У Польщі різко погіршилось ставлення до біженців з України

Тільки кожен другий поляк виступає за прийняття українських біженців, що є найнижчим показником з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.  Зокрема, відсоток поляків, які вважають, що їхня країна повинна приймати українських біженців, знизився до 53%. Це найнижчий показник з лютого 2022 року, коли аж 94% респондентів заявили, що підтримують прийняття біженців. Протягом 2022 року цей показник залишався вищим за 80%.

Про це свідчать дані останнього соцопитування, яке провів Центральний статистичний офіс Польщі (Główny Urząd Statystyczny, GUS), - пише Euractiv.

У національному органі статистики Польщі вважають, що швидке зниження підтримки, яке спостерігалося у 2023 році, може бути пов’язане із «зерновою кризою».

Euractiv нагадало, що із середини 2022 року ЄС відкрив для України так звані торговельні "смуги солідарності", що призвело до того, що українське зерно та інший агропродовольчий імпорт заполонили польський ринок, і це призвело до різкого падіння цін на польську агропродукцію.

Відкритий спротив прийому українських біженців нині становить 40% проти 3% у березні 2022 року.

Чоловіки більше підтримують переселенців-українців: 60% позитивно ставляться до українських біженців проти 47% жінок.

Крім того, менше прихильників правих (53%) висловилися за прийом біженців, ніж прихильників лівих (68%).

Найбільшу підтримку українці в Польщі мають від виборців партій правлячої коаліції: Ліві (81%), Третій шлях (72%) і блок Громадянської коаліції (71%).

Виборці опозиції більш розділені. Менше як половина виборців PiS виступають за прийом біженців від війни (49% проти 42%, які однозначно проти), хоча партія рішуче підтримує Україну. На диво, цей показник вищий серед виборців ультраправої Конфедеративної партії (52% за і 45% проти), які вважають, що українці в Польщі мають забагато прав.

Водночас у респондентів запитали, чи повинна польська влада повертати в Україну чоловіків призовного віку. Таку ідею підтримали аж дві третини респондентів (67%), проти – трохи більше як п’ята частина (22%).

Проти такого рішення переважно лише ліві виборці. Більшість респондентів, які голосували за інші партії, підтримують її, при цьому найбільше підтримують виборці Конфедерації, які, нагадуємо, асоціюються з антиукраїнськими настроями.

Крім того, приблизно кожен другий поляк (51%) стурбований тим, що росія може застосувати ядерну зброю проти України, що менше порівняно з початком повномасштабної війни, коли аж 77% висловили таке занепокоєння.

Водночас 46% респондентів хочуть, щоб Україна продовжувала боротьбу, а 39% підтримують мир навіть ціною територіальних чи політичних поступок України.

На запитання, чи вважають вони, що Україні доведеться віддати частину своєї території, 44% відповіли так, тоді як 19% вважають, що росіяни підуть з територій, окупованих з 2022 року, а 6% вважають, що вони віддадуть територію, окуповану з 2014 року.

Додамо, що до повномасштабного вторгнення обмежений експорт української продукції був можливий через традиційний чорноморський експортний маршрут. Опісля Євросоюз, щоб підтримати українську економіку у воєнний час, скасував торгові бар'єри на імпорт усіх українських товарів. Зокрема, Європейський Союз відкрив альтернативний наземний шлях, коли в травні 2022 року запустив так звані смуги солідарності, а в червні підписав угоду з Києвом про призупинення всіх імпортних мит на українські товари на один рік.

Спрощений режим торгівлі встановлювався до 5 червня 2023 року. Згодом він двічі поновлювався. Так, у травні 2023 року ЄС продовжив "економічний безвіз" для України ще на один рік, а у травні цього року Рада ЄС знову ухвалила рішення про призупинення імпортних мит і квот на український і молдовський експорт до Євросоюзу ще на рік.

Режим безмитної торгівлі діятиме до 5 червня 2025 року. Однак цього разу було запроваджено перелік продукції, котра підпадає під дію тарифно-квотних обмежень. Це сталось після того, як у березні цього року прем'єр-міністри Польщі, Болгарії, Румунії, Словаччини та Угорщини звернулися до Брюсселя з проханням обмежити кількість українського продовольства, що надходить до Європейського Союзу. Відповідний лист до президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen)  був опублікований на сайті польського уряду в п'ятницю, 31 березня. Перед цим у цих країнах пройшли  масові протестні акції проти українського аграрного експорту, а також були запроваджені односторонні заборони та обмеження на такий експорт, а саме на експорт зерна.

Понад те, фермери Польщі анонсували нову акцію протесту у вигляді блокування руху вантажних транспортних засобів перед пунктом пропуску «Медика - Шегині». Була анонсована тривалість можливої акції – від 8 жовтня до 31 грудня 2024 року.

Додамо, що практику перекривати українсько-польський кордон запровадили польські перевізники, які 6 листопада 2023 року заблокували рух українських вантажівок на трьох пунктах пропуску: "Дорогуськ – Ягодин", "Корчова – Краківець", "Гребенне – Рава-Руська". У лютому до них приєднались польські фермери. Через пасивну позицію польської влади дійшло навіть до того, що поляки почали плюндрувати українське зерно, висипаючи його з вантажівок і вагонів на землю.  Розблокувати кордон вдалось наприкінці квітня.  За підрахунками експертів, економіка України через блокаду кордону втратила 1.5 млрд євро.      

Фото: Акція польських фермерів на кордоні з Україною, лютий 2024 року, плакат зі зверненням до путіна/з відкритих джерел