Кровна помста Кадирова. Що це означає для російських еліт

Рамзан Кадиров пригрозив кровною помстою сенатору від Дагестана, лезгіну за національністю, Сулейману Керімову. Причина помсти – нібито замовлене вбивство Кадирова. Реальна причина – як буде поділена компанія Wildberries, один із найбільших маркетплейсів в рф.

1. Керімов свого часу прямо натякнув, що цю компанію йому пообіцяв особисто ліліпутін. А це означає, що вирішення цього питання було прямою гарантією кремлівського карлика.

2. Перестрілка в центрі москви, коли чеченці вбили двох охоронців-інгушів не призвела ні до яких міжетнічних сутичок. Більше того, після цих подій відбулася зустріч «старійшин» інгушів та чеченців (очолював Делімханов). Суть цієї зустрічі звелася до звинувачень інгушів в порушеннях шаріату та до ритуальних заяв про мир. Простіше кажучи, Кадиров вже тоді переводив бандитські розборки в русло мусульманського права.

3. Заява про кровну помсту – це спроба перебити «слово ліліпутіна» «традиційними звичаями», які є частиною пакту між ліліпутіним та Кадировим.

4. Кадиров демонструє оточенню і російським елітам, що він не може програти, навіть якщо він протистоїть бункерному діду. Просто так здатися – означає, що далі роль чеченців в «охоронному бізнесі» по всій росії буде падати. Треба віддати належне Кадирову – він знайшов формат, який не прямо підставляє ліліпутіна. Адже він апелює не виключно до понятійних речей, а загортає їх в традиційні проторелігійні конструкції. І, тим самим, виводить з-під прямого звинувачення ліліпутіна.

5. Звичайно, з точки зору імператора всі ці кадирівські конструкціі є все-таки ультиматумом. І кремлівський карлик прекрасно розуміє, що всі чекають на його реакцію. Також, усі знають стиль ліліпутіна, який тягне час перш ніж щось вирішувати. Але варто нагадати: еліти тільки почали забувати, як бункерний дід, давши слово не вбивати, убив пригожина. І тут є нова історія – ліліпутін пообіцяв Wildberries Керімову і (не) може захистити його. Бункерний має одночасно захистити Керімова і «задовольнити» Кадирова.

6. Власне від того, як він вчинить, залежатиме його репутація як імператора, людини, яка вирішує все без зважання на умовності. Раніше в таких випадках він завжди карав обох. Правда, важкість покарання була різна. Класичний приклад – судовий процес Сєчін проти Улюкаєва. Улюкаєва посадили, Сєчін залишився керівником Роснєфті, але втратив впливи.

7. Тут ситуація складніша: ліліпутін не може не покарати Кадирова, але як це зробити без втрат статус-кво в Чечні – незрозуміло. Тому це – початок серіалу. Довгого, але який обовʼязково завершиться або втратою впливів Кадирова, або повтореннями демаршів від ряду менш впливових, але не менш наглих гравців. Багато в чому це повторення 90-их, тільки на новому етапі розвитку і при більш сильній, але й більш корумповані державі.

8. Є ще один важливий аспект: після того, як Патрушева понизили в статусі, на росії зник інститут «координатора» силовиків і тепер всі вони напряму підпорядковуються ліліпутіну. А значить, вони координуються спорадично і ситуативно. А така свобода дій має з часом призвести до певних дисбалансів в репресивній (щодо економічних, а не політичних гравців) системі.

Вадим Денисенко, журналіст і комунікаційник