Третя світова війна: неминуча реальність чи потенційна загроза людству

НОВИНИ 18.03.2022 Коментарі 0

Ілюстративне фото: peakpx.com

 

 


Деякі політики й експерти уже оперують терміном «Третя світова війна» як доконаним фактом. Нещодавно тезу про початок Третьої світової висловив і радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк.

Перебуваючи у Львові два тижні тому, він, зокрема, сказав, що у світі панує думка не втручатися, щоби не було Третьої світової.

«Вона вже є. Це конкретні прояви Третьої світової», - цитує Подоляка «Укрінформ».

Наразі справді немає глобального воєнного конфлікту за участі великої кількості країн зі застосуванням крилатих ракет та інших потужних видів озброєнь. Але передумови для цього вже є.

Поки що говорить більше зброя – за гучними вибухами російських бомб і ракет голос дипломатів майже не чути.

Старання домовитися через турецький чи ізраїльський майданчики наразі нагадують розмову глухого з німим. Росія наполягає на своєму: позаблоковий статус України, денацифікація, російська мова – друга державна, Крим, Донбас – російські, українська армія – легкоозброєна. Україна, звісно, та не сприйме і половини із кремлівських "захцянок".

Історичний і більш ніж удалий виступ Президента Володимира Зеленського перед американськими конгресменами ввійде в історію.

«Росія скинула вже понад тисячу бомб на Україну, такого терору Європа не бачила 80 років. І ми просимо відповіді всього світу на цей терор. Якщо безпольотна зона - це занадто багато для порятунку людей, ми пропонуємо альтернативу. Ви знаєте, які системи оборони нам потрібні – С-300 й інші подібні системи», - сказав, зокрема, Зеленський.

У Вашинґтоні почули українського лідера - господар Білого дому Джо Байден 16-го березня повідомив про надання додаткової допомоги для України на 800 мільйонів доларів.

А це і протитанкове озброєння, і декілька сотень «Стінґерів» для збивання російських літаків і гелікоптерів, боєприпаси, гвинтівки, одноразові так звані дрони-камікадзе для знищення техніки. Та найголовніше у цій допомозі – посилення української системи протиповітряної оборони, зокрема, комплексами С-300 із великим радіусом дії.

У такій допомозі аж ніяк не зацікавлена Росія, чия армія зазнає нищівних ударів від грамотних дій Збройних сил України.

Тим паче, що у Кремлі помилилися не лише у плануванні військової кампанії щодо захоплення України, але й не прорахували світової реакції та масштабів санкцій.

Путін і його режим загнали себе у лещата, вибратися з яких майже неможливо. Адже чим довше успішно захищатиме себе Україна, тим швидше зазнаватиме краху путінський режим, російська економіка й армія.

Кремль ще задовго до рішення США застеріг країни Заходу від мілітарної допомоги Україні.

12-го березня російські медіаресурси цитували заступника глави МЗС РФ Сєрґєя Рябкова про неприпустимість «накачування» України зброєю з різних країн на тлі антиросійських санкцій. Він попередив, що така військова допомога стане ціллю на знищення для російських ракет.

Сьогодні, 18 березня, вже сам Сєрґєй Лавров застеріг країни НАТО від постачання в Україну ракетних комплексів С-300. Їх, до слова, планували взяти у Словаччини.

«Передача радянських С-300 з інших країн в Україну неможлива та буде незаконною, Москва цього не допустить. Ми дуже чітко дали зрозуміти, що будь-які вантажі, які заїжджатимуть на територію України, які ми вважатимемо, що перевозять зброю, стануть законною ціллю. Це зрозуміло», - цитує Лаврова «Українська правда».

До того на російських телеканалах пропагандисти з піною в роті скаженіли та зомбували мізки росіян про непереможну росармію, а Владімір Соловйов  пропонував окрім України атакувати й інші. «З такими санкціями хто сказав, що ми взагалі маємо зупинятися на кордонах України», - риторично запитував пропагандист.

Політична позиція НАТО вустами генсека Йєнса Столтенберга має доволі непривабливий вигляд.

Особливо на тлі героїчної битви ЗСУ. Здавалося, грізний військовий блок, оснащений найкращою зброєю, мав би щонайменше висловлювати упевнені заяви. Проте ми чуємо про неможливість «безпольотної зони» над Україною, щоби агресія РФ не переросла у війну з НАТО. А після вибухів російських ракет на так званому Яворівському полігоні за 20 кілометрів від кордону з Польщею, яка входить у НАТО, Йєнс Столтенберг узагалі зробив заяву, що межує з боягузтвом.

Імовірність падіння російської ракети на території країни, що входить у НАТО його очільник назвав «ризиком випадку».

«Якщо це станеться, потрібно зробити все, щоби не спричинило небезпечних ситуацій. Ми моніторимо повітряний простір і прикордонні території у НАТО, і наші командири роблять усе можливе, щоби запобігти такій випадковості, щоби вони не вийшли з-під контролю, якщо така ситуація станеться», - цитує Столтенберга «Слово і діло».

Як НАТО «моніторить» свій повітряний простір чудово ілюструє інцидент з безпілотником, що пролетів над Румунією, Угорщиною і впав у столиці Хорватії Заґребі.

Дрон, за інформацією «Укрінформу», вибухнув біля студентського гуртожитку пізно в четвер, 14 березня, і пошкодив 4 десятки авто. Кому належав цей дрон із зірками на хвості – ідеться про безпілотник радянського виробництва чималих розмірів (на фото).

Хорватські чиновники розкритикували НАТО за повільну реакцію на цей серйозний інцидент і поставили під сумнів готовність держав-членів військового альянсу відповісти на можливий напад.

Зараз у Хорватії розслідують, кому належав літальний апарат та звідки він прилетів.

Зважаючи на описаний вище розвиток подій в Україні та довкола неї, малоймовірно, що Путін зменшить військовий тиск. Навпаки, є ризик ескалації ракетними обстрілами та збройних чи терористичних провокацій на території країн, що допомагають Україні. Ті ж Польща чи Словаччина, наприклад. Остання, до слова, днями видворила за шпигунство зі своєї території російських дипломатів.

Путінська риторика часів Радянського союзу та намагання повернути політичну карту світу до кордонів 1997 року, коли в НАТО не входили держави так званого «соцтабору», не має жодних шансів.

Можливо, зазіхаючи на більше, у Кремлі сподіваються відхопити менший шматок – Україну. З огляду на це, у майбутньому Київ може зазнати політичного тиску саме від країн Заходу, які не захочуть потерпати від терористичної ядерної Росії. Яка, до речі, зараз контролює два об’єкти в Україні – Запорізьку АЕС і законсервовану Чорнобильську АЕС.

Не стати розмінною монетою у цій геополітичній грі можна лише єдиним способом: перемагати агресора. Таке завдання здатен виконати лише Український Народ і його Армія!

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: