Теракт – мобілізація – наступ на Харків? - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

росія продовжує звинувачувати Україну у теракті у той час, як союзники кремля заперечують російські заяви. Утиски мігрантів та закінчення риторики щодо повернення смертної кари - в рамках Програми російських і білоруських студій експерти "Української призми" Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

1. Кремль продовжує звинувачувати Україну у теракті

На росії продовжується поширення дезінформації серед населення та політичної еліти стосовно “причетності” України до теракту у ТРЦ “Crocus City Hall”, в результаті якого загинуло близько 140 людей. Нині відомо, що організаторами нападу стала афганська гілка терористичної організації Ісламська держава - Вілаят Хорасан. Самі терористи взяли на себе відповідальність. Попри це, а також не зважаючи гна факторами, які прямо вказують на відсутність будь-яких доказів причетності українського керівництва до теракту, кремль все одно намагається публічно просувати “причетність” України.

Минулого тижня директор фсб Алєксандр Бортніков заявив, що хоч теракт й готували радикали-ісламісти, українські та західні спецслужби мають до нього безпосереднє відношення. При цьому жодних доказів, крім загальних слів, про “провину” не наведено. Понад те, зазвучала публічна риторика про необхідність визнати в росії СБУ “терористичною організацією”. Також посипались погрози на адресу голови українського Головного управління розвідки Кирила Буданова.

Секретар російської ради безпеки рф Ніколай Патрушев, один з найближчих до путіна лідер силовиків та потенційно друга особа в російському політикуму, аналогічно прямо звинуватив Україну у теракті. Його слова є важливими, адже він є непублічним політиком, який виходить у медіа лише за потреби.

Інші російські структури продовжують “шукати український слід”. Так, слідчий комітет росії заявив, що терористи отримали гроші з України, які були використані при підготовці нападу. Доказів цього не наводять.

Отже, попри те, що навіть дружні кремлю держави своїми заявами фактично нівелювали російську позицію про причетність України до теракту, слід очікувати подальших відкритих звинувачень.

Ми також можемо спостерігати, як силові структури в Росії досі займаються цією справою. Вони потенційно готують великий публічний захід, в якому кремль остаточно звинуватить Україну та західні держави, в першу чергу США та Велику Британію, у причетності до теракту з подальшою можливістю використати цей факт для радикалізації своїх дій. До них можна віднести як посилення ракетних обстрілів по Києву для створення “картини” російської відповіді на “організований” теракт, так і потенційну активізацію бойових дій у Харківській області заради її захоплення. Путін вже публічно виправдав останній варіант, говорячи про необхідність “створити санітарну зону” на українсько-російському кордоні. На користь такого сценарію натякають й публікації у російських виданнях “Верстка” та “Медуза”. У них, з посиланням на російських високопосадовців, підтверджуються прагнення кремля захопити Харків. Фактично для росії це наразі найбажаніший наступний військовий крок. Не слід виключати й варіант, при якому путін може використати “результати слідства” навколо теракту для виправдання наступної хвилі мобілізації, яка нині так необхідна російській владі.

2. Російська влада може створити окрему структуру для контролю за мігрантами

Провладне видання “ведомости” опублікувало інформацію, що в росії готуються створити нову структуру, яка відповідатиме за міграційну та міжнаціональну політику. Наразі жодної детальнішої інформації про формат її діяльності невідомо. Видання повідомляє як про можливість створення нового міністерства, так і окремого підрозділу чи агенції із безпосереднім підпорядкуванням президенту. Подібний сценарій стане відповіддю на політико-соціальний запит щодо більш жорсткого контролю за мігрантами всередині росії. Нині ця сфера працює у хаотичному порядку, тому поява подібної структури є доволі ймовірна.

Безпосереднє підпорядкування кремлю, а саме управлінню із внутрішньої політики в адміністрації президента, дозволить владі отримати ефективний інструмент контролю за мігрантським середовищем. Наразі викликає занепокоєння той факт, що російська влада може потенційно використати цю структуру для полегшення бюрократичних проблем на шляху до мобілізації мігрантів.

Ще один можливий сценарій – включення нової структури, та як наслідок, великої кількості мігрантів, до адміністративної структури кремля, яка сьогодні широко представлений представниками бюджетних сфер.

3. Російська влада відходить від теми повернення смертної кари

Сьогодні ми бачимо, що російська влада вирішила не просувати тему повернення смертної кари як елементА покарання. Після теракту у ТРЦ “Crocus City Hal” в російських медіа та “експертному середовищі” розпочалось масове обговорення цієї теми. Кілька високопосадовців, у тому числі скандальний колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв, а також керівник провладної фракції “единая россия” в державній думі Владімір Васільєв виступали за такий крок. Російський конституційний суд ще у 2009 році заборонив смертну кару та юридично не може скасувати своє ж рішення – для цього не існує процедури. Протягом минулого тижня ми не побачили ніяких кроків у цьому напрямку від кремля. Понад те, російська пропаганда в особі одного із найвідоміших пропагандистів Дмітрія Кісєльова почала просувати наратив, згідно з яким сам путін виступає проти смертної кари. Таким чином кремль, наразі, вирішив не повертати цей вид покарання.

4. Громадяни Таджикистану масово тікають з росії

На загальному фоні антимігрантської риторики всередині росії стало відомо, що громадяни Таджикистану почали масово покидати країну. Так, заступниця міністра з праці Таджикистану Шахноза Нодірі повідомила про утиски щодо громадян її країни. Вони телефонують в міністерство та говорять про те, що їм страшно перебувати в росії. Також заступниця міністра розповіла, що нині більше людей приїздять до Таджикистану, ніж виїжджають із нього.

На цьому тлі в самій росії проходять силові рейди та перевірки в місцях компактного проживання громадян із країн Центральної Азії, особливо в Москві та Санкт-Петербурзі.

Такі дії з боку російських силовиків були очікуваними. Як наслідок, влада отримає інформацію стосовно місць проживання конкретних осіб для їх можливої мобілізації. Загалом подібні рейди несуть більше політико-психологічний характер. Через особливість функціонування російської системи їхні силовики повинні пред’являти власному керівництву результати роботи. Перевірки мігрантів на фоні теракту є прикладом подібної “ефективної” діяльності.

1. Іран попередив росію про можливий теракт

Західне видання Reuters, з посиланням на власні джерела повідомило, що Іран за кілька днів до стрілянини у Підмосков'ї попередив росію про високу ймовірність того, що на її території станеться великий теракт. Цю інформацію вони отримали під час допитів арештованих осіб, яких підозрювали у причетності до вибухів 3 січня в Ірані. При цьому самі росіяни, в особі спеціального представника з питань Афганістану, повідомили, що їх мзс не мав подібної інформації. Мовляв, аналогічно з американськими повідомленнями, іранська інформація містила лише загальні твердження.

Сюди слід додати і той факт, що самопроголошений президент Білорусі Лукашенко визнав, що терористи могли намагатись перетнути російсько-білоруський кордон, тобто не направлялись цілеспрямовано в України. Таким чином навіть союзники росії дають інформацію, яка заперечує причетність української держави до теракту 22 березня.

2. Вірменія заборонила трансляцію російської пропаганди на ТБ

У Вірменії продовжується процес поступового відходу від російської сфери впливу, про що свідчать нові рішення влади, спрямовані на обмеження присутності російської пропаганди на її території. Минулого тижня стало відомо, що у цій країні заборонили трансляцію програм пропагандиста Владіміра Соловйова на телебаченні, зокрема на каналі “”РТР-Планета” – через “образливий зміст щодо народів і національних цінностей”. Це вже не перший приклад боротьби вірменської влади з російською пропагандою, він продовжує демонструвати напрямок руху та тональність риторики у ширшому контексті політичних змін у Вірменії та висхідної тенденції стосовно відходу від росії.

3. Росія наклала вето на роботу комісії з контролю ядерної програми КНДР

Росія наклала вето на продовження роботи комісії ООН щодо контролю за ядерною і ракетною програмою КНДР і дотриманням санкцій. Так, минулого тижня члени Радбезу повинні були проголосувати за продовження її функціонування, 13 членів висловились за, Китай утримався, а росія проголосувала проти, аргументуючи це тим, що вони виступатимуть за продовження роботи комісії лише у разі, якщо будуть створені часові рамки зняття санкцій проти КНДР. В результаті комісія припинить свою діяльність у кінці квітня. Є доволі зрозумілим, що подібний крок з боку кремля є прикладом політичного зближення обох диктаторських режимів за останній час. Припинення роботи комісії дозволить КНДР без проблем і сповна відновити роботу ракетної програми. Не слід виключати варіант, що цей крок був узгоджений сторонами. Адже він дозволить росії й надалі отримувати північнокорейське озброєння.

Головна світлина – t.me/synegubov