Світ як бочка з порохом: невідомо, з якого боку заіскрить

Що вибухне наступним? Косово? Тайвань? Кіпр чи може Курильські острови? Ситуація у світі зараз максимально вибухонебезпечна, і складається таке враження, що для якоїсь глобальної катастрофи достатньо однієї іскри…

На такі міркування наштовхує пост, який написав у Facebook політтехнолог Сергій Гайдай.

Він звертає увагу на вторгнення рашистського режиму у Грузію, анексію Криму, окупацію Донбасу, розв’язування повномасштабної злочинної війни задля захоплення незалежної України.

І коли виявляється, що московитам це можна робити практично безкарно – це уможливлює те, що раніше здавалося немислимим: порушення стабільного миру і правил, встановлених у світі після ІІ Світової війни.

«Сербія готується повернути Косово військовим шляхом, а потім відновити Югославію.

Китай нарешті ліквідує Китайську Республіку на Тайвані і готовий заради цього помірятися силами зі США.

Хто там наступний?

Туреччина окупує весь Кіпр і розпочне бойові дії проти Греції?

Єгипет, Йорданія, Сирія та Іран розберуться з Ізраїлем?

Північна Корея завдасть ядерного удару по Сеулу?

У світі сотні потенційних вогнищ, у яких може спалахнути пожежа війни, якщо послати нафіґ усі міжнародні правила. Чому якщо одним можна, іншим – ні?», - пише Гайдай.

На жаль, після того, як московія фактично розчавила міжнародне право, у багатьох гарячих головах в інших країнах світу звідкись починає лунати нав’язливий голос: «Можем павтаріть». І вони так само, як і рашисти, справді готові «під шумок» вирішувати якісь давні територіальні суперечності із найближчими сусідами.

Бо «світовим жандармам» зараз не до того, і можна користати зі ситуації безкарності. А в разі чого кивнути – он їм (московитам) можна, а чому нам ні?

А тепер спробуємо уявити собі, що не в одній вибухонебезпечній точці, а одразу в декількох більш потужні країни вирішили діяти «як кремль», за правом сильного.

Українська війна одразу відійде навіть не на другий – на третій план. Усі перейматимуться справами сусідів, тут уже буде не до «блокової солідарності».

ООН стане першою жертвою, причому власної імпотентності. І це буде справедливо: треба було одразу вирішувати питання з росіянами.

Цікаво буде подивитись на реакцію НАТО, якщо конфлікт розпочнеться між двома його членами (Туреччина і Греція).

Конфронтація Китаю та США за Тайвань навряд чи перейде у стадію відкритої війни. Ненсі Пелосі свою високу місію «поставити на місце Китай» на очах усього світу виконала, і незабаром відлетить додому. А от сусіди Тайваню нікуди не подінуться. 

Скоріш за все там певний час буде озброєний до зубів нейтралітет, при цьому сторони робитимуть одна одній приховані капості. Щоправда, тоді китайці можуть грати на боці московитів – аби лише проти Вашинґтону. Але й на нас це тоді теж позначиться.

Ситуацією глобального хаосу, найвірогідніше, спробують скористатись і росіянці. У їхніх пріоритетах – шляхи до Калінінграда і Придністров’я, а також збереження своїх територій на Далекому Сході.

А ще ж є Кашмір, Тибет, Абхазія та Південна Осетія, низка територій на ізраїльському кордоні та ін…

Саме в ці дні світ проходить одну з можливих точок біфуркації. Попри високі негативні очікування, Китай (йому підгавкнула й московія) обмежився голосним обуренням та звинуваченнями у провокації. Схоже, замість сценарію ІІІ світової біля Тайваню проведуть навчання та оголосять про перемогу для свого внутрішнього споживача.

Але для того, щоби подібні історії не повторювались, світові таки потрібно створити нову систему глобальної безпеки. Інакше спокуса «нам і так за це нічого не буде» одного разу таки переможе…