Стало відомо, хто вніс ставу 30 млн грн за очільника АМКУ Кириленка

«Схеми» (Радіо Свобода) дізнались, що заставу у розмірі 30 мільйонів гривень за ексочільника Антимонопольного комітету Павла Кириленка, якого підозрюють у незаконному збагаченні, внесла компанія, бенефіціарним співвласником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

Зокрема,. у статті сказано: "Журналісти з’ясували, що ця та інші компанії Мкртчана, зокрема, беруть участь у державних закупівлях і аукціонах, дотримання правил конкуренції під час проведення яких контролює АМКУ. Зокрема, філія Антимонопольного комітету зараз розглядає справу щодо однієї із фірм Мкртчана через можливі «антиконкурентні дії».

Павло Кириленко в коментарі «Схемам» повідомив, що назву компанії, яка внесла за нього 30 мільйонів гривень, «чує вперше», але підтвердив, що знайомий із самим бізнесменом. Запитання журналістів про те, чи просив він Мкртчана внести за нього заставу, Кириленко назвав «провокаційним» і залишив без відповіді. Едуард Мкртчан повідомив, що внести заставу за Кириленка було «його ініціативою» і він зробив це, бо давно з ним дружить, водночас запевнив, що не звертався до голови АМКУ з проханням посприяти у вирішенні бізнес-питань.

Раніше у розслідуванні «Схем» йшлося про те, що родина Кириленка у період 2020-2023 років придбала автівки і низку об’єктів нерухомості у Києві й області, а також в Ужгороді, загальною ринковою вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи для цього достатніх офіційних доходів – на підставі цих фактів в НАБУ розпочали кримінальне провадження, а згодом високопосадовцю вручили підозру у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.

Згідно з документом, того ж дня, 28 серпня, ці гроші за Кириленка внесла компанія ТОВ «Керамет».

У розпорядженні «Схем» є платіжна інструкція від 28 серпня 2024 року – того дня Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання НАБУ та САП про взяття очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка під варту і визначив запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 мільйонів гривень та зобов’язання носити електронний браслет.

ідповідно до даних реєстру юридичних осіб, власником цієї компанії на майже 75% значиться ТОВ «Астрелла Кепітал», кінцевим бенефіціарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан.

Це син Олега Мкртчана, колишнього мільярдера, який раніше був одним із власників та генеральним директором промислової корпорації «Індустріальний союз Донбасу». З 2019 року Олег Мкртчан відбуває тюремне покарання у Росії, суд визнав його винним у шахрайстві в особливо великому розмірі.

Едуард Мкртчан, відповідно до повідомлень у ЗМІ, успадкував частину батьківських активів. Нині він є співвласником низки інших підприємств, які, згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, входять до неформальної «групи братів Мкртчан». Основними напрямками діяльності компаній групи є альтернативна енергетика, виробництво вітрогенераторів, транспортно-логістичні послуги та переробка металовідходів.

Як з’ясували «Схеми», «Керамет» та інші компанії з цієї групи беруть участь в державних закупівлях та аукціонах (наприклад, «Укрзалізниці» та «Нафтогазу України») і за деякими з них вже були помічені ознаки ймовірного порушення антиконкурентного законодавства. Дотримання якого контролює Антимонопольний комітет України, який очолює Павло Кириленко.

Так, у 2021 році компанія «Гірничодобувна промисловість» (Едуард Мкртчан володіє 90% статутного капіталу) перемогла в аукціоні Державної служби геології та надр України на отримання спецдозволу на видобуток корисних копалин на ділянці у Хмельницькій області. Але, зрештою, фірма не заплатила державі кошти, тож її позбавили права на користування надрами.

21 березня 2024 року з розслідування Радіо Свобода та «Схем» стало відомо, що сім'я Кириленка володіє майном на 70 млн грн (7 квартир, 6 паркомісць, будинок, дві земельні ділянки, комерційну нерухомість та два кросовери), записаними на батьків дружини Кириленка. Це майно вони почали купувати, коли Кириленко очолив Донецьку ОДА. Кириленко заявив, що стартовий капітал на купівлю майна його родина отримала в 1990-х роках, коли прабабуся «вдало реалізувала акції заводу Стирол» в Горлівці. Теща Кириленка повідомила, що 1997 року вона продала акції за $40 тис., але документів надати не змогла.

22 березня 2024 року НАБУ та САП зареєстрували відносно Кириленка кримінальне провадження за ст. 368-5 ККУ (незаконне збагачення) та ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) за підозрою в незаконному отриманні елітного майна на 70 млн грн.

14 серпня 2024 року НАБУ повідомили Кириленку про підозру на понад 56 млн грн. За даними слідства, у 2020—2023 роках він на посаді керівника Донецької ОДА, отримав 21 об'єкт нерухомості та дорогий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів дружини. Мова про 7 квартир у Києві та Ужгороді площею 688,5 м², будинок під Києвом площею 220 м², два гаражних бокси, шість паркомісць, три нежитлових приміщення площею 190 м² та автомобіль BMW X3. Вартість активів — 61,7 млн грн. Доходи Кириленка та його родини не дозволяли здійснити таких покупок. З метою приховання незаконного збагачення Кириленко не зазначав це майно у деклараціях.

Під час обшуків вдома у Кириленка знайшли ключі від двох інших квартир в житловому комплексі в Ужгороді. Дружина Кириленка заявила, що це нібито квартири її матері. Однак, вони зареєстровані на іншу особу.

28 серпня 2024 року, після трьох спроб розгляду клопотання, суддя ВАКС Володимир Воронько відмовив у клопотанні НАБУ та САП про тримання Кириленка під вартою з заставою в 121 млн грн і обрав заставу в 30 млн грн, які Кириленко вніс того ж дня. (За даними Вікіпедії)

Фото - чільник Антимонопольного комітету Павло Кириленко /  з відкритих джерел