Словаччина на роздоріжжі: чи засвоєні уроки історії?
Із наближенням 50-ї річниці вторгнення радянських військ у Чехословаччину, у сусідній Словаччині підіймається не лише температура на шкалах термометрів. Значно активніше зростає градус напруги і у політичному житті нашого сусіда, який намагається позбавитись рудиментів, що тісно пов’язують цю країну із Російською Федерацією.
Проте навіть 50 років потому як нічні вулиці тодішньої Чехословаччини заполонили 300 тисяч солдат та 7 тисяч танків Варшавського блоку, що за вказівкою радянського керівництва вторглись аби «боротись із контрреволюцією», у політичному житті Словаччини і надалі лунають голоси впливових політиків, які ледь не «обожнюють» правонаступницю СРСР та новітню «тюрму народів» - путінську Росію.
06 серпня поточного року голова правлячої партії «Smer-SD» («Курс – соціальна демократія») екс-прем'єр СР Роберт Фіцо закликав президента СР Андрея Кіска подати у відставку.
Колишній опонент діючого президента СР у президентських перегонах 2014 року наголосив, що мовляв Кіска систематично без будь-яких доказів і без розглянутих фактів висловлює критику та звинувачення в сторону коаліційного уряду. І саме тому Фіцо вважає, що діючий словацький президент «таким чином зловживає своєю посадою і дестабілізує політичну ситуацію в країні».
Здавалось би, нічого дивного: пересічна політична перепалка та звичні для українського політикуму «війни заяв та компроматів». Багато хто, вважає що Фіцо і до цього часу не може забути поразку на останніх президентських перегонах, коли бізнесмен та філантроп Андрей Кіска, який висунув свою посаду як незалежний кандидат, у другому турі отримав підтримку майже 60 відсотків виборців, здолавши фаворита президентських перегонів, діючого прем’єр-міністра країни.
Але чому такі заяви пролунали саме після того, як Андрей Кіска вкрай радикально висловився щодо прокремлівського об’єднання байкерів «Нічні вовки». У заяві від 31 липня словацький президент абсолютно однозначно заявив на те, що
«Нічні вовки» є інструментом режиму, який займається відторгненням територій сусідньої країни – анексії частини України, що суперечить міжнародному праву»
Президент Словаччини Андрей Кіска прямо звинуватив «вовків» у тому, що вони спільно із спеціальними підрозділами російських військ, які зображали із себе «зелених чоловічків», прийняли безпосередню участь у військових операціях в Криму.
Він також заявив, що діяльність «вовків» у Словаччині є очевидним ризиком для безпеки держави. А відкриття у словацькому містечку Долна Крупа «європейського представництва» «Нічних вовків» є «насмішкою над офіційною позицією Словацької республіки щодо анексії Криму і російської політики».
Більше того, словацький президент висунув вимогу до уряду Словаччини негайно втрутитись у ситуацію із діяльністю на території СР «сумнівних об’єднань». Наголосивши, що очікування, коли проросійські байкери почнуть порушуватись словацькі закони, є неприйнятною стратегією безпеки для Словаччини.
І от, через неповний тиждень після цих гучних антиросійських заяв президента Словаччини, які поширили майже всі європейські, українські та російські ЗМІ, лунає вимога лідера правлячою партії СР про те, що мовляв словацький президент повинен подати у відставку!
Погодьтесь доволі дивний збіг обставин! Чому ж це відбувається?
У далекому 1987 році молодий 23-річний юрист, випускник Братиславського університет Роберт Фіцо, перед тим як отримати посаду в Інституті держави і права Словацької Академії наук, насамперед вступає до лав Комуністичної партії Чехословаччини.
Повалення комуністичного режиму в Чехословаччині, так звану «Оксамитову революцію», яка відбулася мирним шляхом без використання зброї та пролиття крові, восени 1989 році він, як, сам неодноразово заявляв «не зауважив». У 1992 році після того, як припинила свою діяльність комуністична партія, одразу ж вступив до посткомуністичної Партії лівих демократів (SDL).
В той час Словаччина після отримання 1 січня 1993 року незалежності, як і більшість країн пострадянського розливу, боролася із значними економічними проблемами та всеохоплюючим безробіттям. Навіть проведені тодішнім урядом М. Дзурінди успішні економічні реформи, не викорінили у словаків тугу за «соціальною безпекою та захистом» комуністичної епохи.
В цьому суспільному ґрунті, дуже успішно проростали ідеї «соціальної держави», які проголошував зокрема й молодий та енергійним політик, лідер партії «Smer» - Роберт Фіцо. У результаті, парламентські вибори 2006 року стали тріумфом для цієї політичної сили у Словаччині.
Перебування Р.Фіцо на посаді прем’єр-міністра Словаччини, запам’яталось не лише зростанням напруги у відносинах уряду СР із національними меншинами, але насамперед зміною закордонного політичного вектору Словаччини.
Як колишній комуніст, Р. Фіцо без жодних вагань став одним із найбільших русофілів серед політиків сусідніх із Україною держав. Його слова, про те, «Росія – це та країна, з якою мій уряд хоче мати і матиме якнайкращі і взаємовигідні відносини», підтвердились на справі підтримкою Росії у «газових війнах» з Україною, та навіть під час вторгнення Кремля в Грузію.
Тоді політичні аналітики почали доволі відверто натякати на те, що Словаччина за влади Роберта Фіцо все більше перетворюється на «маленьку Росію», в якій панівну роль відіграє одна партія, а її лідер фактично дублюючи Путіна «грає на публіку», намагаючись показати себе «вождем нації».
Заяви Р.Фіцо на посту прем’єр-міністра, в яких він критикував «безглузді економічні санкції ЄС проти Росії», знову ж таки апелювали до словацького суспільства, бо це, з його слів, призведе до «колосальної шкоди нашому господарству».
У серпні 2018 року Роберт Фіцо, як бачимо, не змінив вподобань!
Проте словацьке суспільство, очевидно не погоджується із баченням майбутнього, яким марить лідер правлячої партії у Словаччині.
Понад 200 словацьких знаменитостей підписали спільну петицію до прем'єр-міністра СР Петера Пеллегріні. У даному документі представники еліти словацького суспільства висловлюють вимоги щодо вжиття усіх необхідних заходів для встановлення законності створення та діяльності мотоклубу РФ «Нічні вовки» на території Словаччини.
Додали «солі на рану» правлячій партії «Smer», ще й представники парламентської партії «Свобода і солідарність» (SaS), які звернулись до прем’єр-міністра СР Петера Пеллегріні із закликом звільнити з посади міністра внутрішніх справ Денису Сакову
Словацькі парламентарі відмітили, що дане звернення пов’язане, зокрема, із тим, що Д.Сакова не виконує в повній мірі обов’язки щодо всебічного та відкритого розслідування вбивства журналіста Яна Куцяка, який загинув від рук найманого вбивці.
Нагадаємо, що Ян Куцяк – це один із авторів минулорічного розслідування зв’язків очільника словацького філіалу «Нічних вовків» Йозефа Гамбалека із тодішнім керівником МВС Словаччини Робертом Каліняком.
В свою чергу Роберт Каліняк, окрім того, що є заядлим байкером і давнім приятелем Йозефа Гамбалека, після відставки і надалі залишається впливовою фігурою правлячої партії «Smer», якою керує неодноразова згаданий вище – Роберт Фіцо.
Як можна, при бажанні, зв’язати воєдино ланцюжок дивних збігів обставин більш ніж очевидно.
Натомість, фактично доконаним фактом є пряме протистояння поглядів на відносини із РФ у сусідній Словаччині.
З одного боку барикад, маємо, як мінімум, два Роберта (Фіцо і Каліняк) із правлячої партії «Smer»: один підтримує тісні контакти із словацькими «вовкам» майже відкрито, інший із відверто проросійськими поглядами діє більш завуальовано: прикриваючись політичними гаслами, вимагає відставки діючого президента Словаччини, який виступив проти «вовків». З іншої сторони: словацький президент Андрей Кіска та словацьке суспільство, представники еліти, студентські рухи та представники опозиційних партій.
Залишається сподіватись на те, що уроки минулого словацьке суспільство засвоїло краще аніж українське!
Повертаючись до сумної річниці окупації Чехословаччини радянськими військами, нагадаємо, що саме у цей день – 21 серпня 2018 року - студентський рух «Nie je nam to jedno» (Нам не все одно) організовує мітинг в столиці Словаччини проти діяльності на території їх країни філіалу путінської маріонеткової організації «Нічні вовки».
В ході мітингу організаторами буде зачитано «Відкритий лист-звернення до словацького суспільства від українських громадських активістів та журналістів», який вже підписали ряд українських діячів, серед яких народний депутат України, керівники потужних аналітичних осередків, редактори українських ЗМІ.
Принагідно запрошуємо українських громадських активістів та журналістів долучитись до підтримки словацького суспільно-політичного опору діяльності Кремля на території Словаччини.
Повідомити про готовність долучитись до акції та стати підписантом листа-звернення можна: направивши лист на електронну пошту редакції ІА «Західний інформаційний фронт» - [email protected], направивши повідомлення на Фейсбук-сторінці ІА «Західний інформаційний фронт» - https://www.facebook.com/zahidfront/, надіславши повідомлення керівнику ІА «Західний інформаційний фронт»- профіль у ФБ- https://www.facebook.com/YurijKmit1968.
Дивіться також схожі матеріали:
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар