«Нічні вовки» у Словаччині: підтримаємо спротив словацького суспільства
Як повідомляють словацькі ЗМІ, у прокремлівського мотоклубу «Нічні вовки» в невеличкому словацькому містечку Долна Крупа, що розташований неподалік кордону Словаччини із Австрією та Чехією, з’явилась власна резиденція. А від новоствореного лігва кремлівських байкерів до стратегічного об’єкту Словаччини – атомної електростанції Богуніце – лише кілька кілометрів.
Дана новина викликала у Словаччині неоднозначну реакцію, особливо коли виявилось, що на території об’єкту, обнесеного камуфльованим парканом із колючим дротом, розташована броньована військова техніка – танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти. А на облаштованому стрільбищі проводяться тренування представників словацького націоналістичного парамілітарного угрупування «Словацькі призовники», яке також не приховує своїх проросійських симпатій.
Родзинкою в цій ситуації є те, що лідер путінських «Нічних вовків» у Словаччині Йозеф Гамбалек, окрім відкритої підтримки «руського миру», виявився ще й давнішнім знайомим колишнього міністра внутрішніх справ Словаччини Роберта Каліняка.
За інформацією, «Радіо Свобода», із посиланням на словацькі ЗМІ, в минулому році видання Aktuality.sk опублікувало розслідування зв’язків Йозефа Гамбалека. За інформацією словацького видання, згідно із даними на кінець 2016 року, фірма Гамбалека BCS Trade недоплатила податковій службі 135 тисяч євро. Крім цього, журналісти виявили, що фірма Гамбалека, яка торгує мотоциклами, запчастинами і аксесуарами до них, декілька раз отримувала замовлення від МВС Словаччини, в тому числі й в обхід тендерів, – в той період, коли це відомство очолював саме Роберт Каліняк. Сам Р. Каліняк є впливовою фігурою правлячої партії «Смер», багаторічний байкер і давній приятель Йозефа Гамбалека.
Трагічна деталь: одним із авторів розслідування Aktuality.sk був Йозеф Куціак – журналіст, який загинув рік потому від рук найманого вбивці. Цей, до цього часу не розкритий злочин, і став минулою зимою причиною політичної кризи у Словаччині, в результаті якої було відправлено у відставку прем’єр-міністра Фіцо й вищезгаданого міністра внутрішніх прав Каліняка.
Після публікацій у словацькій пресі, 19 липня співробітники Поліцейського корпусу СР перевірили дивний об’єкт в містечку Долна Крупа. За інформацією поліції, на території об’єкту зброї та ознак будь-якої протиправної діяльності не виявлено. При цьому підтверджено наявність дезактивованої військової техніки, яка є згідно заяв поліцейських є виключно історичними експонатами.
Наступного дня, колишній міністр внутрішніх справ СР Роберт Каліняк кинувся захищати своїх друзів, та в інтерв’ю словацькому виданню «Правда» повідомив, що присутність представників мотоклубу «Нічні вовки» на території СР не представляє ніякого ризику для Словаччини. При цьому зазначив, що ця путінська організація може представляти ризик тільки для України.
Натомість міністр оборони Словаччини Петер Гайдош не повірив у запевнення опального політика із дивними зв’язками, і 20 липня звільнив з посади керівника словацького Військового історичного інституту Мілослава Чапловіча, який надав в оренду військову техніку для об’єкту в н.п. Долна Крупа. А 23 липня голова оборонного відомства Словаччини заявив, що найближчим часом звернеться до Генеральної прокуратури країни з вимогою щодо перевірки діяльності парамілітарної організації «Словацькі призовники». П. Гайдош зазначив, що єдиним легальним військовим формуванням є Збройні сили СР.
Наступного дня коаліційна партія Національної Ради СР «Міст-Гід» повідомила, що вважає присутність будь-яких парамілітарних організацій або підрозділів на території Словаччини неприпустимим. Згідно із повідомленням представників партії, в той час, коли в світі відбуваються гібридні війни, Словаччина повинна особливо обережно ставитись до діяльності організації «Нічні вовки» на своїй території. Також, представники партії заявили, що будуть активно відстежувати діяльність міністерства внутрішніх справ та міністерства закордонних та європейських справ СР щодо моніторингу діяльності цієї організації на території країни.
Така активність словацької влади очевидно зумовлена потужним інформаційним резонансом, який в свою чергу викликав не менш потужну хвилю невдоволення словацького суспільства озвученими фактами присутності прокремлівських організації в їх країні. Понад 200 громадських діячів та знакових особистостей Словаччини виступили із заявою про те, що вважають будь-які дії словацької влади, які дозволяють діяльність «Нічних вовків» та «Словацьких призовники», скандальними. Вони вимагають від словацьких очільників ліквідувати «базу вовків» у Словаччині та провести ґрунтовне розслідування.
Більшість експертів та аналітичних осередків Словаччини одностайно виразили значне занепокоєння актуальним станом справ, наголосивши про існуючі ризики національній безпеці Словаччини. Зокрема, директор Словацького інституту політики в сфері безпеки Ярослав Надь, у коментарі для «Радіо Свобода», повідомив, що в даному випадку словацька військова контррозвідка ймовірно допустила помилку, оскільки мала попередити вище військове керівництво про підозрілі зв’язки Й.Гамбалека.
Відомий словацький опозиціонер та один із підписантів «Хартії 77» Ян Будай у коментарі словацьким виданням наголосив: «Вони («вовки» - ред.) прийшли, аби дратувати демократів та набирати рекрутів з числа людей, які здатні стріляти на Донбасі проти України… Вони поширюють меседжі, спрямовані на розпад ЄС і НАТО».
На біду кремлівським симпатикам, та на щастя для Словаччини, ще більшу активність у громадському спротиві діяльності проросійських байкерів, виявило молоде покоління словаків, лідери студентських організацій та рухів. Очевидно молодь Словаччини добре знає історію «дружби» із Радянським Союзом, та не хоче, аби по їх вулицях вчергове крокували окупаційні війська ідейних спадкоємців Сталіна.
Саме тому, 21 серпня 2018 року, у річницю окупації Чехословаччини Радянським Союзом, у Братиславі, студентський рух «Nie je nam to jedno» (Нам не все одно) організовує мітинг в столиці Словаччини проти діяльності на території їх країни філіалу путінської маріонеткової організації «Нічні вовки».
В ході мітингу буде доведено до словацького суспільства наступні аспекти злочинної діяльності кремлівських прихвостнів, що діють під виглядом «мотоклубу»
- Хто такі «Нічні вовки» і їх антиукраїнська/терористична діяльність в Україні (окупований Крим, Схід України).
- Чому «Нічні вовки» є загрозою для Словаччини?
- Поради та попередження словацькому суспільству від української сторони спираючись на досвід протидії «Нічним вовкам»
ІА «Західний інформаційний фронт» спільно із словацькими колегами виступили ініціатором відкритого листа-звернення до словацького суспільства від українських громадських активістів та журналістів
Цей лист-звернення до словацького суспільства буде озвучено на вказаному вище мітингу представниками студентського руху Словаччини. Звертаємось до всіх українських громадських активістів та журналістів, із проханням щодо максимальної підтримки вказаної ініціативи, шляхом підписання поданого нижче відкритого листа-звернення до словацького суспільства та його поширення!
«СЛОВАЦЬКОМУ СУСПІЛЬСТВУ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДСЬКИХ АКТИВІСТІВ ТА ЖУРНАЛІСТІВ
Вже п’ятий рік поспіль щоденно на шпальтах сотень українських ЗМІ присутня давно забута у Європі тема «фронтових зведень». На Сході України чергові обстріли з боку російсько-терористичних військ, знову поранені, знову загиблі, в тому числі й цивільні особи.
Кремлівські реваншисти ніяк не можуть змиритись із тим, що Україна стала вільною та незалежною державою.
Україна кров’ю тисяч патріотів на Майдані та на Сході країни показала всьому світу, і насамперед Європі, що не хоче повертатись у минуле, в якому Росія – вічний «старший брат», а прагне стати частиною великої європейської сім’ї.
Російськими загарбниками, на руках яких не лише кров українських солдатів та цивільних осіб, а й невинні жертви рейсу МН17, задля досягнення своїх злочинних цілей створено та фінансуються сотні лояльних організацій та груп.
Одними із найбільш активних поплічників Путіна є організація «Нічні вовки». Ці кремлівські посіпаки не лише доклали максимум зусиль для незаконної анексії Росією українського Криму, вони і надалі відкрито підтримують терористів на Сході України. Черговим напрямком їх злочинної діяльності є інфікування європейського простору вірусом «русського миру» та деструктивна діяльність спрямована на максимальну дезінтеграцією Європейського Союзу.
Метастази цієї злочинної організації проникли у більшість країн ЄС, однак особливо активно діють путінські друзі у Польщі, Словаччині та Чехії.
І це вкрай дивує, адже саме ці країни чи не найбільше постраждали від кривавих злочинів ідейних спадкоємців Сталіна за часів Радянського Союзу. Саме вулицями цих країн десятками років їздили радянські танки.
Дуже прикро усвідомлювати той факт, що пам'ять жертв кривавого придушення «Празької весни» під час фактичної окупації Чехословаччини Радянським Союзом, так легко може бути збезчещена новітніми сталіністами. А жертвам репресій «військового стану» комуністичної ПНР 35 років потому, проживаючи у незалежній європейській країні, доведеться знову споглядати радянські прапори та російські триколори на вулицях польських міст.
Чи не боїться Європа одного ранку прокинутись у новому Варшавському блоці? Із російськими танками на вулицях та фанатами «руського миру», які блокуючи військові частини, із піною на губах кричать про «братскій русскій народ», так як це відбувалося в 2014 році в Україні?
Гіркий досвід «братської любові» між Україною та Росією, має стати попередженням для всіх європейських народів.
Закликаємо словацьке суспільство не допустити поширення злочинного по свої суті «руського міра» у вашій країні. Не повторюйте помилок України!
З повагою до Словаччини та її народу:
- Михайло Хміль, народний депутат України,Член Української частини Парламентської асамблеї України і Республіки Польща (м.Львів)
- Юрій Кміть, шеф-редактор ІА «Західний інформаційний фронт» (м. Львів)
- Євген Магда, директор Інституту світової політики (м. Київ)
- Ігор Тодоров, професор, директор Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції (м. Ужгород)
- Віталій Ковтун, голова Європейського освітнього-культурного центру, керівник благодійного фонду (м.Львів)
- Тарас Кухар, шеф-редактор видання "Львівський портал" (м. Львів)
- Юрій Гнатковський, співак, композитор, голова організації "Європейське місто" (м. Львів)
- Олег Дячок, доцент кафедри теорії та історії держави і права Університету митної справи та фінансів (м. Дніпро)
- Євгеній Білоножко, головний редактор порталу PoloNews
- ...»*
*- (список буде доповнюватись по мірі зголошення підписантів)
Повідомити про готовність долучитись до акції та стати підписантом листа-звернення пропонуємо:
- Направивши лист на електронну пошту редакції ІА «Західний інформаційний фронт» - [email protected] (розглядатимуться листи отримані із офіційно підтверджених редакційних адрес ЗМІ України, їх керівників, редакторів, журналістів, керівників ГО, громадських активістів)
- Відправки повідомлення на Фейсбук-сторінці ІА «Західний інформаційний фронт» - https://www.facebook.com/zahidfront/ - (розглядатимуться повідомлення направлені із офіційно підтверджених редакційних профілів ЗМІ України, їх керівників, головних редакторів, журналістів, керівників ГО, громадських активістів)
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар