Шахтарям Львівщини підсунуть «кадра» часів Януковича?

У час енергетичної кризи та війни проти країни-терориста росії робота вугільної галузі, зрештою, як і всіх інших, має особливо важливе значення. Проте, схоже, практика просувати «своїх людей» у певних груп впливу та чиновників вищого рівня не припиняється – доцільність своїх інтересів превалює над суспільними та державними. Гірники Львівщини, схоже, можуть відчути на собі такий підхід у призначенні керівника державного підприємства «Львіввугілля», а безлад у вугільній галузі західного регіону країни має всі шанси отримати продовження.

Підприємство з підприємств і перманентні борги

ДП «Львіввугілля» - це 16 підприємств, що пов’язані одне з одним. В утворене на межі 1998-1999 років шляхом поділу виробничого об'єднання «Укрзахідвугілля» на два об'єднання: «Львіввугілля» і «Волиньвугілля» ввійшло 6 шахт з видобутку енергетичного вугілля і 10 допоміжних підприємств. Загальна кількість працівників становила 8 тисяч осіб.

Підприємство лихоманить уже багато років. Шахтарі хронічно вчасно не отримують зарплати, через що вдаються до страйків. Про стан із технікою безпеки й аварійними ситуаціями і говорити годі. Держава ніяк не дає собі ради навести лад у цій царині. Не допомагають ні зміни президентів, ні складу Верховної Ради, ні призначення нових керівників державного підприємства.

У серпні 2017 року ДП «Львіввугілля» очолив Олег Акімов після закінчення контракту з попереднім керівником. Йому довелося непросто, і не тільки тому, що фактично керує із приставкою в.о. усі 5 років. За весь цей час працівники підприємства систематично вчасно не отримували зароблене.

Наприклад, сайт Львівської обласної державної адміністрації 30 грудня минулого року повідомляв про скеровані кошти на рахунки ДП «Львіввугілля», завдяки яким вдалося погасити заборгованість із заробітної плати за 2021 рік у повному розмірі всім працівникам підприємства. У коротенькому тексті навіть уточнювали, що шахтарям виплатили аванс за грудень.

А вже 10 лютого 2022 року на тому ж сайті ЛОВА писали про понад 20 мільйонів гривень за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної промисловості», які витратили на виплату тільки 23% заробітної плати за січень. Ось такими подачками вугільників області заспокоюють з року в рік, з місяця в місяць.

Обладнання від Ахметова

На початку березня 2019 року місцева преса повідомила про купівлю ДП «Львіввугілля» у фірми, пов’язаної з олігархом Ринатом Ахметовим, гірничого обладнання на суму 108 мільйонів гривень. Публікацію на цю тему з цікавими коментарями поширили у групі на FB «Шахтарі Червонограда».

«Слуга народу» і вугільні скандали

Стресові ситуації довелося переживати не лише простим шахтарям. Улітку минулого року керівний склад вугільного об’єднання пішов у відпустку. Як кажуть, планову. Проте народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Камельчук у стінах Верховної Ради звинуватив керівництво у причетності до утворення боргу 200 мільйонів гривень, а масовий вихід керівництва у відпустку та на лікарняний пов’язав із перевірками щодо нестачі вугілля та іншими порушеннями на підприємстві. Він також висловився проти присутності на керівній посаді Олега Акімова.

Узагалі поява народного депутата у цій історії ніби логічна. Пан Камельчук потрапив 2019 року за підсумками виборів у 124-му виборчому окрузі від партії «Слуга народу» у стіни Верховної Ради зі скромними майже 17% голосів. У парламенті він увійшов у комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Тож усе ніби логічно: округ охоплює шахтарську Сокальщину, а депутат працює у профільному комітеті.

Випади «слуги народу» у бік керівництва ДП «Львіввугілля» пролунали у 20-их числах вересня 2021 року – після того, як на початку вересня телеканал «Еспресо» вустами іншого нардепа Миколи Княжицького видав в етер сюжет зі звинуваченнями пана Камельчука. Мовляв, останній скористався відсутністю керівництва держпідприємства, яке пішло у відпустки та на лікарняний, і «розставив своїх людей керувати державними шахтами». У передачі «Вечір з Миколою Княжицьким» на телеканалі також ішлося про корупційні схеми у вугільній сфері. 

Юрій Камельчук назвав замовними «серіали» телеканалу, мета яких – змусити його мовчати.

Цікаво, Олег Акімов, який повернувся до роботи з лікарняного, пояснював журналістам «Еспресо», що його не відстороняли від виконання обов'язків.

«Я пішов у відпустку, потім на лікарняний, бо мав потребу в лікуванні - казав керівник ДП «Львіввугілля». -…Зараз сам намагаюсь розібратися в тому, що тут відбувалося за моєї відсутності. Але зараз усі четверо – і Павло Прокопик, і Хмиз, і Голінчак, і Довбенко – пішли на лікарняний. Усі в один день і з однаковим діагнозом».

Непростим стосункам між нардепом Юрієм Камельчуком і керівником ДП «Львіввугілля» передував інцидент, що став причиною судового позову. «Слуга народу» обізвав Олега Акімова «конченим під..сом», за що 26 квітня минулого року Червоноградський міський суд ухвалив за приниження честі, гідності та ділової репутації сплатити понад 50 тисяч гривень. За інформацією Zaxid.net, з цієї суми 20 тисяч пан Акімов мав отримати від депутата за завдану моральну шкоду. Ще 20 тисяч нардеп мав заплатити Олегові Акімову за послуги адвоката та понад 10 тисяч гривень за проведення судово-психологічної експертизи. Юрій Камельчук оскаржував це рішення, проте 2 червня Львівський апеляційний суд відхилив його скаргу через помилки.

Боротьба за доступ до керівних важелів в енергетичній сфері, нехай і локальних, яким є Львовсько-Волинський вугільний басейн, триває й надалі. У міністерстві енергетики цього року призначали нових керівників на деяких шахтах. Але і тут не минулося без проблем. ЗІФ, зокрема, писав про шахту «Надія», де відбувалися, скажемо м’яко, дивні події: звільнене наказом міністерства енергетики керівництво відмовлялося пускати представника влади та нового директора Павла Мороза. Згодом стало відомо про вивезення вантажівкою вугілля з території шахти без відповідних документів і дозволу новопризначеного директора.

Подібна історія сталася і в сусідній – Волинській, області. Єдина відмінність, що там довелося навіть місцевій владі втручатися у конфлікт: керівництво шахти №9 «Нововолинська» і трудовий колектив тривалий відмовлялися працювати з новопризначеними з міненерго директорами.

Зараз подібне може відбутися і на ДП «Львіввугілля», куди планують призначити професійного керівника за освітою і фахом з багаторічним стажем 65-річного Миколу Клюку. Щоправда, професійність можна використовувати по-різному: для суспільного блага або ж суто свого. Здається, Микола Клюка вмів поєднувати «корисне з приємним».

Я не я, але хата моя?

У грудні 2019 року стало відомо про зловживання директорів шахт «Великомостівська» і «Степова». Керівників копалень звинуватили у використанні гірників для будівництва власного житла.

«Понад 40 працівників шахт на Львівщині у робочу годину зводили житло для своїх керівників та незаконно виготовляли тротуарну плитку на продаж. Про схему, яку влаштували на кількох львівських шахтах, повідомила керівниця прокуратури Львівщини Ірина Діденко у понеділок, 16 грудня», - писав Zaxid.net.

За словами Ірини Діденко, директори шахт ДП «Львіввугілля» у документах вказували, що працівники протягом травня-жовтня 2019 року постійно працювали у шахтах, тоді як гірники зводили будинки для керівників копалень. Разом із тим, зарплату (а це 15-23 тисячі гривень) попри відсутність за офіційним місцем праці, «завербовані» директорами гірники отримували. У будівництві приватного житла брало участь понад 40 працівників шахт «Великомостівська» і «Степова». Окрім цього, на території шахт виготовляли тротуарну плитку для продажу, використовуючи електроенергію шахт. За даними Служби безпеки, яка розслідувала цю справу, деякі шахтарі ще й їздили на заробітки за кордон у робочий час.

Попри те, що у прокуратурі не називали конкретних посад працівників «Львіввугілля», дотичних до цих схем, Zaxid.net із власних джерел довідався, що йдеться про в.о. директора шахти «Степова» Миколу Клюку, який використав своїх працівників для зведення йому будинку у місті Сокаль на Львівщині.

Хочуть підставити Президента?

Схоже, Микола Клюка, який має частку у невеличкому приватному бізнесі з випічки (10% у ТзОВ «Гама», зареєстрованому у Самборі), має шанс повернутися до керівництва у великому бізнесі.

Примітним в епопеї із призначенням нових керівників у вугільній сфері є блог політичного експерта Володимира Цибулька на Site.ua. У ньому не лише згадано депутата Камельчука та виконувача обов'язків Олега Акімова, який перебуває у статусі в.о. п'ять років, а за законом «мав би лише два місяці».

Пан Цибулько акцентує увагу на тому, що на посаду директора ДП «Львіввугілля» може потрапити колишній керівник цього підприємства часів сумнозвісного Януковича Микола Клюка.

«Хто такий Микола Клюка. Він більшість свого професійного життя працював на «Краснодонвугілля», а це підприємство курував Юрій Єнакієвський. 2011 року на Львівщину його привіз син Пшонки і призначили на посаду директора ДП «Львіввугілля». Навіть коли він керував шахтою «Степова», він і там потрапляв у різні корупційні скандали, що висвітлювались у ЗМІ Львівщини. А саме шахтарі цієї шахти займались не профільною роботою, а робили ремонти та виготовляли плитку… Виглядає, «зелені» вирішили, що одного їхнього Камельчука замало, треба ще й «регіонала» поставити керувати. В мене питання: Чи потерпить Львівщина таку наругу? Чи громадськість допустить повернення «регіоналів» на Львівщину?», - пише автор.

На низці сайтів уже є реакція на можливе призначення пана Клюки. Зводиться вона до того, що цим призначенням хочуть підставити Президента України, оскільки це може спровокувати дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в шахтарському регіоні. Про це, зокрема, пише медіаресурс Leopolis.news, який звернувся із запитом до міністерства енергетики України щодо ймовірного призначення директором ДП «Львіввугілля» Миколи Клюки.

Із цитованих вище джерел інформації і прізвищ посвячений у нюанси теми читач може зробити певні висновки про інтереси деяких груп впливу. На жаль, ці інтереси здебільшого далекі від державницьких і є корупційними навіть у час війни. Корупція взагалі стала «притчею во язиціх» та ставить на карту питання існування України. Львівська обласна військова адміністрація за своїми повноваженнями має фактично дорадчий голос у призначенні керівників у вугільній галузі регіону – основні питання вирішують у високих київських кабінетах. І, схоже, вага та розмір валізки дотепер мають вирішальне значення при призначенні на керівну посаду від тієї чи іншої зацікавленої групи впливу.