Протести у Єгипті – старт Османської імперії 2.0?

Тим часом «брати-мусульмани» вирішили качнути Єгипет. Якщо ситуація там буде поглиблюватись (що навряд чи) – тоді це протурецький, суннітський проєкт проти фельдмаршала та правителя Єгипту ас-Сісі, який, у свою чергу, є проамериканським, і можна навіть сказати певною мірою проізраїльським проектом (із низкою уточнень).

Якщо братам-мусульманам вдасться взяти владу в Єгипті (повторю, шансів на це вкрай мало), це свідчитиме про просто неймовірну за складністю спецоперацію Анкари.

А також про те, що Ердоган пройшов точку неповернення у Великій грі та дав старт своєму проєкту Османської імперії 2.0. на базі суннітської арабо-тюркської єдності.

Поки що це настільки неймовірно, що важко повірити, а логічно пояснити - і поготів. Тому що перемога братів-мусульман у Єгипті значною мірою нівелює успіх Ізраїлю у Сирії. Тому поки що в таку розв'язку неможливо повірити.

Важко уявити, що Тель-Авів пропустив такий каскадний обвал своїх інтересів у Каїрі та посилення Туреччини одразу в двох точках – Сирії та Єгипті одночасно. Поки що цей вкрай малоймовірний пазл не складається, але Близький Схід останнім часом дуже багатий на неймовірні події.

Тим більше, що просто зараз розгортається масштабна операція проти хуситів. Я ж попереджав, що вони наступні (після Хамас, Хезболли/Лівана та Сирії - саме таку послідовність я і називав, зазначаючи, що потім - хусити). І атака розпочалася.

Сухопутна частина – це сили північного Ємену за підтримки саудівської артилерії та фінансових вкладень ОАЕ. З повітря – Ізраїль, Британія та США. З моря - Британія, США і групування ВМС Франції, що приєднується до них.

Тобто, на суші битимуться єменці один проти одного. Одні за підтримки Саудівської Аравії, інші – за підтримки Ірану. А високоточною зброєю будуть бити США та Ізраїль із союзниками.

Західній коаліції країн потрібно відновити безпечне судноплавство Червоним морем та убезпечити Ізраїль від ракетних атак Ансарали. У цьому плані звертає на себе увагу позиція Франції – вона єдина з ЄС приєдналася до операції (в обмін на допомогу у поверненні контролю над африканським Сахелем?).

Вражаюче пасивно поводить себе рф. Раніше вустами своїх спікерів москва обіцяла мало не гіперзвук хуситам поставити. А тут тиша, наче й не було рф на Близькому Сході.

Особисто мене «мучать сумніви» щодо тієї самої Великої угоди. Якось усе розігрується наче по нотам чи «дорожній карті» у рамках «узгодженої модальності вирішення конфліктів». У цьому контексті як непряме підтвердження прозвучала інформація Ірану: угоді про стратпартнерство з рф бути, але не раніше лютого 2025 року.

Чому ця дата? Мабуть, грудень 2024 - січень 2025 – це геополітичне вікно, після якого ситуація може піти до глобальної заморозки основних конфліктів і воєн (хоча б на пару років). Тому всі поспішають.

Саме тому така відстрочка у підписанні угоди між рф та Іраном, хоча вона саме зараз є вкрай важливою для Тегерану, і в москві це розуміють. Але РФ тримає паузу.

Можливо, після означених вище дат, коли все буде заморожено «подихом Снігової Королеви», основні геополітичні гравці і зможуть зібрати з кубиків із літерами Д, У, П та А, слово «МИР». І це все скріплять угодами про стратегічне партнерство, кожен гравець із своїми союзниками. Наприклад, рф – з Іраном, як вона уже це зробила з КНДР в якості бонусу за допомогу у війні.

Поки що нічого не чути, чи отримає Україна додатковий договір про стратегічне партнерство зі США – за аналогією з Тайванем та Ізраїлем (на додаток до вже підписаного договору про гарантії безпеки)?

Адже договір про гарантії безпеки не виключає можливості підписання та договору про стратегічне партнерство, наприклад, у контексті питань ядерної безпеки України.

Чи ведуться з цього приводу переговори з командою Трампа? Незабаром дізнаємось.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, сторінка у FB