Поляки, білорусі й українці – це народи контррозвідки, які шукають ворогів серед друзів
Минулого тижня у Варшаві презентували нову книгу польського журналіста та колишнього дипломата Вітольда Юраша (інтерв’ю з яким ЗІФ опублікував у серпні) «Демони з потойбіччя». У ній автор розповідає про політичну деградацію режиму лукашенка та закулісся завершення своєї дипломатичної кар’єри. Попередня книга пана Юраша «Демони Росії» вийшла у 2022. Учасником варшавської презентації був Олександр Мілінкевич – білоруський опозиціонер та єдиний кандидат від опозиції на виборах 2006-го року.
Присутність Мілінкевіча під час презентації книги автор пояснив не тільки дружбою, а й політичним реалізмом політика та подібністю в поглядах щодо ключових подій у найновішій історії Білорусі.
На початку зустрічі Вітольд Юраш зазначив, що Білорусь у значній мірі вже підготовлена до інтеграції з Євросоюзом, а головним гальмом будь-яких контактів є нинішній режим. Оцінуючи дії теперішньої білоруської демократичної опозиції, він зазначив, що варто пам’ятати про рівень ефективності польської опозиції у 1970-их роках . Зокрема, КОР. І саме через призму польського досвіду часів комунізму дивитися на дії білорусів у боротьби з лукашенком.
Мілінкевіч підкреслив потребу єдності опозиційних сил і зазначив, що Білорусь перебувала в умовах демократії лише 3 роки. Також він додав, що найважливішою є незалежність, адже демократію завжди можна відродити. Проте обоє учасників зустрічі зазначили, що після лютого 2022 Білорусь утратила ознаки незалежності, а лукашенко став фактичним васалом путіна.
Зрештою, книга Вітольда Юраша присвячена Білорусі періоду 2010- 2012 років, яку можна було вважати незалежною – де лідер був диктатором, що правив методами м’якого авторитаризму і скочувався у все більшу залежність від москви.
Мілінкевіч та Юраш під час дискусії згадали про покійного міністра закордонних справ РБ Володимира Макея у контексті особи, з якою можна було вести діалог. Проте після лютого 2022 він цілковито дискредитував себе як дипломат. Одним зі сценаріїв зміни влади у Мінську учасники зустрічі вважають імовірний розкол еліт.
На запитання від аудиторії про те, чому лукашенко залишається при владі, пан Юраш відповів, що режиму вдалося створити досконалу ілюзію добробуту у стилі неоСРСР, яка рухнула під впливом епідемії і внутрішньої кризи.
Наприкінці зустрічі Вітольд Юраш в оригінальний спосіб описав подібність між польським, українським і білоруським народами. За його словами, це народи контррозвідки – адже вони шукають ворогів серед друзів, у той час коли розвідники шукають друзів серед ворогів.
Однією з цілей нової книги Вітольда Юраша є спроба спровокувати у Польщі дискусію щодо майбутнього польсько-білоруських відносин і самої Білорусії. Адже саме брак дискусії і ситуація, коли всі з усім погоджуються, породжує задуху серед аналітиків і неспроможність передбачити трагедії масштабу 11 вересня у США.
Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Польщі і країнах ЄС
Фото автора
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар