Освячений сталінізм як сутність путінського режиму

23 серпня відзначають Європейський день пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Його приурочили до дня підписання пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року. Документ із таємними додатковими протоколами між гітлерівською Німеччиною і сталінським срср розділив тодішню Європу і спричинив десятки мільйонів жертв у багатьох країнах.

«Українці постраждали через обидві ідеології, хоча совєтська пропаганда втовкмачувала в українські голови, що Україні нацизм приніс горе, а сталінізм – щастя. Від сталінізму, який так ніхто й не покарав, ми страждаємо й нині», - написала у FB журналістка Леся Вакулюк.

Історик і доктор наук Олександр Фрідман у своїй статті для «Новой газеты. Балтия» констатує, що попри чималу кількість років, що минула з часу підписання пакту, документ залишається на порядку денному. У таємному протоколі представники фашизму і сталінізму зафіксували розділ сфер інтересів Берліна та Москви в Європі. І пакт став прологом до Другої Світової війни.

«В останні роки, особливо в контексті війни Росії проти України, ця тема набула особливого політичного значення, - пише автор статті. – У Європі та США під час обговорення пакту підкреслюють відповідальність Москви та Берліна за початок Другої Світової війни, а самі домовленості між СРСР і Німеччиною сприймають як змову тоталітарних диктатур і символ політичної безпринципності та відвертої підлості. Для Польщі і країн Балтії пакт Молотова-Ріббентропа став без перебільшення національною трагедією. У сусідній Білорусі він, навпаки, довгий час не викликав інтересу до влади, і його практично не використовували у пропаганді лукашенківського режиму. Офіційний Мінськ відкрив для себе пакт лише в контексті протестів 2020 року, взяв на озброєння російські пропагандистські наративи, а 17 вересня – день вступу радянських військ на територію Західної Білорусі, що входила до складу Польщі, - проголосив «Днем єдності Білорусі» й активно використовує події 1939 року для нагнітання антипольської істерії у країні».

Тим часом на території росії, 15 серпня, у місті Великі Луки Псковської області відкрили пам'ятник сталіну. Монумент установили на приватній території тамтешнього заводу з ініціативи фонду «россійскій вітязь». Фонд, до слова, відомий пропозицією перейменувати Волгоград на Сталінград.

Як пише ТГ-канал SOTA, на церемонію відкриття прийшла понад сотня роzіян. Зокрема, політик бабурін, телеведуча марія шукшина і представники російської православної церкви для «освячування» пам'ятника кривавому кату.

Цікаво те, що донька радянських акторів шукшина заявила, пише ТГ-канал «Кремлевский цирк», що не може ненавидіти людину (сталіна), яка зберегла країну та церкву. Діда шукшиної розстріляли саме за часів сталінського терору…

Олександр Фрідман вважає, що оцінки пакту Молотова-Ріббентропа в срср і російській федерації сповна відображають той суперечливий історичний шлях, що пройшла росія за останні майже 90 років.

«Безпосередньо після укладання пакту з Німеччиною радянська пропаганда оголосила договір про ненапад «геніальним рішенням» Сталіна, що дозволило СРСР виграти час та уникнути вступу у війну. Після смерті диктатора на його особистій ролі більше не наголошували, але позитивна оцінка пакту загалом не змінилася, а сам факт наявності секретного протоколу про розподіл сфер впливу в Європі рішуче відкидали. Лише наприкінці 1980-их Москва змушена була визнати цей факт і засудити змову тоталітарних режимів», - констатує політичний аналітик.

Проте, за його словами, крапку щодо пакту в росії не поставили ні в 1990-их, ні у 2000-их роках. А зараз усе частіше чути голоси реваншистів націоналістичного та комуністичного штибу, які виправдовують сталінський зовнішньополітичний курс.

Путін у 2009 році розкритикував пакт Молотова-Ріббентропа як «аморальне» рішення сталіна. Проте після крадіжки Криму кремлівський царьок змінив думку та назвав пакт необхідним і важливим кроком для безпеки радянського союзу.

«Москва більше не заперечувала існування секретного протоколу, але прагнула применшити його значення і відкидала якусь відповідальність Радянського Союзу за розв'язання Другої Світової війни як «переписування історії» і прояв «русофобії». Нові наративи кремлівського бачення перекочували і в російські шкільні підручники з історії. Їх автором був відомий своїми ультраконсервативними та радикальними антизахідними поглядами радник путіна владімір мєдінскій.

«Російським школярам пакт Молотова-Ріббентропа тепер подають як політичний крок, що дозволив виграти час та вбити клин в альянс противників СРСР Німеччини та Японії, а отже, подія, що повністю відповідала інтересам Радянського Союзу, - логічна та виправдана. Не обходиться і без улюбленого наративу Путіна про Росію, неодноразово ошукану Заходом: «заклятий ворог» Великобританія і Франція представлені як сили, які свідомо провокували конфлікт між Москвою і Берліном, що фактично змусили Сталіна піти на угоду із «Третім рейхом», і в підсумку зазнали дипломатичної поразки. Пакт визнають першою радянською (дипломатичною) перемогою у Другій Світовій війні, якою, як іще 2019 року наголошував близький путінський соратник сєргєй іванов, росіянам слід пишатися», - пише Олександр Фрідман.

Він також зауважує, що кремль свідомо упустив моменти із тодішньою окупацією й анексією країн Балтії, війною проти Фінляндії й інше. Мовляв, основною загрозою незалежності цим країнам була Німеччина, тож вони ледь не добровільно ввійшли до складу союзу.

«Такий спотворений, та й просто відверто брехливий погляд на події 1939/1940 років. повністю відповідає сьогоднішнім поглядам Володимира Путіна, для якого великі екскурси на історичні теми давно стали звичною практикою. Саме пакт Молотова-Ріббентропа, а також «Мюнхенська змова» 1938 року, який дозволив Гітлеру за потурання Франції та Великобританії розправитися без бою з демократичною Чехословаччиною, стали для Путіна з другої половини 2010-их років. ключовими історичними темами, до яких він регулярно звертається у своїх публічних виступах та «історичних статтях» - констатує автор.

За його словами, путін приймає фатальні рішення і при цьому керується своїми в тому числі історичними уявленнями про міжнародні відносини в Європі 1930-их років. Себе є кремлівський карлик вважає історичною фігурою, що повертає росії колишню велич.

Карикатура Кліффорд Кеннеді Беррімена на пакт Молотова - Ріббентропа. Вперше опублікована в газеті The Washington Star у жовтні 1939 року.

Також читайте: Путін у стадії Сталіна. Ізоляція, параноя і дедалі більше схожості з радянським диктатором