ОБСЄ в Кишиневі: невдала та упереджена місія, що викликає насмішки

Днями очікується прибуття до Кишинева представника ОБСЄ з питань Придністровського врегулювання Франко Фраттіні - колишнього міністра закордонних справ уряду Сільвіо Берлусконі та великого друга  нинішнього міністра Сергія Лаврова. Але, що шукає спеціальний представник у місії з моніторингу, вирішення та запобігання ескалації насильства в східних районах Республіки Молдова?

Цьому візиту передував офіційний візит представника голови ОБСЄ Альфредо Конте в Республіці Молдова, в ході якого він обговорив в Комраті з башканом Іриною Влах статус  та повноваження Гагаузії, а також відвідав Тирасполь. Відповідно до deschide.md, Конте висловився за повноцінне функціонування автономії Гагаузії на основі Закону про особливий регіональний статус від 1994 року. Це має зміцнити державу та стане свідченням наявності в країні демократичних цінностей. Звичайно, Конте зустрівся також з нещодавно призначеною віце-прем'єр-міністром з питань реінтеграції Крістіною Леснік. Конте говорив про необхідність зміцнення зв’язків між етнічними групами в країні та створення толерантного суспільства.

З іншого боку, на Конференції з питань безпеки в Мюнхені, що відбулась 16-18 лютого, міністр закордонних справ та європейської інтеграції Тудор Уляновскі провів переговори з Генеральним Секретарем ОБСЄ, послом Томасом Гремінгером, з яким обговорювали питання врегулювання придністровського конфлікту та посилення мандату ОБСЄ в Республіці Молдова, чітки дії для  прискорення придністровського врегулювання, відповідно до зобов’язань залучених в цьому сторін, а також про  особливу увагу, яку Республіка Молдова приділяє виведенню російських військ та боєприпасів, розміщених на лівому березі Дністра, підкреслюючи важливість підтримки з боку Організації в цый сфері.

В цьому контексті, давайте з’ясуємо, що знайде Франко Фраттіні в Кишиневі, коли вимагатиме перевірку незмінного нині главу Місії ОБСЄ в Молдові Майкла Скенлана. Візьмемо до уваги, що підготовча програма конференції ґрунтується також на повідомленнях, відправлених до ОБСЄ Скенланом, його доповідях, а також на програмах з контролю озброєння та інших елементів, пов’язаних з місією ОБСЄ в Кишиневі, реалізованих у більшому чи меншому ступені керівником місії в Республіці Молдова американського походження.

Таким чином, Фратіні знайде місію ОБСЄ нездатною до виконання мандату, що перебуває у пошуках діяльності та втягнутою в незручних для держави-хазяїна елементах, які не є предметом місії. Таким чином, у той час як на лівому березі Дністра вільно пересувається тільки глава місії в Кишиневі (про це повідомлено), решта членів групи  не можуть виконувати завдання з моніторингу конфліктної зони та діяти у сепаратиському регіоні, підтримуючи Республіку Молдову, члена ОБСЄ, де вона акредитована. Жоден член місії не може перетнути Дністер без чіткої згоди сепаратистської псевдо-влади.

Те, що існує заборона - це одне, але я жодного разу не чув гучних заяв від Скенлана щодо цієї проблеми на всіх засіданнях ОБСЄ, або у форматі «5+2», на зустрічах з дипломатами та офіційними особами держав-членів. Більше того, він не докладає жодних зусиль задля виконання своєї місії в Республіці Молдова. Я не бачив жодного звіту про перевірку або, принаймні, про спробу перевірки стану озброєнь на лівому березі Дністра. Ви бачили щось подібне за період перебування Скенлана в Кишиневі? Ви бачили результат, або хоча б якусь заяву  за час його перебування щодо збереженої зброї на складі у Ковбасній? Жодної, навіть малої скарги, що йому не дозволили туди зайти. Нічого!

Це той Скенлан, який, під час майже одного військового навчання в середньому на день з взаємодії та бойового злагодження сепаратистів, миротворців та російських військ ОГРВ, що незаконно перебувають на лівому березі Дністра, за участі так званих «миротворців», ніким не визнаних такими, не сказав ані слова?

Щодо військових навчань наступальної дії, що проводились разом з військами сепаратистів – стороною конфлікту, яких нібито «миротворці» повинні відділяти від законних та регулярних військ Республіки Молдова, демонструючи  нейтральність, що є обов’язковою умовою будь якої миротворчої місії, не протестував, не скликав жодної прес-конференції, не доповів Відню та Генеральному Секретаріату, навіть не зробив жодного звіту, хіба в цьому полягає його місія в Кишиневі?

Нехай, Скенлан займається пошуком роботи, якщо можна так сказати, на правому березі Дністра, на території, підконтрольній законній владі, де він може вільно та безперешкодно пересуватися. Я не збираюся вдаватися у деталі інших, більш людських, турбот дипломата, в якого, хоча і далекого від юних років, грають пари алкоголю та гормони. Це його справа. Але, чи то правильно примушувати Кишинів до однобічних поступок, щоб не образити Росію, у той час як Тирасполь нічого не робить, крім демонстрації своєї активності?

Чи може захист національних меншин увійде у мандат Місії ОБСЄ в Республіці Молдова, або готується до включення у майбутній мандат – перейматися меншинами Молдови, особливо російською, яка надто представлена в керівництві державних установ, на відміну від дискримінації румун, які є більшістю,  та осіб з румунським громадянством  (до речі, у цьому напрямку я не бачив жодних старань, тим більш якогось звіту). Щодо Гагаузії, після того як владнав Придністровський сепаратизм, він хоче займатися й  гагаузьким? Якусь місію, або контактний центр у Комраті, можливо?

Я не хочу тут розповідати про те, що є вищим пріоритетом та інтересом, чітко зазначених Міністром закордонних справ Генеральному Секретареві ОБСЄ – виведення військ та боєприпасів зі східних районів Республіки Молдова. Ви щось чули подібне? Якусь позицію, підтримку, чи навіть щоб Кишинівська місія хоча б відмітила ці побажання, вже не кажучи про участь у їх вирішення, надання правової та логістичної підтримки, або просування цих пріоритетів серед третіх країн?

Пан Скенлан забув про свій мандат і яку справу має в Кишиневі та в цілому у Республіці Молдова, мандат щодо окупаційних військ, сепаратизму, заборони вільного пересування громадян Республіки Молдова, особливо посадових осіб, лівим берегом Дністра. Озброєння, військові маневри, оборонно-наступальні навчання із переправою на правий берег річки – Місія виконала своє завдання, якщо це було призначенням  її керівника. Скенлан не виконав нічого, що стосується його мандату. Щоб не було спірних питань, в будь-який час можна провести порівняльний аналіз з діяльністю Місії ОБСЄ в Києві, що представлена у достатній кількості разом зі своїм керівництвом уздовж лінії розмежування та в сепаратистській зоні у Донецьку і на Донбасі, здобуваючи важливі досягнення. Це можливо, враховуючи, що й тут і там стикаються з сепаратистами та росіянами.

Зрозуміло, що Скенлану подобається солодке життя в Кишиневі, з радощами безтурботного життя дипломата, нехай і в східній столиці, де можна знайти респектабельний ресторан, гарних співбесідників та насолодитися жіночими принадами. Не розповідаю про тих старих і звичайних експертів і персонал місії, які були звільнені, оскільки знали, як працює Скенлан. Я не хочу вдаватися у деталі щодо управління, щодо  персоналу, бюджету, коштів. Це робота ревізійної комісії від ОБСЄ, робити перевірки від імені Секретаріату.

Скенлан засидівся в Кишиневі. Забув про справу, яку має робити, не виконує жодного пункту свого мандату та поводиться з владою мов провінційний пристав, шукаючи  інші завдання, аніж ті, що були визначені при його прибутті в Кишинів. Давайте поговоримо про виконавців вбивства  невинного громадянина Республіки Молдова 1 січня? Думаю, це  марно. Але дещо треба відмітити, оскільки це найгостріша проблема місії ОБСЄ в Республіці Молдова. Права людини.

Я залишив це наостанок не тому, що забув. Я цього не міг зробити. Оскільки «червоні лінії» захищені однойменною коаліцією, про що оприлюднюються регулярні доповіді . Останньою неурядовою організацією, яка обговорює ситуацію з прав людини у східних районах Республіки Молдова на лівому березі Дністра залишилася   «Promo-Lex». Ви бачили якийсь звіт ОБСЄ, місії під керівництвом Скенлана, про стан прав людини в сепаратиському регіоні? Чи чули ви про поїздку Скенлана на лівий беріг Дністра з метою вивчення скарг з цього питання? Ви бачили за останні роки якийсь звіт про стан прав людини, що не був би підготовлений у Кишинівському кабінеті? Чи чули ви колись про відвідання якоїсь в’язниці, звідки волають про несправедливість та, де  люди кинуті напризволяще без жодної підтримки?

Ніііііі, звичайно ж ні. Скенлан шукає роботу місії ОБСЄ у теплому місці, щоб побачити роботу з нацменшинами Кишинівської влади, вивчати права Комрата та Гагаузії з  башканом, членом Уряду та автономії, наданої Народними Зборами Гагаузії, що діють російською мовою у Комраті. Він може це просто зробити, оскільки це гарантовано правами та гарантіями безпеки, забезпеченими Урядом Республіки Молдова. Але, там де потрібно працювати та є складно, там де покликана функціонувати ОБСЄ та її місія в Республіці Молдова, Скенлан нічого не зробив.

Було б добре, щоб це побачив і знав Фраттіні, коли приїде в Кишиневі. Щоб потягав за вуха та волосся Скенлана та відправив додому. Але додому, із низькою оцінкою за поведінку, та подалі від можливості зганьбити іншу місію в якійсь країні цього великого світу. На пенсію чи працювати в полі . Він вже занадто зганьбив ОБСЄ, мандат посла і навіть американську дипломатичну школу.