«Русскій мір» проти ЛИТПОЛУКРБРИГ

БЛОГИ 12.03.2018 Коментарі 0

За понад два роки своєї діяльності Литовсько-Польсько-Українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького встигла неабияк прославитися і стала як темою для гучних заяв політиків найвищого рівня, так й інформаційних атак посібників кремлівської політики.

Підтекст створення бригади

Світова практика знає багато успішних прикладів створення спільних військових частин починаючи від так званого SEEBRIG (бригада Південно-Східної Європи) до Європейського корпусу. Україна також має досвід участі в багатонаціональних підрозділах, хоча на менш інтеграційному рівні. Варто нагадати Міжнародний інженерний батальйон «Тиса» і розформований у 2010 році Українсько-польський миротворчий батальйон.

Отож, Литовсько-Польсько-Українська бригада - це амбітна спроба інтегрувати національні компоненти збройних сил, такі як багатонаціональний штаб і десантно-штурмовий батальйон, в єдине операційне середовище з подібними елементами збройних сил двох країн-членів НАТО - Республіки Польща та Литовської Республіки. Ідея цієї бригади зародилася ще в 2007 році, але через багато суперечностей не реалізовувалася. З дипломатичної точки зору керівництву всіх трьох країн-учасниць було вигідно виходити з публічними заявами і демонструвати добру волю запустити спільний армійський проект. Але внутрішні політичні протиріччя і різність поглядів на деякі історичні питання заважали відійти від риторики до фактичного формування ЛИТПОЛУКРБРИГу.

Проте, події останніх років у Східній Європі та потенційна загроза російського «месіанства» змусили уряди країн переглянути позиції.

Але до цього Польща, Литва і Україна подолали складний бар’єр непорозумінь та зуміли піти на три основних компроміси - спершу був політичний, потім історичний, а під час формування штабу бригади постала й необхідність інтеграції українських військових в структуру, що діє за стандартами НАТО.

Пропагандисти б’ють у найболючіше: минуле на заваді майбутнього

Історичний компроміс, здається, є найбільш чутливим для трьох країн. Як сусіди, Польща окремо з Україною і з Литвою мають різні погляди на деякі питання минулого. І дрібниць тут не буває, адже спритні проросійські пропагандисти використовують навіть найменший шанс чи «зачіпку» для внесення елементу суперечки в дружні стосунки. Здебільшого тема стосується початку та середини 20 століття. Ще на початку 2016 року деякі польські сайти намагалися максимально закцентувати увагу на УПА і дивізії СС «Галичина» в контексті ЛИТПОЛУКРБРИГ.

Таку полеміку окремих польських видань напрочуд швидко підхопили проросійські організації в Польщі. Вони почали періодичне і вкрай методичне поширення цієї позиції. Зрозуміло, що риторика аргументів доволі упереджена й однобока. Аде ж головне завдання - це посіяти в серцях поляків зерно ненависті до українців. ЛИТПОЛУКРБРИГ в певний момент опинився в епіцентрі антиукраїнської кампанії в Польщі. Наприкінці лютого 2016 року в польській блогосфері «тинялася» публікація сайту «LITPOLUKRBRIG: sojusz z potomkami ludobójców» («ЛИТПОЛУКРБРИГ: союз з нащадками людовбивць (осіб, що вчинили геноцид)», у якій, крім активного викривлення історичних подій, відчувалася спроба розпалити міжнаціональну ворожнечу між поляками і українцями.

 

За кілька днів після вказаної вище публікації польський сайт «Оглядач політичний» опублікував ще один «розгромний» матеріал «Czy LITPOLUKRBRIG to błąd?» (Чи ЛИТПОЛУКРБРИГ це помилка?), в якому також була піддана різкій  критиці спроба будь-якого союзу між Польщею, Україною та Литвою.

Можна було б вже почати переживати, що громадськість нашого західного сусіда недоброзичливо відноситься до ідеї дружби з Україною. Але за віжки обох ресурсів, як виявилося, смикають господарі з РФ. Якщо сервіси блогів www.mpolska24.pl та ndp.neon24.pl використовуються для поширення кремлівської дезінформації та пропаганди від імені авторів прихованих псевдонімами, то «Оглядач політичний» натомість офіційно засвідчує своє фінансування з фонду «Русскій мір».

Не жалкують бригаду і проросійські тролі, які чи не під кожним матеріалом про бригаду масово залишають негативні коментарі з історично-заангажованою критикою.

На щастя, польські ЗМІ не підхопили «темників», та й симпатиків ідей «Русского міра» виявилося катма. Тому, після вказаних вище «публікацій», на багато місяців тематика багатонаціональної бригади залишалася поза інтересами пильної уяви (про)російських пропагандистів. Лише час від часу чи на профільній сторінці ЛИТПОЛУКРБРИГ в мережі Facebook, чи в коментарях до матеріалів про бригаду антипати і тролі залишали свої образливі коментарі.

І ось наприкінці 2017 року три міністра оборони знову зібралися в Любліні та підписали доленосні зміни: «Відтепер ЛИТПОЛУКРБРИГ може застосовуватися не лише за резолюцією Радбезу ООН». Також, очільники оборонних відомств зняли обмеження щодо участі бойової одиниці в операціях кризового реагування.

Із початку 2018 року багатонаціональна бригада розпочала тренування щодо виконання широкого спектру операцій від оборони до наступу. На додачу, ЛИТПОЛУКРБРИГу ще й присвоїли ім’я Великого гетьмана Костянтина Острозького, який відомий своїми перемогами спільних військ литовців, поляків та українців (тоді рутенців) та воїнів інших народів саме над .. загарбниками з Московії!

Враховуючи значне посиленням присутності НАТО в Польщі і країнах Балтики, ці зміни неабияк насторожили кремлівських пропагандистів, і в «рунеті» (російськомовному сегменті мережі) було швидко поширено матеріал «Польша планирует создание новой механизированной дивизии у границ Беларуси. Четвертой по счету».

Автор цього пасквілю відвів ЛИТПОЛУКРБРИГу образливу роль «відрижки політичних домовленостей». Те, що бригада є результатом домовленостей - це факт беззаперечний! Натомість про те як сильно альянс Литви, Польщі та України лякає нашого спільного противника промовисто свідчить слово «відрижка»....

Не досягнувши успіху в польських ЗМІ з початку 2016 року, російські пропагандисти переключилися на свого читача, переконуючи чи то себе самих, чи ще когось в безглуздості створення військових з’єднань з Україною.

Із особливою ретельністю кремлівські «промивачі мізків» взялися «за своїх». А тут ще й голова Верховної Ради України Андрій Парубій тим ЛИТПОЛУКРБРИГом почав дражнити. То пообіцяв скопіювати її в форматі альянсу з Румунією і Болгарією,

то заявив про українсько-молдавсько-грузинський військовий проект

В цих проектах за основу обіцяють взяти досвід Литовсько-Польсько-Української бригади.

Помноживши вказану інформацію на першу місію ЛИТПОЛУКРБРИГ - тренування українського батальйону в Львові, то можна передбачити черговий «вибух емоцій» російських пропагандистів. Очевидно, що така кількість посилів активізувала «фабрику фейків» Кремля.

Лишень за перші дні березня 2018 року «на гора» видано аж два чергових «шедеври» від російських майстрів дезінформації. Ці інформаційні вкидання цілеспрямовано «розганяють» Інтернетом, тиражуючи їх публікаціями на підконтрольних сайтах та озвучуючи для відеороликів в розміщених на відеосервісах, зокрема в YouTube.

Перша новина розповідає, що «Керченский мост конфискуют за долги «Газпрома», а охороняти його будуть три полки ЛИТПОЛУКРБРИГ.

Аби ще більше підняти градус істерії у поціновувачів російської політичної фантастики, в даному матеріалу автори «відправили» до, навіть ще не спорудженого, Керченського мосту захищати «три полки» ЛИТПОЛУКРБРИГу «ударну групу Шостого флоту США».

І нікого навіть не дивує, що фото «ударної групи 6-го флоту США, яка у лютому 2018 року мчить до Керченського мосту», один в один співпадає із фото Агентства Франc Прес (L'Agence France-Presse) від листопада 2012 року.

Щоправда це фото чотирьох кораблів ВМС США в Середземному морі, які розміщувались біля берегів Ізраїлю.

Цікаво чи фотографи із L'Agence France-Presse знають, що «російським експертам» вдалось зробити п’ять років потому аналогічне фото?

Натомість на забули кремлівські пропагандисти в черговий раз й модне слово «Джавелін». Та примудрились наземні переносні протитанкові ракетні комплекси FGM-148 Javelin «приліпити» до малопомітних винищувачів-бомбардувальників п'ятого покоління Lockheed Martin F-35. Лише з усмішкою можна сприйняти той факт, що максимальна швидкість руху ракети FGM-148 Javelin становить лише 100 м/с, в той час як крейсерська швидкість F-35 становить близько 230 м/с (не говорячи про максимальну, яка перевищує 450 м/с). Тобто, якщо вірити російським ЗМІ, то виявиться, що дивним чином «причіплена» до крила літака, ракета наземного ПТРК, летить в чотири рази повільніше самого літака.

А чергову «новину» від кремлівських пропагандистів вочевидь можна  вважати еталонним  прикладом інформаційного експресіонізму. У цьому «шедеврі» плани України створити подібну бригаду з Грузією та Молдовою за зразком ЛИТПОЛУКРБРИГ було «феєрично» подано під форматом створення новітньої «дивізії СС Галичина». Та ще й вказано, що така натхненником цієї «ідеї» є саме НАТО.

 

Звісно, що усі ці «геніальні фейки» ніхто не береться коментувати офіційно. Що може посадова особа сказати про відверті дурниці та вигадки російської пропаганди. Натомість, не викликає сумніву, що не «просто так» багатонаціональна бригада потрапила у поле уваги пропагандистів з РФ.

І тут все більш чим очевидно – ЛИТПОЛУКРБРИГ як сучасний символ єдності литовців, поляків та українців проти московських загарбників з часів середньовіччя, вкрай болюче питання для кремлівської кліки. Адже створення і діяльність ЛИТПОЛУКРБРИГ нібито й «маленький» крок, але росіян він налякав не на жарт, змусивши вигадувати безглузді і фантастичні «новини», яких очевидно, ми побачимо ще дуже багато.

 

 

   ОЛЕКСАНДР ГАЙН

 

стилістичне корегування та авторизація тексту з автором проведено
ІА «Західний інформаційний фронт»
* У даному матеріалі викладені суб’єктивні думки автора, що жодним чином не можна трактувати як позицію командування Литовсько-Польсько-Української бригади.

 

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com