На Заході вирішили, що з лукашенком пора закінчувати, - Юрій Кміть

Білорусь приєдналася до росії на другому етапі ядерних навчань. За словами московитського диктатора путіна, відповідне доручення отримали міністерства оборони та генеральні штаби росії та Білорусі. Залякування світу ядерною зброєю від кремлівського карлика та його білоруського сюзерена лунають не вперше. Та все ж ризики застосування – імовірні.

Журналіст сайту Charter97.org поцікавився думкою щодо дій двох диктаторів у керівника громадської організації «Західний інформаційний фронт», співзасновника Білоруського інформаційного центру у Львові Юрія Кмітя (на фото).

«Путіна це страшенно схвилювало»

– Ми бачимо відповідь Заходу на ескалацію від Емманюеля Макрона. Президент Франції останнім часом активно розгойдував тему можливого введення військ НАТО на територію України. Ми знаємо, що він завершує президентський термін, а втретє Макрон балотуватися не може, тому примірює на себе роль нового лідера Європи.

Великобританія вже не є членом Євросоюзу, а в Німеччині – криза лідерства після Ангели Меркель. Партія Шольца втрачає популярність. Найімовірніше, на наступних виборах знову християнські демократи прийдуть до влади. У цей момент постать Макрона виглядає організованішою, він є претендентом на лідерство в Європі. Макрон – амбітний, ще доволі молодий, хоче збудувати собі роль такого французького Наполеона Бонапарта у боротьбі з росією, але із претензією на перемогу.

Путіна це дуже схвилювало, він розуміє, що може насправді дійти до розміщення військ НАТО в Україні. З іншого боку, він бачить, як Байден закреслює всі «червоні лінії», які малює росія. У них зараз відбувається своєрідна гра: Путін малює «червоні лінії», а Байден їх зафарбовує.

Росії вже, крім ядерної, зброї нема чого запропонувати. Чим ще Кремль може лякати? Застосуванням? Цього ніхто не зрозуміє, це буде війна проти всіх. Китай один із перших чітко сказав, що не допустить, не сприймає і не сприйматиме навіть шантажу ядерною зброєю, не кажучи вже про вищі рівні ескалації.

У путіна залишилися лише дві опції – це бойові навчання з ядерною зброєю та погроза прямого застосування. Але він боїться її використовувати, оскільки може статися те, що часто стається з повітряно-космічними силами росії. Бомба з ядерним зарядом може впасти на території росії, якесь кріплення може випасти, може бути аварія літака через несправність. Він розбомбить цією ядерною зброєю сам себе.

«Лукашенко сподівається, що путін дограється»

Що робить лукашенко? Він грає у гру з путіним, який каже: «Йди в Україну, допомагай мені її захопити». На що лукашенко відповідає: Ні-ні. Ми не в Україну, ми з Польщею воюємо, із Заходом. Білорусь під загрозою вторгнення з боку Литви та Польщі». Він спеціально вибрав поведінку такого ідіота, щоби захищатися від тиску путіна.

Підігравання всім цим поганим ідеям путіна, спрямованим проти Заходу, для лукашенка лише спосіб не допомагати у війні проти України. Він же має показати роботу, що займається залякуванням Заходу разом із ним, а заразом бере військові замовлення, отримує фінансування. Лукашенко навіть хвалиться тим, що він співучасник, співагресор.

Але всередині лукашенко сподівається, що путін дограється з цим, росія почне падати, а тоді він матиме можливість вести самостійну політику. Він побіжить на Захід, впаде навколішки і скаже: «Я йому військ не дав, я його, ідіота, дурив, над ним сміявся. Я з вами був, ви що, не розумієте, це все було іронія та сарказм». Ну, просто «95 Квартал» у виконанні лукашенка, тільки на білоруській політичній сцені. Ви побачите, ми до цього доживемо, як він усе це пояснюватиме.

«Це останнє попередження»

– Як Захід має відреагувати у цій ситуації, чи варто вірити білоруському диктаторові?

– Захід усе розуміє та відповідним чином реагує, він просто не звертає уваги на лукашенка. Ви бачили, щоби хтось із західних лідерів узагалі якось коментував його дії? Ніхто не вважає за потрібне навіть коментувати все це марення від лукашенка.

Вони вже втомилися і вирішили, що настав час з ним закінчувати. Тому під час зустрічі лідери Заходу донесли свою позицію лідерові Китаю, там вироблено цілу базу переговорів. І цю позицію Сі Цзіньпін видасть 13 травня путіну, причому у такому варіанті, що це останнє попередження. Мовляв, я тут намагаюся врятувати твою репутацію, намагаюся вибрати для тебе найкращу позицію з можливих, усі наступні пропозиції будуть набагато гіршими за те, що ти сьогодні отримав.

Сі приїхав до Франції, щоби виторгувати собі марципани, за які він поставить умови путіну. Причому Сі виграє від обох сторін – від Америки та Європи отримає свої преференції за участь у переговорах і тиск на путіна, а від глави кремля – свої преференції у вигляді економічних благ. Заходу лідер Китаю каже: «Ось, я тільки через нашу велику дружбу, через наш великий торговельний обіг іду тиснути на свого партнера та союзника. Ви не думайте, що я з вами, я просто надаю вам послугу, але ви мені за це повинні те, те й те зробити». А путіну Сі розповідає, що він його друг і союзник, який виторговує для росії найкращі умови.

«Ми зараз спостерігаємо початок агонії путінського режиму»

Ви все це побачите після 13 травня, яке лице матиме путін і які будуть наслідки переговорів з Китаєм. Якщо путін не зрозуміє, що це остання пропозиція, Україні нададуть ракети дальністю тисячу кілометрів, півтори тисячі кілометрів, «Томагавки», F-22, F-35 і далі за списком.

Америка обрала дуже жорстку позицію щодо економічної блокади росії на території китайської економіки, на території турецької економіки, території економіки Саудівської Аравії. Поступово стискається можливість путіна отримувати санкційні товари, банківські перекази, йдуть розмови про блокування виходів із Балтійського моря «сірих» танкерів з нафтою.

Путін уже зрозумів, що жоден шантаж не дав свого результату, що його просто перестали боятися, і це його налякало. Ми зараз спостерігаємо початок агонії путінського режиму, яка, на жаль, триватиме ще довго, бо його впертість усім відома.

Один із варіантів подальшого розвитку подій — путін може й надалі піднімати цю планку ескалації до найвищого рівня, погрожуючи відстрілити собі ногу, бо військовий потенціал росії технічно небезпечний для власного населення.

Ви знаєте, що останній рік, коли виробили бойовий плутоній в СРСР, був 1991-ий. Науково обґрунтований термін дії всіх цих ядерних речовин, вивчений фахівцями, це 30 років. Вже минуло 34, невідомо, як вони поводитимуться далі. Просто радянські вчені не дійшли такого рівня прогнозів, не було стільки часу. Російські вчені це втратили, там немає такого потенціалу, що мав Радянський Союз.

Варто також зазначити, що росія не має своєї ядерної зброї, це ядерна зброя Радянського Союзу, яка належала 16 республікам. Казахстан, Україна та Білорусь відмовилися від тієї ядерної зброї, яка їм не належала, але була на їхній території, натомість вимагаючи гарантій безпеки. Для України це був Будапештський меморандум. Що зрештою отримала Україна – ми знаємо. Це – війна та підлість з боку росії.

І за логікою цього меморандуму світ має повернути Україні ядерну зброю, а в росії забрати радянську. Росія отримала українські ядерні боєголовки, але не виконала свою частину договору щодо гарантій безпеки. Із цього випливає, що будь-який із лідерів чотирьох країн – Китаю, Великобританії, Франції та Сполучених Штатів – може це пригадати і сказати: «Ми маємо повернути ядерну зброю Україні, бо вона в обмін на безпеку її добровільно віддала, але отримала війну». Здоровий глузд підказує, що росія має позбутися запасів радянської ядерної зброї через свою неадекватну поведінку, агресію та невміння ним користуватися.

Карикатура – cartoonmovement.com