Московський Варшавський університет. Наслідки потепління після перебування Туска в університеті все ще тривають

У списку університетів-партнерів Варшавського університету, куди польські студенти можуть вступати за двосторонніми угодами, залишаються Московський державний інститут міжнародних відносин (МДІМВ) і Санкт-Петербурзький державний університет. Співпрацю з ними лише призупинили – і це лише 24 лютого 2022 року. Ректори обох цих російських вищих навчальних закладів підтримали вторгнення в Україну.

«На наших очах розгортаються події, що хвилюють кожного громадянина Росії. Це рішення Росії покликане припинити восьмирічне протистояння між Україною та Донбасом, привести до демілітаризації та денацифікації України – і таким чином захистити себе від зростаючих військових загроз. Зараз, як ніколи, нам необхідно продемонструвати впевненість і стійкість перед обличчям економічних та інформаційних атак, ефективно зосередившись навколо нашого Президента, своїм прикладом зміцнюючи оптимістичний дух і віру в силу розуму серед молоді, вселяючи надію на швидкого мир », - йдеться у зверненні Союзу ректорів Росії на початку березня 2022 року.

Декларацію, що виправдовує криваве вторгнення, підписали ректори понад 260 російських університетів, у тому числі ректор Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ) Анатолій Торкунов і ректор Санкт-Петербурзького державного університету Микола Кропачов.

Співпрацюючи з Лавровським університетом

Як встановила «GP», і МДІМВ, і Санкт-Петербурзький університет, незважаючи на нещодавнє «припинення» співпраці, досі перебувають у списку університетів-партнерів Варшавського університету.

Із МДІМВ – кузнею російських і колишніх радянських державних кадрів (там навчався і нинішній глава російської дипломатії Сергій Лавров) – Варшавський університет має угоду про двосторонню співпрацю із 2011 року. Останній набір на стипендії у МДІМВ проводило Бюро міжнародного співробітництва (BWZ) Варшавського університету в березні 2021 року – кінцевий термін подачі заявок у BWZ був 13 квітня 2021 року. Студенти й аспіранти (після закінчення принаймні першого курсу бакалаврату на момент подачі заявки) усіх факультетів мали право подати заявку на отримання однієї стипендії на перший семестр 2021/2022 н.

У прес-службі Варшавського університету нашу інформацію підтвердили. – До лютого 2022 року Варшавський університет співпрацював із Московським державним інститутом міжнародних відносин за такими угодами. Перш за все: загальноуніверситетська угода про обмін студентами, що укладена в червні 2011 року та діяла до липня 2013 року. По-друге: генеральна університетська угода про обмін студентами, укладена в січні 2013 року на невизначений термін. Після 24 лютого 2022 року через агресію Російської Федерації проти України Варшавський університет до подальшого розпорядження призупинив співпрацю з російськими університетами, повідомила нам Ізабела Волчаска (Izabela Wołczaska), в.о. заступника керівника прес-служби Варшавського університету.

Як додає Волчаська, обмін студентами з МДІМВ відбувався у 2013–2018 роках. – Тоді дозвіл отримали 11 студентів (фактично виїхало 10 студентів УВ – 1 звільнився), – розповідає вона.

«GP» з’ясувала, що йдеться про шістьох студентів факультету політології та міжнародних досліджень (до 2016 року – факультет журналістики та політології), одного студента з Колегіуму MISH, одного студента з Європейського центру, одного студента з факультету сходознавства й одного з факультету права й адміністрації.

Згідно з висновками «GP» – як студент Варшавського університету у 2011 р. брав участь у мовному тренінгу в рамках літньої школи МДІМВ («Енергетичне право та політика Російської Федерації»), Міхал Ґерґонь, донедавна заступник посла Республіки Польща в Києві. Можливістю поїхати до Москви майбутній дипломат похвалився у російській соцмережі VK.

Загострення відносин із Петербургом

Володимир Путін і Дмитро Медведєв вивчали право в Санкт-Петербурзькому державному університеті. Цей університет – який після російського вторгнення в Україну вигнав 13 студентів за протести проти війни – співпрацює з Варшавським університетом навіть довше, ніж МДІМВ, аж із 2001 року як на рівні університету, так і на рівні кафедр. Умови та терміни останнього набору були такими ж, як і в інституті в Москві, - хіба що студенти претендували на аж чотири односеместрові стипендії.

Інститут міжнародних відносин Варшавського університету підтримує особливо активні контакти зі Санкт-Петербурзьким університетом, особливо з місцевим відділом міжнародних відносин. Згідно зі звітом Польського товариства міжнародних досліджень (PTSM) від 2017 року: «Із 2002 року обмін студентами між обома центрами динамічно розвивається. Співпраця на студентському рівні також включає такі ініціативи, як польсько-російська літня школа, організована вперше в липні 2011 р. – за підтримки посольства Російської Федерації у Варшаві (місце зустрічі – архіпелаг Соловецькі острови), ініціаторами якої з польського боку були д-р Аліція Куранович і д-р Шимон Кардаш польської сторони д-р Аліція Куранович (Alicja Curanović ) і д-р Шимон Кардаш (Szymon Kardaś)».

Додамо, що у своїй офіційній біографії д-р Куранович може похвалитися такими досягненнями:

• разом із д-ром Кардашем налагоджує співпрацю з кафедрою регіональних та міжнародних досліджень Далекосхідного федерального університету у Владивостоці. Це завершилося  підписанням 2011 року угоди між згаданим російським підрозділом і факультетом журналістики та політології Варшавського університету;
• під час наукової поїздки в Центральну Росію з д-ром Кардашем ми налагодили співпрацю з двома престижними центрами - Уральським федеральним університетом ім. Бориса Єльцина в Єкатеринбурзі і Приволзьким федеральним університетом у Казані; Зараз ведуться переговори щодо укладення рамкової угоди про співпрацю з цими університетами.

Донедавна також проводили взаємні варшавсько-петербурзькі гостьові лекції, спільні семінари, конференції, симпозіуми та наукові дослідження. У звіті PTSM йдеться: «У листопаді 2012 р. д-р Мацей Раш (Maciej Raś), д-р Каріна Єнджейовська (Karina Jędrzejowska) та д-р Анна Врубель (Anna Wróbel) відвідали відділ міжнародних відносин Державного університету в Санкт-Петербурзі. У квітні 2013 року ISM приймав офіційну делегацію зі Санкт-Петербурзького державного університету. Під час візиту свої лекції прочитали проф. Ірина Новікова («Сучасний російський націоналізм: 30 років еволюції»), а також проф. Костянтин Чудолєй («Російська зовнішня політика») та д-р Ігор Грецький («Яким буде наступний етап польсько-російських відносин?»). У 2015–2017 рр. ISM зміцнив наукові зв’язки зі Санкт-Петербургом. Цьому не завадили напружені політичні відносини.

У Польщі такої розкоші немає

Інститут міжнародних відносин Варшавського університету співпрацює не тільки з МДІМВ і Санкт-Петербурзьким державним університетом. У 2010 році він налагодив контакти з російськими дослідницькими центрами на Далекому Сході, а через три роки – з Російським державним гуманітарним університетом. Ректор останнього – Єфим Півовар – також підписав звернення на підтримку наступу на Україну. «У березні 2013 року д-р Якуб Зайончковський (Jakub Zajączkowski) і д-р Мацей Раш відвідали Калінінград. (...) 3 жовтня 2013 року в Калінінграді відбулася наукова конференція «Міжнародне співробітництво в науці й освіті», організована Російським державним гуманітарним університетом (РГГУ) та Інститутом міжнародних відносин Варшавського університету (ІСМ UW). (...) На конференції також були присутні представники представництва МЗС Росії в Калінінградській області та міська влада», – йдеться у вже цитованому звіті ПТСМ за 2017 рік.

У свою чергу історичний факультет Варшавського університету серед своїх «стратегічних іноземних партнерів» зазначає, як ми перевірили, МДУ ім. Михайла Ломоносова та Новосибірський державний педагогічний університет.

До нападу росіян на Україну студенти Варшавського університету мали можливість мати тісні контакти з кремлівською наукою також у рамках інших ініціатив. Наприклад, у грудні 2017 року, коли на запрошення фонду «Центр російсько-польського діалогу та порозуміння» Росію відвідала група з 12 молодих польських вчених та студентів зі семи польських університетів, у т.ч. з Варшавського університету. Асоціація польсько-східної співпраці опублікувала звіт із цієї поїздки під назвою «Прекрасне перебування в Російській Федерації».

«Члени групи брали участь у Конференції польсько-російських відносин у МДІМВ, під час якої голова делегації проф. Юзеф Тимановський (Józef Tymanowski) з Варшавського університету прочитав лекцію про європейську безпеку, зустрівся з викладачами та студентами МДІМВ, МГУ та Санкт-Петербурзького університету. (...) За оцінками всіх учасників групи, поїздка та перебування в Росії були дуже вдалими і залишили чудові спогади», – читаємо ми.

«Поїздка до Москви стала здійсненням моїх найпотаємніших мрій. Там я познайомився з дуже цікавими людьми, які так само цікавилися Росією, як і я. Мені завжди хотілося прогулятися по Красній площі або по Арбату, побачити Храм Василя Блаженного, Храм Христа Спасителя. Усі ці місця я мав можливість знати лише по телевізору чи в підручниках. Завдяки моїй поїздці я краще розумію культуру Росії. (...) Перебування серед носіїв мови значно вплинуло на мої навички спілкування. Зустріч із «живою» мовою була дивовижною. Я маю на увазі зустрічі зі студентами С-ПДУ і МДУ, під час яких ми обмінювалися коментарями щодо навчання, вивчення іноземних мов та інших аспектів повсякденного життя», - повідомила схвильована студентка Варшавського університету.

«Перш за все, я хотів би подякувати вам за можливість взяти участь у такій чудовій справі. (...) Хорошою ідеєю було доїхати до Петербурга поїздом «Сапсан». У Польщі немає такого розкішного транспорту», ​​– пригадав поїздку, цитований Асоціацією польсько-східної співпраці, студент Сілезького університету.

Стипендії Газпрому

4 березня 2011 р. тодішній ректор Варшавського університету Катажина Халасінська-Мацуков (Katarzyna Chałasińska-Macukow) видала наказ «про створення Конкурсної комісії для програми стипендій для аспірантів Варшавського університету, що фінансується «Газпром експортом» і «EuRoPol Gaz».

Це стало результатом угоди між Варшавським університетом і «Газпром експортом» - спочатку попередньої, а потім остаточної – у грудні 2010 року. У ньому визначено принципи стипендіальної програми, що була адресована докторантам Варшавського університету, які досліджують польсько-російські відносини, зокрема у сфері бізнесу, менеджменту, охорони навколишнього середовища й енергетичної економіки. Раніше – у травні 2010 року – в аудиторії Старої бібліотеки Варшавського університету гендиректор «Газпром експорту» Олександр Медведєв прочитав лекцію на тему «Роль «Газпрому» у формуванні енергетичної безпеки в Європі та світі».

Зрештою, контракт на фінансування стипендій для учасників докторантури Варшавського університету з коштів «Газпром експорту» та «EuRoPol Gaz» діяв із січня 2011 року і завершився 30 листопада 2015 року. Стипендіальна програма включала чотири видання, обрали дев’ять переможців. Бюджет усіх видань становив 432 тисячі злотих.

Як перевірила GP, однією зі стипендіаток стала Марлена Савіцька (Marlena Sawicka ) з факультету журналістики та політології. За два роки вона отримала 2 тисячі злотих на місяць, а темою докторської була «Позиція Російської Федерації після 1991 року». Текст Савицької «Російська відповідь на західний глобальний проект» опубліковано, зокрема, на порталі Geopolityka.net, що очолює Лешек Сикульський (Leszyk Sykulski), відомий своїми проросійськими тезами. У 2011 та 2013 роках стипендіат «Газпрому» був доповідачем на IV-му та V-му Конгресі польської геополітики відповідно, де виступали такі науковці, як співпрацівник кремлівських медіа Матеуш Піскорський (Mateusz Piskorski), Сергій Мусієнко (радник Олександра Лукашенка), уже згаданий Лешек Сикульський, відомий своїми антиукраїнськими і проросійськими поглядами, Анджей Запаловський (Andrzej Zapałowski), посткомуніст Лешек Міллер (Leszek Miller) чи Лешек Мочульський (Leszek Moczulski), який був зареєстрований як таємний співробітник СБ.

Ґжеґож Вєжхоловський (Grzegorz Wierzchołowski), Gazeta Polska