Монополія на інформацію. Як протидіяти? - дискусія на 33-му Економічному форумі у Карпачі

На 33-му Економічному форумі, що цими днями відбувається у польському місті Карпач, пройшла панельна дискусія на тему «Монополія на інформацію. Як протидіяти?». Головний запобіжник – зріле громадянське суспільство, яке має внутрішню потребу в об’єктивній інформації і готове за неї платити із власної кишені.

Зокрема, такий був лейтмотив виступу голови ГО «Західний інформаційний фронт» Юрія Кмітя, який мав виступ на цій панелі.

«В Україні у принципі нема ні у кого жодної монополії на інформацію, бо у нас сильне громадянське суспільство, яке не дозволяє створити таку монополію. Водночас, як на мене, загрозою для Української держави в умовах війни є російський Телеграм, який фактично перебуває під контролем російських спецслужб і є потужним джерелом анонімної неверифікованої інформації, здебільшого дезінформації. Телеграм є загрозою для української інформаційної безпеки, він підриває нашу національну безпеку, сприяє проникненню та насадженню чужої ворожої ідеології», - зазначив Юрій Кміть.

«Попри те, що я є противником підходу, коли щось забороняють в інформаційному просторі, але є одним із ініціаторів того, щоби взагалі заборонити Telegram в Україні, хоча би на час війни, бо він є інструментом російської агресії в Україні», - додав він.

Юрій Кміть також наголосив, що головним бар'єром для створення монополії на інформацію в суспільстві є активність самого громадянського суспільства та його бажання отримувати незалежну правдиву інформацію.

«Більше того, я вважаю, що звичайні громадяни повинні бути готовими платити за те, щоб отримати доступ до інформації без маніпуляцій і політичного забарвлення, адже у всіх країнах є політичні та бізнесові групи, які апріорі не зацікавлені в тому, щоб існувало конкурентне інформаційне поле»,- зазначив він.

Польський журналіст Анджей Клімчак під час згаданої вище панелі зауважив, що в законодавстві Польщі досі наявна стаття, яка дозволяє карати журналістів за начебто неправдиву інформацію і формально є великим бар`єром для поширення інформації про корупціонерів чиновників.

При цьому кожна політична команда, яка приходить до влади, обіцяє скасувати каральні пункти, які, по суті, блокують свободу слова у Польщі, але не робить цього, бо насправді владці вважають, що такі норми захищають владу від вільної журналістики.

Своєю чергою професор із Румунії наголосив на тому, що слід запровадити певний контроль за сучасними соціальними медіа, як-от, TikTok, Facebook, Telegram. Таку необхідність він ілюстрував прикладом міграційної кризи в Європі. За його словами, десятки тисяч мусульман приїхали в європейські країни з районів бойових дій, що на Близькому Сході. Комунікуючи через соціальні медіа, вони створюють активні ісламські групи, формують організований опір і повстання проти чинних урядів. Як це було нещодавно у Великій Британії. «Вони фактично підважують демократичні інституції у країнах Заходу», - наголосив він.

Керівник польської агенції преси Войцех Тумідальський розповів про теперішні політичні процеси в Польщі та пов`язані зі зміною влади у структурах і організаціях, що регулюють інформаційний простір держави.

За його словами, попри те, що не все відбувається мирно та без скандалів, але відповідні рішення чинної польської влади скеровані на те, щоби виправити ситуацію, коли в публічних ЗМІ ігнорували принципи збалансованості та неупередженості.

"Досі чи не кожна влада у Польщі прагнула використовувати державні медіа у своїх інтересах, але тепер обіцяно, що з цим буде покінчено", - сказав Войцех Тумідальський.