Лукашенко грає у солдатиків, - Євген Магда:

Лукашенко досяг того віку, на який люди досвідчені реагують коротко: «старі, а гірше за малого». Заплутався Лукашенко у своїх ігрищах, а тут ще на плечі і 70-ий рік непомітно приземлився. Звідси і плутанина у свідченнях: то він за три дні Київ брав, то все показував на карті, звідки напад готували, то закликав "припиняти бійку". Чи то підводить білоруські війська до кордону України, чи то відводить. Про сенс геополітичних метань білоруського правителя BG.media поспілкувався з директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.

Гра в солдатики

- «Ніяких загадів, жодних наказів, щоби йти за межі нашої країни не було і не буде. Ми тільки тоді воюватимемо, коли прийдуть до нас із поганими намірами. Ось і все», - заявив учора лукашенко перед головними пропагандистами. Тоді що роблять білоруські війська на кордоні з Україною, які миротворець сам і відправив?

- На мою думку, лукашенко чудово розуміє, що перехід кордону України білоруськими військами означатиме для нього політичну смерть. Він опиниться в ситуації, коли доведеться вже не просто маневрувати, а зіштовхуватися зі смертями своїх громадян, із чим поки що в такому масштабі не стикався ніхто з білоруських політиків. Для нього, якого показують як главу держави, яка відповідає за все, це надто важка відповідальність.

Треба розуміти, що такої кількості білоруських військ, яка могла би свідчити про напад, що готується на Україну, на кордоні немає. Про це пише і «Беларускі Гаюн», та інші джерела, яким можна довіряти. Тож це імітація бурхливої діяльності і прагнення показати свою лояльність путіну: лукашенкові сьогодні це вкрай необхідне.

- Лукашенко то кидає білоруські війська на кордон із Україною, то відводить. По картинці, яку нам показують, можна дійти невтішного висновку: Кремль змушує союзника до війни, а той упирається не лише всіма ногами та руками, а й головою. Ми бачимо реальність чи змодельовану пропагандою картинку?

- Гра в солдатики, яку лукашенко вибрав як спосіб політичної активності, не є новою, у технологічному плані створення образу зовнішнього ворога – не новинка. Але білоруська армія ніколи не воювала та навіть не брала участі у миротворчих операціях. І стан справ у самій Білорусі не дозволяє говорити, що там усі готові вмирати за лукашенка. Думаю, що лукашенко насправді добре розуміє, що слова «ми, білоруси, мирні люди» - це не просто слова з державного гімну, а вони відображають реальні настрої білоруського суспільства.

Лукашенко та путін – політичні попутники, не друзі

- Чи кремль має важелі тиску, натиснувши на які, змусить лукашенка кинути білоруську армію в горнило війни?

- Лукашенко та путін – не друзі, вони політичні супутники. Путін безумовно намагатиметься чинити тиск на лукашенка. Але тут постає просте запитання: що сьогодні важливіше для росії: щоби білоруський військово-промисловий комплекс працював у її інтересах чи декілька тисяч білорусів взяли участь у бойових діях проти України? Виходячи з масштабу російсько-української війни, яка є найбільшою війною у сучасному світі, декілька тисяч військовослужбовців (навіть професійно підготовлених військових) не є критичними.

Лукашенко справді готує президентську кампанію на лютий

- «Ми скоро вступаємо у передвиборчу кампанію. Природно, що ЗМІ, на щастя, гратимуть практично одну з провідних ролей у цій ситуації. Я кажу на щастя, що не інші проблеми, війни та інше. Краще на цьому полі воюватимемо». Війна чи президентська кампанія – що для нього зараз важливіше?

- Я вважаю, що можна довіряти представникам Белполу, які твердять, що лукашенко піде на дочасні вибори 23 лютого 2025 року. Сама дата показова, і вона, до речі, не пов'язана з війною: всупереч радянській міфології, до 23 лютого 1918 загони червоної гвардії розгромили німці. Ну та гаразд, «історикові» видніше…

Річ у тім, що білоруське законодавство не дозволяє проводити вибори в умовах війни, в умовах воєнного стану. Припускати, що лукашенко просуватиме ідею війни замість того, щоби просто переобратися, - нелогічно. Для нього набагато важливіше президентська кампанія, власне переобрання і створення ілюзії, що він змінився і готовий до якихось перетворень.

- Лукашенко ухилився від відповіді, чи збирається висувати свою кандидатуру на президентських виборах, які мають відбутися не пізніше липня 2025 року. І публічно закликав пропаганду не «валити на користь чинного президента, якщо він буде кандидатом». Це означає, що за зачиненими дверима наказав валити саме за себе, коханого. Але питання в іншому: якщо до президентської кампанії залишився цілий рік, чи не зарано Лукашенко почав її?

- На мою думку, лукашенко справді готує президентську кампанію на лютий. І повернення Наталії Петкевич, і переміщення Максима Риженкова, і Дмитра Крутого є індикатором того, що зміни відбуваються. Я практично впевнений, що на сьомих президентських виборах лукашенко прагнутиме стати не просто переможцем, а переможцем, формат перемоги якого дозволить говорити про легітимність.

Знаєте, нескладно виграти, якщо твої опоненти перебувають за кордоном з величезними вироками, винесеними заочно, або сидять у в'язниці. Але лукашенко, за своїм звичаєм, вкотре спробує чимось переконати Захід. Подивимося, що в нього вийде.

Також читайте: Рашисти обсипали бульбофюрера орденами з нагоди його ювілею