Кремль втручатиметься в політику Молдови через газовий шантаж. Таємна стратегія адміністрації путіна

Наприкінці 2022 року Центр «Досьє» розповідав про операції ФСБ у Молдові: спецслужба роками направляла туди своїх офіцерів під дипломатичним прикриттям, курувала місцевих політиків аж до президента та весь сепаратистський регіон – Придністров'я. Після вторгнення в Україну російські спецслужби всерйоз замислювалися над захопленням Молдови та відкриттям другого фронту у Придністров'ї – однак від цих планів вирішили поки що відмовитися. Тепер у руках групи міжнародних журналістів опинилася стратегія політичного й економічного підкорення Молдови – її створили в тому ж відомстві, що готувало план поглинання Білорусі. Стратегія Молдови виявилася більш делікатною: Кремль планує не допустити зближення країни з Румунією і нав'язати їй російську мову. Ми вивчили документ, а наші партнери по розслідуванню обговорили його зміст з прем'єр-міністром Молдови та іншими політиками.

Цю публікацію ми підготували разом з RISE (Молдова), Delfi (Естонія), Kyiv Independent (Україна), Білоруський центр розслідувань (Білорусь), Yahoo News (США), Süddeutsche Zeitung (Німеччина), Westdeutscher Rundfunk (Німеччина), Norddeutscher Rundfunk ( Німеччина), Expressen (Швеція), Frontstory (Польща) і VSquare (Вишеградська група).

Російський ведмідь

23 лютого 2023 року, майже в річницю початку війни в Україні, міноборони Росії двічі за день заявило, що Київ хоче вторгнутися у Придністров'я – прокремлівський сепаратистський регіон Молдови, де розташована російська військова база знаходиться. Це насторожило жителів Молдови – поруч із ними вже рік точиться війна, а територію країни регулярно обстрілюють випадковими ракетами. Міноборони Молдови назвало цю інформацію «психологічною атакою».

«Поширення неправдивої інформації покликане викликати паніку та збентеження серед людей по обидва боки Дністра», – заявили у відомстві.

Від початку війни в Україні багато хто замислювався, чи загрожує Молдові вторгнення російських військ. Адже новий уряд Молдови обрав прозахідний вектор політики, і це дратує Кремль.

«Захід вважає Молдову «новою Україною», а президент країни Майя Санду прагне вступити в НАТО і готова об'єднати Молдову з Румунією», - з погрозою заявив у лютому 2023 року міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Молдован хвилює війна по-сусідству, економічна нестабільність країни і придністровський конфлікт. Цю тривогу активно використовує кремль: на початку березня проросійська партія «Шор», яку курує ФСБ, організувала мітинги проти чинної влади Молдови. Лейтмотивом протестів є побоювання, що президентка Молдови Майя Санду спровокує Кремль на військові дії у їхній країні.

Прем'єр-міністр країни Дорін Речан розповів про настрої громадян Молдови:

«Інфляція в Молдові становить 34%. Тобто третина вашого доходу буквально нічого не варта. Крім того, у 7 разів зросли ціни на енергоносії. І люди не почуваються безпечно через війну Росії проти України, тому що Росія нагнітає інформаційну ситуацію. А люди бояться. А коли люди бояться, то кажуть: гаразд, російський ведмідь дуже великий для нас. Може, нам удасться домовитися, може, вдасться порозумітися з російським ведмедем, і він нас не чіпатиме. Зараз, якщо ви запитаєте людей, 30-40% скажуть, що якщо ця горда дівчина [президент Молдови Майя Санду – ЦД] піде та порозмовляє з президентом Путіним, то у нас тут буде дешевий газ і мир. Це наратив, який намагається просувати Кремль. І цей наратив добре сприймається, коли люди відчувають страх».

Документ, що опинився в розпорядженні міжнародного журналістського консорціуму, проливає світло на справжні плани Кремля щодо Молдови. Він називається «Стратегічні цілі Російської Федерації в Республіці Молдова». Його розробили в Управлінні президента з прикордонної співпраці АП і погодили з російськими спецслужбами.

Структура стратегії дуже схожа на білоруську: завдання класифіковано як «військово-політичні», «торговельно-економічні» та «гуманітарні». Реалістичними цілями на поточне десятиліття творці документа вважають:

• протидія впливу НАТО та ЄС на Молдову;
• примушення Молдови до участі в ОДКБ, ЄАЕС та інших російських міжнародних проектах;
• врегулювання придністровського конфлікту на основі особливого статусу Придністров'я (звичайно, за участю Росії);
• підняття проросійських настроїв у суспільстві через пропагандистські й освітні програми.

Попри те, що перераховані заходи Кремля здаються м’якшими за цілі Росії в Білорусі, вони не менш небезпечні, вважає колишній помічник держсекретаря США з питань демократії, прав людини і праці Девід Крамер:

- Мене багато років хвилюють наміри Росії щодо Молдови. Цей документ, написаний за декілька місяців до вторгнення, посилює мої страхи. Це не так прямолінійно, як те, що ми бачимо від Росії в Україні чи навіть у Білорусі, але насправді це заперечує державний суверенітет Молдови, територіальну цілісність і право вибирати своє майбутнє».

Завдання Кремля в Молдові

Згідно з документом, до 2022 року адміністрація президента планувала не дати владі Молдови виключити Росію з урегулювання придністровського конфлікту та хотіла зберегти російську військову присутність на невизнаній території. У завдання АП також входила підтримка молдовських проросійських політиків.

Окрім того, згідно зі стратегією, Росія повинна використовувати залежність Молдови від російського імпорту, щоби нейтралізувати політику республіки, яка суперечить інтересам Кремля.

Економічний тиск є одним із головних важелів впливу Росії на Молдову. Тому для АП було важливо зберегти обсяги постачання газу у країну.

«Молдова відома своєю високою залежністю від російського газу та піддавалася неодноразовим і довготривалим торговим ембарго з боку Російської Федерації. Відповідно до політичних цілей і з визнаним Росією використання газу як політичної зброї, економічна частина плану продовжує фокусуватися на постачанні російського газу. Це дозволить зберегти односторонню залежність Молдови від Росії та ще більше обтяжувати її населення постачанням газу за завищеними цінами та загрозами відключення газу, особливо взимку, як це було досі, навіть за часів проросійських урядів», - пояснив Yahoo News принцип газової залежності Влад Лупан, колишній представник Молдови в ООН, після ознайомлення з документом.

Москва часто погрожує Кишиніву припиненням постачання газу. Минулого разу обіцяли скоротити наполовину від загального обсягу. Документ показує, що ці погрози часто безпідставні.

«Я буду дуже радий, якщо люди в Молдові побачать цей документ. Згідно з ним, Кремль хоче зберегти обсяги постачання газу в Молдову в короткотерміновій перспективі <...> Але вони постійно погрожують нам повним припиненням імпорту газу з Росії. Щомісяця у нас виникає проблема, що вони кажуть: «Ми вас відключимо, ми вас відключимо», - вважає керівник апарату прем’єр-міністра Молдови Серґіу Дьякону.

Другим важливим завданням для Кремля було завадити обмеженню російських ЗМІ на території республіки. План провалився: 2022 року влада Молдови закрила шість російських телеканалів, щоби захистити громадян від дезінформації. Кремль хоче посилити свій вплив ще одним традиційним для нього способом – створенням мережі неурядових організацій на території Молдови. Там, на думку Влада Лупана, можуть базуватися російські агенти впливу.

«Ця частина підтверджує бажання Москви створити проросійські «громадські» організації, які створюють альтернативні канали пропаганди в Молдові. Такі центри потенційно можуть служити або доповненням до їх пропаганди, або стати пунктами збору інформації чи базами для ФСБ і СВР», - пояснив він.

Однією з таких громадських неурядових організацій є Молдовсько-російський діловий союз, який заснував колишній президент країни Ігор Додон разом із сином екс-генпрокурора Росії Ігорем Чайкою. Центр «Досьє» та RISE Moldova з’ясували, що у 2021-2022 роках організація отримала понад 20 мільйонів рублів від Ігоря Чайки. У міністерстві фінансів США вважають, що мета об'єднання – вплинути на парламентаріїв Молдови.

Наступним кроком Кремля стане збільшення електорату проросійських молдовських політиків, формування проросійських настроїв серед молдовських еліт, а також відмова від політики «румунізації».

Сучасні території Молдови увійшли до складу СРСР після підписання пакту Молотова-Ріббентропа. До цього Молдова була частиною Румунії. Молдовська та румунська мови практично ідентичні, а прапор Молдови є копією румунських символів. Після розпаду СРСР у Молдові стала популярною ідея «румунізації», тобто приєднання до Румунії (і вступу до Євросоюзу). Так, у 1989 р. створення Молдовської РСР було визнано незаконним актом, а Верховна рада МРСР.

«У цьому документі цікаво те, що Кремль чинитиме великий тиск на гуманітарну та соціальну сфери. І тут вони справді можуть завдати ще більшої шкоди», - вважають в офісі прем’єр-міністра Молдови.

В економічній сфері АП сподівається забезпечити стабільний експорт російських товарів і послуг у республіку, а також лобіювати інтереси підприємств Придністров'я і Гагаузії. Гагаузія – автономна територія у складі Республіки Молдова, населена переважно тюркомовним населенням. Гагаузія вважається проросійським регіоном. У 2020 році Центр «Досьє» повідомляв, що адміністрація президента курує область та її очільницю Ірину Влах.

Звичайно, у стратегії не оминули й НАТО. Згідно з документом, Кремль хоче протидіяти співпраці Молдови з альянсом і дискредитувати його імідж в очах жителів країни. Ці цілі в адміністрації президента сподіваються досягнути до 2025 року.

«Метою тут є не віроломна анексія країни, а посилення проросійського впливу в Молдові. Передовсім, щоби не допустити пронатівських та проєвропейських течій. Кремль вважає Молдову більше орієнтованим на Росію буфером, аніж частиною Російської імперії. Як і у випадку з Грузією, йдеться радше про те, щоби Заходу поставити знак «стоп» і всіма способами не дати країні стати членом ЄС і НАТО», - пояснив співрозмовник наших партнерів з розслідування у розвідці.

До 2030 року Кремль планував збільшити кількість російських ЗМІ в Молдові, зберегти російську мову як мову міжнаціонального спілкування і зменшити присутність валюти «третіх країн» у торгових розрахунках з РФ.

«Я би приділив більше уваги гуманітарній сфері. Кремль хоче збільшити кількість молдавських студентів у російських університетах, він хоче збільшити тут мовну присутність. Він хоче збільшити потенціал своїх ЗМІ. Це свідчить про те, що Москва усвідомила, що зазнала невдачі з економічної, військової та інших точок зору. Тому цікаво бачити, що вони повністю переходять у бік посилення впливу в соціальній, культурній та інших сферах, де вони можуть отримати справді хороші результати», - додав керівник апарату прем’єр-міністра Молдови.

Завдяки документу стає зрозуміло, що в 2021 році адміністрація президента не готувалася до військового втручання в Молдову. Основні цілі АП у військовій сфері стосувалися Придністров'я – чиновники хотіли вручну керувати конфліктом у Придністров'ї, використовуючи його як важіль тиску.

«Їхня стратегічна мета полягає в тому, щоби Молдова не контролювала свою зовнішню політику. І навіть у плані Козака, який був ще 2004 року, був такий сенс: мовляв, хлопці, ми можемо вам дати газ, ми можемо вам дати електроенергію, але давайте зробимо федерацію [з Придністров’ям]. І ця складова федерації, яка лежить на лівому березі Дністра, матиме право «вето» на нашу зовнішню політику. Звідти все тече», - пояснив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан.

Хто розробляв стратегію?

У попередніх розслідуваннях ми писали про російських кураторів Молдови – з АП, ФСБ, СВР та інших спецслужб. Вони консультують проросійських політиків у Молдові та надсилають загони політтехнологів, щоби допомогти їм на виборах. Стратегія дозволила встановити ще одного молдавського куратора – її автором став співробітник Управління президента з прикордонної співпраці Андрій Вавілов, каже джерело. Цей департамент відповідає за роботу із країнами на західному напрямку, він також займався розробкою стратегії для Білорусі. За даними джерела, він є випускником Академії ФСБ, який пропрацював у спецслужбі близько 10-ти років. Свою кар’єру в ролі силовика Вавілов завершив у 2007 році, перейшовши в нещодавно створений фонд «Русский мир».

Після чотирьох років роботи в «Русском мире» розвідник перебрався в адміністрацію президента. Спочатку – в Управлінні міжрегіональних і культурних зв'язків президента з іноземними державами, яке було причетне до втручання в політику Молдови. Потім – у відділ прикордонної співпраці. Весь цей час Вавілов курував республіку, розарвів співрозмовник. Він додав, що Вавілов продовжує бути членом експертної ради «Русского мира», де приймає рішення про фінансування проектів.

Іще один творець стратегії – заступник голови адміністрації президента з міжрегіональних і культурних зв’язків із зарубіжжям Віктор Лисенко. Лисенко безпосередньо підпорядковується заступнику глави адміністрації президента Дмитрові Козаку. Їх пов’язують тривалі робочі стосунки: дев’ять років Лисенко був заступником Козака в уряді. За словами джерела, Лисенко «в ручному режимі курує молдовські справи». Згідно з рахунками за мобільні телефони, отриманими Центром досьє і RISE, Лисенко регулярно телефонує генералу ФСБ Дмитрові Мілютіну, який курує Молдову з боку спецслужб. З листопада 2021 року до травня 2022 року вони щонайменше 10 разів спілкувалися через відкритий канал зв’язку. Лише на один із номерів Мілютіну частіше за Лисенка телефонувала його дружина. Андрій Вавілов телефонував генералу ФСБ щонайменше тричі за той же період.

***

Кожен із пунктів стратегії відповідає тому, що можна спостерігати у відносинах Молдови та Росії, вважає співрозмовник партнерів «Досьє» з розслідування.

«Стратегічні цілі Кремля щодо Молдови із плином часу залишаються незмінними. Стисло – це включення Молдови у сферу впливу Росії; інтеграція Молдови в контрольовані Росією структури «міжнародної» співпраці (СНД, Євразійський економічний союз тощо); витіснення західного впливу з Молдови й анулювання ефекту західної представницької демократії.

У випадку з Молдовою Кремль поводиться дедалі агресивніше. Причина в тому, що зараз Молдова йде протилежним шляхом від того, який хоче Росія, тобто керівництво Молдови взяло чітко прозахідний курс. Таким чином, стратегічні цілі Кремля з часом стають усе складнішими, а не простішими. У Кремлі це розуміють, тому постійно посилюють тиск і використовують агресивнішу тактику для втілення цих цілей», - пояснив він.

Разом із тим документ чітко показує, що через війну Кремль відстає від своїх планів, упевнені в уряді Молдови.

Центр «Досьє»