Із прігожинських джерел стало відомо про спецоперацію росії зупинити мобілізацію в Україні

Джерела з «інформаційних ферм», які раніше належали «вагнерівському» ватажку головорізів прігожину, повідомляють, що розвідувальні й інформаційні відомства розпочали активно реалізовувати план щодо «мінімізації мобілізаційних дій в Україні» як інструмент гібридної психологічної війни.

РФ називає можливі мобілізаційні дії в Україні «екзистенційним ризиком для існування російської державності», оскільки ЗСУ скеровують на лінію бойових дій украй підготовлених воїнів, які, імовірно, досягнуть стратегічних проривів у 2024 році. Про це пише ТГ- канал CYNIC, що видає інсайди, аналітику, психологію та загалом аналізує ситуацію.

На цьому тлі рф не має можливості забезпечувати ефективне професійне зростання мобілізованих у військовій сфері, тому їх кидають на передову без будь-якої підготовки.

Розвідувальні відомства рф вважають, що становище в українському суспільстві «вибухонебезпечне», а держава «не має інструментів для управління невдоволенням і панічними настроями». Зважаючи на ці обставини, рф намагається сіяти паніку, чим руйнує механізми ротації, навчання та укомплектування українських військових і розбещує громадянське середовище, дестабілізуючи модель комунікації і взаємодії публічної влади зі соціумом.

Також РФ на перспективу позначає своїм завданням «фізичне змішування українського етносу шляхом безпрецедентної міграції та асиміляції у новому етно-культурному середовищі».

Для цього росія створює канали впливу, які безпосередньо співпрацюють із москвою, а також канали, автори яких не знають, що їх підтримують російські структури. Основний меседж – це «необхідність втечі з-під тоталітарного культу мобілізації Зеленського».

Для поширення цих «думок» використовують, зокрема» рупори адміністративної влади, яким акуратно зливають «потрібну» інформацію, що періодично просочується в масовий друк.

Кремль намагається діяти через «корисних ідіотів», яких у системі адміністративного управління чимало.

У них комбіноване завдання:

1. Фіксувати масовані втрати мобілізованих без зазначення специфіки цих втрат, але з вічною екстраполяцією поодиноких випадків на «загальну модель».

2. Фіксація невідворотності мобілізації на випадок, якщо громадянин залишиться у країні (вкидання про «першу вищу освіту», «всі жінки підуть на фронт» тощо).

3. Фіксація «грубого» підходу до мобілізації: виставлення військових осіб «ворогами громадянського суспільства» та народу в цілому: формування страху та антипатії до військових як до адміністративного субстрату. Фіксація їхнього «жорстокого образу» шляхом поширення кадрів «примусової мобілізації». Мета оформлена та на майбутнє: формування у цивільному середовищі «відчуття небезпеки» при зустрічі з ветераном бойових дій, а також з будь-якою особою у військовій формі як спосіб ліквідації «героїчного ідеологічного субстрату».

4. Формування страху перед мобілізацією шляхом прирівнювання мобілізації до «покарання» за антипатріотичну позицію, що веде до формування страху громадянина перед будь-яким військовим та перед державою загалом.

На скріншоті – кадр із відео, що поширюють російські пропагандисти, про буцімто силове затримання у Львові потенційного мобілізованого