ГРОШІ проти УКРАЇНИ

Наразі очевидно, що Орда виявилася нездатною знищити Україну брутальною силою. На диво для всього світу ми виявилися надто міцним горішком для поточених корупцією та сервілізмом московських зубів.

Але поки леви боронять країну, гендлярі її продають. На жаль, перших щодня стає менше. Другі – гедоністично тішаться усіма принадами життя. Зухвало демонструючи усією своєю поведінкою, що в шанцях гинуть лохи, справжні хазяї та бенефіціари України ганяють на люксових автівках та проводять час у нічних клубах

Борисови, Злочевські, Гереги, Князєви, Надали... – і нєсть їм числа... Іноді здається, що служителів мамони в нас значно більше, ніж лицарів України.

Доки гроші для українських можновладців не пахнутимуть, доки природнє бажання людини багатіти не будуть стримувати етичні принципи й імперативи, наші шанси на перемогу залишатимуться примарними. Бо Захід, до якого ми намагаємося втекти з «русского мира» – це насамперед про правила, які обмежують в людині її найтемніші інстинкти.

Зло має бути покарано. Індульгенції розбещують. Етика не менш важлива за креативність, підприємливість і менеджерські таланти.

Без етики, без лицарської традиції служіння вищим ідеалам (Богу, нації, ближньому), ми приречені залишатися заручником «русскаго мира», навіть якщо відвоюємо всі наші території і вийдемо на кордони 1991 року. Бо «русский мир» – це не так про прапор і мову – це про ієрархію цінностей та стан душі.

Геннадій Друзенко, сторінка у FB