Франція – у вогні політичної боротьби

Рішення президента Еммануеля Макрона розпустити Національну асамблею після того, як на виборах до Європарламенту перемогла політсила прокремлівської Марін Ле Пен (більше 30%) зі своєю ультраправою партією «Національне об’єднання», у Франції назвали політичним землетрусом. Проте, схоже, це був лише перший політичний поштовх. Після результатів голосування 30 червня у першому турі до нового складу французького парламенту країну може трусити ще не один раз.

Вибори нового складу Національної асамблеї мали би відбутися 2027 року. Проте експерти вважали, що Макрон наважився на такий ризикований крок, оголосивши дочасні вибори, щоби перехопити політичну ініціативу та вибити ґрунт з-під ніг у своєї конкурентки. Наразі є сумніви, що це було його вдале рішення.

За результатами недільного голосування, партія Ле Пен та Жордана Барделла лідирує, набравши трохи більше 33 % голосів.

Друге місце за собою закріпили «ліві» - «Новий народний фронт» (28%), політсила Макрона трохи недобрала до 21 –го відсотка.

Варто наголосити і на високій явці виборців, що становила 69%. Це свідчить, що суспільство доволі «наелектризоване». Уже ввечері паризькі вулиці заповнили протестувальники від політичних сил, чиї марші підсвічувало полум’я від розпалених багать. Прихильники «Нового народного фронту», невдоволені результатами першого туру, викрикували «Фашистів – геть!».

Тож є імовірність, що поодинокі вогнища у Парижі поширяться на всю країну. А російські спецслужби активно допомагатимуть їх запалювати.

Щоправда, попри історичну перемогу ультраправих у першому турі, не факт, що вони здобудуть більшість у другому. Адже хоча Макрон і програв, але масштаби його поразки не варто перебільшувати, вважає історик і політолог Олександр Фрідман. За його словами, парламентські вибори у Франції мають свою особливість: важливими є не загальні результати партій та блоків, а результати в округах. У країні голосують не за партійні списки, а обирають 577 депутатів в округах.

Після другого туру партія Марін Ле Пен, за оцінками Le Figaro, може набрати 240-270 мандатів. Об'єднаний блок лівих сил Nupes може отримати 180-200 місць, а партія Макрона – 60-90. Іще від 30 до 50 можуть здобути консервативні «республіканці». Решта мандатів отримають дрібніші гравці.

«Ліві» та партія Макрона співпрацюватимуть у другому турі, щоби не допустити перемоги кандидатів від «Національного об’єднання». Це не дозволить останньому отримати абсолютну більшість, а її (Ле Пен, - ред.) альянс із «республіканцями» хоч і можливий, але не є найімовірнішим сценарієм. Лівий блок із дев'яти партій за традицією розвалиться одразу після виборів. У такій ситуації парламент порине в атмосферу хаосу, обрання прем'єр-міністра та формування нового уряду стане важкою задачею, а через півроку Макрон може знову розпустити Національну асамблею. На даний момент виглядає так, що президент своїм рішенням провести дострокові парламентські вибори вистрілив собі в ногу, поранення виявилося серйозним, але не фатальним», - пише Олександр Фрідман.

Також читайте: Вибори у Франції як відлуння російсько-української війни