Вибори у Франції як відлуння російсько-української війни

Підсумки першого туру виборів президента Франції у країні завершилися вуличними протестами та локальними погромами. Менше тисячі молодих людей вийшли з гаслами проти політики двох фіналістів – чинного глави держави Еммануеля Макрона та його опонентки Марін Ле Пен.

Макрон переміг лідерку партії «Національне об’єднання» Ле Пен на якихось 1,45 мільйона голосів. У цифрах це 9,5 мільйона виборців (27,7%) і 8,1 мільйона (23,4%). На третьому місці представник лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон зі 7,6 мільйона голосів (22%).

Ці вибори для багатьох експертів є цікавими з огляду на багато чинників. Але основним із них є російсько-українська війна, що впливає на поведінку країн, політиків, економіку та всі інші питання, що звідси випливають.

Франція не стала винятком. Якщо від початку війни в Україні Макрон зумів збільшувати довкола себе кількість симпатиків, то перед голосуванням їх розгубив, а Ле Пен - навпаки.

Причиною цього називають декілька факторів: подорожчання пального та продуктів на тлі іміджу Макрона як «президента багатих», скандал із консалтинговими компаніями, яким уряд виплатив декілька мільярдів, у соціально чутливій Франції не могли минути безслідно.

Також Макрон «захопився» миротворчою місією і чи не щодня «висів на телефоні» з путіним. Проте кадри знищених Бучі, Ірпеня, Гостомеля та сотні закатованих їх мешканців поклали край найменшим сподіванням напоумити кремлівського упиря.

Показовою у цьому контексті є висловлювання прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького за декілька днів до виборів у Франції.

«Пане президенте Макрон, ви скільки раз розмовляли з путіним, і чого ви досягнули? Ми не дискутуємо, не домовляємося зі злочинцями, адже зі злочинцями треба боротися… Ніхто не вів перемовини з Гітлером. А ви би вели переговори з Гітлером, зі Сталіним, з Пол Потом?", – цитує Моравецького «Європейська правда».

У відповідь Макрон назвав слова польського прем’єра «необґрунтованими», «скандальними» та такими, що впливають на хід президентських виборів на користь крайньоправої Марін Ле Пен.

Тим часом лідерка успадкованого від свого батька ультраправого «Національного фронту» Марін Ле Пен зробила висновки з попередньої президентської кампанії, що відбулася 5 років тому. Всередині 2018 року «Національний фронт» став «Національним об’єднанням». Свої радикальні заяви проти НАТО та ЄС, симпатії росії та путіну, антиміграційну політику Ле Пен змінила на максимально нейтральні.

Частина виборців якимось дивом забула політичні уподобання і російські фінансові вливання на приблизно два десятки мільйонів євро у її партію. Як і її безсоромні заяви перед попередньою виборчою кампанією про «визнання» Криму російським і засудження накладених санкцій на росію.   

У команді Ле Пен вирішили відмовитися від відкритої проросійської симпатії, «забути» про вихід з ЄС і єврозони. У питанні України Ле Пен засудила агресію кремля та висловилася за підтримку українських біженців у Франції. Допоки Макрон балакав по телефону з путіним, його основна опонентка відвідувала виборців у регіонах та обіцяла їм «зарплати, пенсії, низькі ціни». Як свідчать підсумки першого туру виборів, такі заяви Ле Пен виборці почули.

У кремлі вже обмірковують способи допомоги своїй протеже «відпрацювати» вкладені у неї гроші. На якому «оптимальному» варіанті зупиняться – спрогнозувати складно. Проте інструменти кремля для таких спецоперацій більш-менш відомі. Медійна підтримка, активація агентури та виведення на вулиці для погромів, безладів і дестабілізації мігрантів і представників певних соціальних верств, теракти. Матиме значення і перебіг подій на українському фронті. Залишається сподіватися, що через два тижні висліди у політичній війні для Франції та національно-визвольній війні для України будуть позитивними.