Фашисти славлять перемогу над фашистами: історична шизофренія кремля

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Київ ініціює повноцінне 30-денне припинення вогню, тоді як Москва просуває триденну символічну паузу заради параду. Україна запропонувала перемир’я з 7 травня для забезпечення евакуації та гуманітарної допомоги, а Росія наполягає тільки на 8–10 травня, що збігається з військовим парадом — без жодної гарантії для цивільних.

Мінімальні перемир’я в минулому використовувалися РФ для перегрупування. Справжній мир вимагає не пауз, а чітких і контрольованих кроків — саме це пропонує Україна. Українська ініціатива — це гуманітарне перемир’я, а не політична інсценізація. Україна домагається припинення вогню для порятунку життів, тоді як Росія зосереджена на телевізійній «картинці».

Президент України В.Зеленський заявив: перемир’я — не декорація, а шанс на гуманітарну паузу. Понад 1,7 млн українців перебувають у зонах, де щодня тривають обстріли — коротка пауза не змінює нічого. Росія не допускає гуманітарних місій навіть у дні «перемир’я».

Запропонована Кремлем пауза не передбачає механізмів моніторингу або контролю — відповідно, тоді як українська ініціатива підтримується ООН, яка закликає до безпечного допуску гуманітарних конвоїв. Пропозиція України з припинення вогню — це виклик дипломатичній нещирості Москви. Київ перекриває Кремлю шлях до символічних «жестів», які не мають нічого спільного з миром. Росія використовує триденне перемир’я як пропагандистський привід для легітимації себе перед світовими гостями.

Київ не дозволяє Кремлю повернутися до гри через меморіальні події.  Участь у параді 9 травня — не вшанування минулого, а інструмент російської агітації.

У 2025 році парад в Москві — демонстрація підтримки путінського режиму. Більшість країн світу відмовились від участі у параді в Москві на вищому рівні. Присутність лідерів країн на параді створює ілюзію міжнародної підтримки для російського режиму, який порушує міжнародне право. Участь у параді зменшує вплив санкційного тиску, підриває єдність Заходу і деморалізує жертву агресії.

Кремль боїться за безпеку параду в Москві та сподівається, що присутність Сі Цзіньпіна стане стримуючим фактором. Візит Сі Цзіньпіна Росія сприймає як «живий щит» і сигнал для стримування атак в його присутності. Сам факт, що Кремль сподівається на зовнішнє «стримування» Києва, свідчить про втрату впевненості у власному захисті. Усі ризики для іноземних делегацій на параді 9 травня виходять із самої Росії, а не з боку України.

Років 15 тому Володимир Путін заявив, що СРСР міг перемогти у війні Третій Рейх і без українців. Ну, по-перше, Радянський Союз не міг перемогти нацистську Німеччину, якби на заході Європи, північній Африці та в Італії не вели активних дій проти гітлерівців  британці при допомозі американців та інших союзників. По-друге, Радянський союз був би у катастрофічному стані без військової допомоги США. Отже наодинці радянська армія просто не могла жодним чином перемогти Вермахт. Неук Владімір Путін мав би про це знати.

В часи СРСР московська пропаганда не намагалася виділяти якусь одну радянську  націю як головну в перемозі над нацизмом. Між тим, якось між рядками завжди говорилося про особливий вклад російського народу. Тобто, червоний прапор над Рейхстагом начебто підняв російський солдат. Хоча відомо, що наказ підняти червоний прапор віддав українець, а підняли його над Рейхстагом грузин та росіянин.

Тому начебто всі радянські народи долучились до перемоги, але мовляв без сумніву росіяни найбільше. Цей міф пропагувався десятиліттями і якось багато радянських людей та іноземців хибно вважали, що росіяни зробили вирішальний вклад перемогу над Гітлером. Але ні!

Серед 20 мільйонів загиблих радянських людей, майже 10 мільйонів складали українці. А серед 27 мільйонів демографічних втрат громадян СРСР - 14,3 мільйони припадало на Україну. Отже головний вклад в перемогу над нацизмом вніс саме український народ – це найбільші втрати серед усіх європейських націй. 

Росіяни на другому місці із загиблими 8,5 мільйонів, євреї втратили 6 мільйонів, втрати населення Польщі 5,1 мільйонів осіб. Для порівняння - німців, які воювали з усім світом загинуло 6,5 мільйонів.

Більше від українців у Другій світовій війні загинуло тільки китайців – 15 мільйонів. Але у відсотку до всього населення ви розумієте пропорцію. Тому світ має знати про визначний вклад українського народу в перемогу над Третім Рейхом і його союзниками - угорцями та словаками, а також колишніми союзниками нацистів, які в останній момент переметнулися на бік Антифашистської коаліції – італійцями і румунами. Не даремно Україну запросили в засновники ООН як важливу складову Антифашистської коаліції.

Нагадаю, що словацький прем’єр Р. Фіцо збирається до Москви на парад Перемоги, як і сербський президент А. Вучич. Але варто знати, що Словаччину визволили від нацизму бійці Другого Українського фронту, де більшість воїнів були українцями, мобілізованих з центральних областей України, а Белград звільняли бійці  Третього Українського фронту, як власне і Софію, Бухарест, Будапешт та Відень. Там було 60% українців, мобілізованих з південних регіонів України. А Перший Український фронт, який звільняв Краків та Берлін у більшості складався з українців північних областей України. Тож Фіцо, Вучичу чи Орбану треба їхати дякувати за визволення своїх країн від нацизму не до Москви, а до Києва.  

Радянська та російська пропаганда увесь час намагалися підтримувати міф про масову участь українців у частинах СС, при цьому постійно згадуючи дивізію «Галичина». Дивізія «Галичина» формувалася як загальновійськовий підрозділ і лише потім всі військові підрозділи Вермахту сформовані на національній основі, звичайно крім німців, були підпорядковані СС.

І тут цікаво, що росіян в СС було в 10 разів більше ніж українців. Це 29-а та 30-а гренадерські дивізії СС, відомі як 1-а та 2-а російські дивізії. Крім  того, 15-й козачий корпус СС, в якому служили донські, уральські, сибірські та кубанські козаки. Не забудемо і російську дивізію СС «Руссланд», а також російську окрему бригаду СС «Дружина», російський окремий полк СС «Варяг» і ще 30 окремих російських батальйонів СС.

При чому російська пропаганда буде замовчувати, що два такі батальйони були сформовані з етнічних росіян Севастополя. Ці два батальйони активно воювали проти  кримських партизан, хоча сталінська пропаганда хотіла найбільше повісити гріхів на кримських татар, які малою частиною були присутні в німецьких охоронних підрозділах. Велика їх частина була бійцями Червоної армії, багато з них стало Героями Радянського Союзу, та це не зупинило Сталіна та його більшовицьке кримінальне оточення прийняти злочинне рішення про повне виселення кримських татар зі своїх домівок в травні 1944 року. 

Дивізія «Галичина» наприкінці квітня 1945 року стала знову загальновійськовим підрозділом і вийшла з СС. Тому її бійців не судили під час Нюрнбергського процесу. 1-а російська дивізія СС заплямувала себе у страшних злочинах зі знищення мирного населення.

Під час Варшавського повстання 1944 р. ця дивізія допомагала Вермахту придушити його. За масові злочини перед цивільними громадянами за наполяганням німецького генерала Йодля Гітлер віддав команду на розстріл командира 1-ої російської дивізії СС Камінського. Це унікальний випадок, коли фюрер наказав розстріляти свого генерала за звірячу поведінку у відношенні до цивільних осіб.

Значними злочинами над цивільними також був сумно відомий 15-й Козачий корпус СС. Він був розташований на Балканах та охороняв стратегічну залізну дорогу від Салонік до Відня. Більша частина цієї залізниці проходила територією Югославії і місцеві партизани часто коїли диверсії проти німецьких потягів. Тоді російські козаки відправлялися у каральні операції та нищили усе живе на своєму шляху. Місцеві жителі говорили, що неймовірно, з якою злобою одні слов’яни (росіяни), нищили інших слов’ян (серби, хорвати, македонці).

Тому Путін точно не може заявляти, що росіяни головні в перемозі над нацистами. Вони беззаперечно після українців. Тож і не дивно, що так складно їм дається війна проти українського воїна, який боронить Україну.

Ну а щодо святкування 9-го травня, то мабуть вперше в сучасній історії, російські фашисти – рашисти (а зараз це вже науковий політологічний термін), славлять перемогу над іншими фашистами, які були їх союзниками до червня 1941 року відповідно до Пакту Ріббентропа-Молотова.  Путінський рашизм, який є наступником сталінізму, та гітлерівський нацизм - дві сторони однієї і тієї ж людиноненависницької ідеології. 

Фото - ukr.radio