Друга хвиля мобілізації на росії майже неминуча: путін почувається впевненим – через зволікання США

Теракт у москві, потенційне введення смертної кари, нова російська агресивна риторика та санкції ЄС – у рамках Програми російських і білоруських студій  експерти "Української призми" Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк представили новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії. 

Великий теракт в росії

У росії стався найкривавіший за останні десятиліття теракт. Увечері 22 березня кілька озброєних чоловіків проникли до підмосковського ТРЦ “Crocus City Hall” і відкрили вогонь по людях, які там перебували. Терористи атакували цивільних на вході до торгового центру, всередині нього та у концертній залі, де на той момент перебувало кілька тисяч чоловік. Наразі відомо про 144 загиблих в результаті теракту, однак число постраждалих і загиблих може бути більшим через те, що декілька десятків людей все ще перебувають у лікарнях.

Одразу після теракту російські пропагандисти та представники влади почали просувати версію причетності України до його організації. Зокрема, заступник голови радбезу рф Дмітрій Мєдвєдєв заявив, що якщо буде встановлено приналежність терористів до “київського режиму”, то необхідно ліквідувати всіх причетних та представників української влади.

Пропагандистка Маргаріта Симоньян відкинула участь терористичної організації «Ісламська держава» в теракті, а звинуватила в ньому напряму українські спецслужби. Також безпосередньо Україну звинуватив голова комітету з питань оборони Андрєй Картаполов.

Уже вдень 24 березня безпосередньо путін звернувся з коментарем щодо теракту і заявив, що для терористів “було підготовлено вікно для втечі до України”, те саме він повторив і наступного дня під час засідання ради безпеки.

Підозрювані, яких затримали, виявилися громадянами Таджикистану, а про можливість терактів завчасно попереджали росію держави Заходу, зокрема США.

Аналогічно була заявлено, що у західних спецслужб є інформація про пряму причетність до теракту терористичного угруповання «Ісламська держава Вілайат Хорасан». Попри це, в російському медіапросторі продовжує просуватися наратив про причетність України до теракту.

Українські спецслужби та представники влади також відкидають будь-який зв’язок між Україною та подіями в “Crocus City Hall”.

З цього можна зробити висновок, що попри відсутності чітких деталей про організаторів теракту, російська влада навмисно намагається просувати наратив про причетність України для збурення російського суспільства та виставлення Києва в негативному світлі в очах міжнародних партнерів.

Доказів того, що цей теракт міг би бути спланованим російськими спецслужбами на користь режиму путіна наразі не дуже багато, однак така версія також є цілком вірогідною. На це, зокрема, вказує доволі повільна реакція російських безпекових структур на сам теракт, відсутність будь-яких заходів додаткової безпеки після повідомлень держав Заходу про можливі теракти та майже синхронне звинувачення України одразу після події в інфопросторі рф.

Кандидатка на посаду голови верховного суду росії

Став відомий єдиний кандидат, який балотувався на посаду нового голови верховного суду росії. Ним стала Іріна Подносова, заступниця колишнього та покійного голови верховного суду Вячеслава Лєбєдєва, який протягом 30 років займав цю посаду та фактично поєднав силові структури рф із судовою системою.

Подносова найбільше відома тим, що вона є колишньою одногрупницею путіна, вони обидва закінчили юридичний факультет ленінградського держуніверситету. Самі російські посадовці через газету “коммерсант” у 2020 році, перед її призначенням на посаду заступника відкрито говорили, що “вона є доволі авторитетною особою, адже всі розуміють хто за нею стоїть”. Наразі вже можна сказати, що призначення Подносової означає послідовне продовження функціонування судової системи, а отже й подальше винесення рішень на користь силових структур. Важливий той факт, що вона сама є членом судової системи, тому мови про посилення певної політичної сили або ж послаблення іншої не йдеться. Зв’язок же Подносової з путіним не викликає здивування, адже російський диктатор ставить на великі політичні пости лише довірених осіб.

Потенційне введення смертної кари в Росії

На фоні теракту у ТРЦ “Crocus City Hall” в російському інформаційному просторі вустами медійних осіб, пропагандистів та деяких офіційних політичних діячів розпочалась кампанія щодо потенційного введення смертної кари як міри покарання. Російська влада може потенційно використати наявну ситуацію та інформаційну істерію як позитивний фон для впровадження цього рішення. Хоча наразі говорити про це зарано.

Ще на початку повномасштабного вторгнення, після виключення росії з Ради Європи одіозний заступник голови ради безпеки рф та колишній президент Дмітрій Мєдвєдєв прямо заявляв про “хорошу можливість відновити низку важливих інститутів для запобігання особливо тяжким злочинам”, говорячи про смертну кару.

Наразі серед представників влади ціла низка політиків почали говорити про потенціал подібного рішення - голова провладної фракції “єдине росія” у державній думі Владімір Васільєв, Дмітрій Мєдвєдєв, а також заступник комітету з безпеки державної думи рф Юрій Афонін. Повернення такої міри покарання з юридичної точки зору російського законодавства наразі є неможливим. У 2009 році конституційний суд рф прийняв постанову про заборону винесення смертної кари. В росії після 1991 року ще не було ситуації, при якій конституційний суд скасував би своє ж рішення. Для цього навіть немає наявної процедури. Разом із цим деякі юристи не виключають подібного варіанту, адже для російської влади не проблема піти на порушення власних законів. Наслідки введення смертної кари можна зрозуміти заздалегідь. Кремль отримає можливість фізично знищувати опозиційних громадян, просто звинувативши їх у “тероризмі”, а також отримавши найпотужніший елемент для їх шантажу.

Російська влада почала називати своє вторгнення в Україну війною

Прессекретар російського президента Дмітрій Пєсков вперше прямо назвав вторгнення росії в Україну війною, а не “спеціальною операцією”. Зроблено це було під час інтерв’ю з журналістами.

“Ми перебуваємо в стані війни. Так, це починалося як спеціальна військова операція, але…коли колективний Захід став учасником цього на боці України, для нас це вже стало війною. Я в цьому переконаний. І кожен має це розуміти, для своєї внутрішньої мобілізації”, – Пєсков

Слід розуміти, що російська влада з самого початку вторгнення дуже жорстко реагувало на випадки, коли її дії всередині росії описувались як “війна”. Щобільше, вже через тиждень після її початку був прийнятий закон, який забороняв називати дії російської армії “війною”. Хоча провладні політики та журналісти ніяк не каралися за використання цього слова, для опозиційних владі активістів та політиків ситуація була кардинально інша. Що стосується офіційної влади, її представники майже не використовували поняття “війни” говорячи про дії росії.

З початком 2024 року, а також після проведення президентських виборів, ми спостерігаємо посилення жорсткої риторики з боку кремля – повернення “ядерних” погроз, а також заяви про створення “санітарної зони” вздовж українсько-російського кордону (йдеться про захоплення територій Харківської та Сумської областей України). Прямі ж слова Пєскова про війну, а також необхідність “внутрішньої мобілізації” говорять, що кремль буде продовжувати подальшу ескалацію.

Не слід виключати й те, що російські кроки, направлені на організацію “переговорів” та впровадження “перемир’я” можуть потенційно завершитись та замінитись прагненнями захопити більше територій. Це говорить про впевненість путіна у своїх можливостях на цей момент, в силу наявних проблем з фінансовою допомогою України зі сторони США, а також майже неминучою другою хвилею мобілізації, яка дасть росіянам додаткові сили для здійснення потенційних планів подальшого захоплення нових територій.

Передача прибутку від російських заморожених коштів Україні. Реакція кремля

Прессекретар російського президента Дмітрій Пєсков пригрозив західним країнам “судовими позовами” у разі, якщо буде прийнято рішення про використання прибутків від заморожених коштів росії для їх надання Україні. Було зрозумілим, що російська влада негативно сприйме такий потенційний крок. Разом із цим ми не бачимо, щоб кремль вкрай негативно реагував на це. Раніше, коли в інформаційному просторі з’являлась інформація про можливу пряму передачу заморожених коштів Україні, росія прямо погрожувала “захопити” всі активи західних країн на її території. Наразі подібної риторики не спостерігається, що може говорити про неготовність кремля так гостро реагувати на передачу прибутків.

Путін визнав, що велись переговори про обмін Навального

Путін вперше та прямо визнав, що переговори про обмін покійного російського опозиціонера Навального відбувались. Так, диктатор заявив, що він дав на це свою згоду. Подібна заява майже прямо підтверджує, що кремль навмисно здійснив це вбивство. Українська призма раніше аналізувала вірогідність того, що смерть Навального є російською відповіддю на відмову Сполучених Штатів почати з росіянами таємні переговори про замороження війни по лінії фронту, чого кремль домагався починаючи з осені 2023 року.

Нові санкції проти росії

Минулого тижня росія зіткнулася із новими санкціями зі сторони ЄС, а також наслідками вже запроваджених обмежень. Так, через смерть російського опозиціонера Навального Рада Європейського союзу запровадила санкції у відношенні 33 фізичних осіб та 2 юридичних осіб.

Крім того, газета Financial Times повідомила про те, що Єврокомісія збирається ввести “вбивчі” рішення у відношенні російського та білоруського зерна. Мова йде про запровадження додаткового мита у розмірі 95 доларів за тонну. Газета пише, що це рішення призведе до збільшення цін на 50% та фактично знищить російський та білоруський експорт зерна у Європу.

Крім цього, можливе також запровадження 50% мита на насіння олійних культур і продуктів їх переробки. До цього ніяких потужних обмежень щодо російського продовольства не було введено. Саме Польща та країни Балтії домагались, щоб ЄС ввела подібні санкції. На додачу до цього стало відомо, що після нещодавнього запровадження американських санкцій проти всього танкерного флоту російської компанії “совкомфлот” (США додали її до списку SDN, що означає заборону діяльності та блокування всіх активів) індійські нафтопереробні заводи припинили приймати нафту, яку перевозять її танкери. Мова йде як про приватні, так і про державні індійські НПЗ.