Дражливий вогонь: лукашенківська пропаганда проти Польщі

Євген Магда

Директор Інституту світової політики, український політолог, кандидат політичних наук, історик (закінчив з відзнакою Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка), журналіст.

Разом із колегами з міжнародного центру iSANS мені довелося взяти участь у підготовці дослідження «Військова пропаганда режиму Лукашенка проти Польщі та НАТО: небезпечне розпалювання ворожнечі» (травень – листопад 2024 року). Його вже представили у Варшаві та планують презентувати у Києві. Дозволю собі донести ключові положення:

- Білоруська пропаганда продовжує бути підпорядкованою Кремлю. Її активність скеровується Росією та спрямована значною мірою на Польщу, яка є основною силою східного флангу НАТО. Її мета – тримати Польщу у напрузі, проте не використовувати основні ресурси.

- Офіційний Мінськ критичними випадами на адресу Польщі намагається не лише продемонструвати свою рішучість, але і ухилитися від безпосередньої участі у бойових діях проти України. По суті, це імітація бурхливої діяльності.

- Білоруські пропагандисти активно використовують фальшивий антиколоніальний дискурс, спекулюють на «Дні народної єдності», який був запроваджений у Білорусі у 2021 році. Його відзначають 17 вересня, у річницю початку радянської агресії проти Польщі у 19139 році

- Лукашисти гіперболізують проблеми Війська Польського, намагаються масштабувати окремі труднощі й інциденти у лавах польської армії, просувають власні занижені оцінки стану обороноздатності Польщі.

- Тут доцільно звернути увагу і на критику формування у Польщі «Українського легіону», і прагнення підірвати польсько-українську військову співпрацю – обидві тези повною мірою відповідають інтересам Кремля

- Білоруські пропагандисти критикують НАТО у стилістиці Моськи, яка гавкає на Слона, притискаючись до ніг свого кремлівського господаря. Їхня критика нагадує ретрансляцію меседжів радянської пропаганди за допомогою сучасних засобів комунікації.

- Значну увагу білоруські пропагандисти приділяють ситуації на кордоні як продовженню міграційної кризи 2021 року, загибель польського солдата від рук мігранта у червні 2024 року доноситься як подія, що спроможна кардинально змінити розстановку сил у регіоні

- Надзвичайно активно використовується міфологічна готовність Лукашенка застосувати ядерну зброю проти НАТО «в разі нападу на Білорусь» попри відсутність предметних доказів її розміщення на території РБ.

- Іще один очевидний інструмент білоруської пропаганди – залишки «вагнерівців», які опинилися на території республіки після заколоту Пригожина. Їх використовують як фон для ІПСО проти сусідніх держав.

- За усталеною у сучасній Білорусі традицією пропагандистські випади не обходяться без позитивних згадок про самопроголошеного президента Лукашенка. Його образ верховного головнокомандувача для білоруських пропагандистів є непохитним.

- Про неефективність білоруської пропаганди проти Польщі, крім контенту, свідчить той факт, що її ведуть насамперед через Telegram, популярність якого серед громадян Польщі є низькою.

Малюнок – ШІ / chatgpt.com