Чотири рівні цієї війни

Цими вихідними на Книжковому Арсеналі відбулася дискусія «Як ми назвемо цю війну?», у якій взяв участь підприємець і громадський діяч Валерій Пекар. На своїй сторінці у Facebook він поділився міркуваннями про те, що нинішня російсько-українська війна має кілька рівнів.

Ще у 2014 ми з Андрієм Длігачем написали статтю «7 рівнів війни», яка потім була оновлена у 2021 р. Пізніше ця модель була використана Дмитром Золотухіним та іншими дослідниками.

Основна ідея полягає в тому, що це багаторівнева війна, де різні рівні розгортаються на різних масштабах простору і в різних масштабах часу. Всі рівні утворюють певну ієрархію, де вищі рівні охоплюють більший обшир, повільніші, менш помітніші, і кожен рівень впливає на нижчі й вищі.

Якщо брати основні рівні, то так:

1. Для України це Війна за незалежність – антиколоніальна, антиімперіалістична війна. По суті, це наша третя війна за незалежність, враховуючи УНР та УПА. Цей дискурс надзвичайно важливий не лише для українців й українок (бо він пояснює, за що ми воюємо), а й для Азії, Африки, Близького Сходу, Латинської Америки. Без цього дискурсу вони залишаться замкненими у другому рівні війни колоніалістів (США, Європа = зло) проти антиколоніалістів (рф як нащадок СРСР = добро), де Україна є другом зла і ворогом добра.

2. Водночас для росії це війна з НАТО – війна за минуле (в якій, як знали ще давні китайські стратеги, перемогти неможливо), війна за повернення до статусу світової імперії. Наслідком цієї війни буде остаточне руйнування імперії та звільнення її народів, тож для них ця війна з часом переросте у національно-визвольну.

3. Водночас для США це війна зовсім не з росією, а з Китаєм. росія цікавить США лише як оператор безпеки й порядку на теренах Північної Євразії (хоча вона вже навпаки є оператором небезпеки й безладу, невизначеності). США тримають рф як силу, що можна використати проти Китаю, і це помилка, бо Китай використовує цю силу проти США. (Турецький дослідник Джеміль Керимоглу показав, що таку саму системну помилку Британія і Франція ціле століття робили щодо Османської імперії. І щойно усвідомили цю помилку, імперія негайно розпалася.)

4. Водночас це війна не просто між двома гегемонами, старим і новим, а війна за новий світовий порядок -- право сили чи сила права, можливість вічного миру чи неможливість, війна між автократіями й демократіями. Тому так важливо залишатися демократією, щоб бути на правильній стороні.

Ми мусимо розуміти всі рівні війни, мати стратегію на кожному рівні -- лише так переможемо.

Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч (сторінка у FB)