Чому наказ шойгу підім’яти під себе ПВК не сподобався прігожину?

Міністр оборони російської федерації сєргєй шойгу підписав наказ, яким підпорядковує піж своє відомство усі добровольчі формування до 1 липня цього року. Мета такого кроку – підвищити ефективність добровольчих загонів у війні проти України. До них належать і приватні військові компанії із найманців. Проте найвідоміший керівник ПВК «вагнер» євгєній прігожин уже заявив, що чхати хотів на наказ шойгу.

Як зазначає Фокус, наказ шойгу з'явився на тлі кількамісячного конфлікту між власником ПВК «Вагнер» євгєнієм прігожиним і міністерством оборони росії. Путінський кухар звинувачує відомство шойгу у нестачі боєприпасів для ш«вагнерівців». Прігожин навіть ратував за звільнення Шойгу та начальника рашистського генштабу валєрія гєрасімова.

Також очільник російських зеків і головорізів звертався до кремля з ініціативою чимшвидше надати йому 200 тисяч солдатів для зупинення контрнаступу ЗСУ. Таку поспішність він мотивував тим, що українська армія прорвала лінію оборони, а Бєлгородська область тріщить по швах.

Фокус також акцентує увагу на тому, що згідно зі законодавством рф, ПВК заборонені в росії. І хоча в наказі міноборони росії чітко не зазначено, які саме загони повинні укласти контракт, проте схоже, що у кремлі вирішили контролювати та регулювати діяльність найманців.

До такого кроку могли підштовхнути не лише гострі заяви прігожина, але й конфлікт, що нещодавно відбувся між «вагнерівцями» та регулярним підрозділом рашистської армї під Бахмутом. Під час виходу з міста прігожинські головорізи захопили у полон командира 72-ої бригади російських окупаційних військ романа вєнєвітіна. З побитим носом і подавленим виглядом підполковник росіян пояснював дії його підлеглих з мінування шляхів для відступу вагнерівців.

Опісля, опинившись на волі, вєнєвітін в іншому відео вже називає сее колишнім командиром 72-ої бригади та сміливо пояснює свою особисту неприязнь до зеківських найманців.

Заступник шойгу ніколай панков пояснює появу наказу необхідністю надати «добровольчим загонам» потрібного правового статусу і створенням єдиних підходів до організації їхнього забезпечення та виконання ними завдань на фронті.

Відтак рашистські добровольці зможуть стати контрактниками російських окупаційних військ.

Проте ідея міноборони росії не сподобалася самому прігожину. Російські засоби масової пропаганди вже поширюють його реакцію, що нагадує військовий заколот:

- Ті накази й укази, які формує шойгу, вони поширюються на співробітників міністерства оборони та військовослужбовців. ПВК «вагнер» не підписуватиме жодних контрактів із шойгу. ПВК «Вагнер» органічно вбудована у загальну систему, ПВК «вагнер» узгодить свої дії з генералами праворуч, ліворуч, з командирами підрозділів… На жаль, такої ефективністі більшість військових частин не має і саме через те, що шойгу не може нормально управляти військовими формуваннями. Тому те, що він напише укази чи накази, це поширюється виключно на міністерство оборони та тих, хто перебуває в рамках міністерства оборони. Те, що може статися після цього наказу – нам не даватимуть озброєння та боєприпасів – розберемося, як то кажуть, коли грім гряне, прибіжуть та принесуть озброєння та боєприпаси з проханням «допоможіть».

Визнаний іноагентом на території рф Олександр Нєвзоров у своєму ТГ-каналі так коментує ситуацію, що склалася на росії.

«Кувалда прігожина» стала культом і символом російського патріотизму, - пише журналіст. – «Кухар» нею смачно помахував, натякаючи на те, що тепер у Росії «вся влада належить кувалдам». Ідею підхопив його смертельний ворог. Шойгу виготовив свою «кувалду» й одразу хряпнув нею по лисині прігожину.

«Кувалда» шойгу виявилася вагомішою за прігожинську. Мстивий міністр зобов'язав всі «військові формування». що беруть участь у війні, «укласти контракти з міноборони», тобто перейти до нього у пряме підпорядкування.

У разі відмови – будь-які пвк, угруповання націонал-садистів, банди «русского міра» – перетворюються на «бандитські формування» та підлягають суду, видаленню «з війни» та законодавчій розправі.

Очікувати такий яскравий хід від боязкого і тупого шойгу було складно, проте він його зробив.

Тепер прігожину доведеться або «припасти до шльопанців» міністра, або радикально переглянути свою роль у цій війні.

Можна сподіватися, що ця «заворуха» розігріє конфлікт «добіла» та почне дробити не тільки російський фронт, а й узагалі всю тактику кремля».

Комусь може здатися, що прігожин відчув смак влади і свою значимість, проте насправді він відігравав і продовжує грати свою роль на замовлення тих, хто стоїть за ним. Чи це путін, а чи хтось із його конкурентів, що мітить на російський трон – не суть важливо.

Важливіше інше – шарпання всередині рашистів на руку Україні, проте наразі ця щуряча метушня не відіграє ключової ролі на фронті, де все залежить від дій Збройних Сил України. І чим успішнішими вони будуть, тим більше посилюватиметься протистояння між кремлівськими «баштами».