Буданов публічно проаналізував рашапропаганду

У Третьому міжнародному форумі зі стратегічних комунікацій Kyiv Stratcom Forum 2024 взяв участь начальник ГУР МО України Кирило Буданов. Він розповів про стратегічні рашистські ІПСО, висловив міркування про Телеграм і розказав про роль спецслужби в інформаційному протистоянні з агресором. Публікуємо скорочений виклад висловлювань очільника Головного управління розвідки.

СТРАТЕГІЧНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ РФ

Є декілька стратегічних операцій саме інформаційно-психологічного, пропагандистського характеру, які веде рф. Одна з них називається «Перун» - це її офіційна назва в рф. У свою чергу вона поєднується з великою операцією, яку вони назвали «Майдан-3» - важко все ж таки у рашистів з фантазією.

Треба розбирати – на що й на кого спрямовані такі вкиди. Нам тут абсурдно слухати, крім посмішки та здивування нічого іншого їхні розповіді не викликають. Але в рф це сприймають доволі серйозно.

Це все тиражується у країнах, які займають нейтральну позицію, показується на офіційних заходах, через російські посольства і так далі. На жаль, це має певні результати. Тож не така це вже й смішна історія.

Головне задання тут – це убезпечити громадянина України від всього цього лайна і дати правильне роз’яснення – де хоч імовірність правди, а де відвертий фейк.

“КРОКУС СІТІ ХОЛ”

Три рази росіяни міняли версії. Також додалися висновки з білорусі, які трошки руйнують останню заяву [кремля]. В офіційній заяві нібито путіна йдеться, що це були нібито ісламісти, але якийсь усе ж таки «слід» є.

У своїх поясненнях патрушев і бортніков звинуватили мене особисто, і що це все взагалі зробила Україна. Це нісенітниця.

Хочу сказати усім: як мінімум з 15 лютого 2024 року рф знала про підготовку. Можливо, в той момент вони не знали, що буде саме цей торговий центр, можливо, не знали масштабів. Але точно знали про підготовку такої операції. Знали звідки прийдуть бойові групи, як вони перемістились до рф через дві країни, в одній з них навіть проходили допідготовку. Це теж їм було відомо, тому казати, що це зробили ми – це несерйозно.

Для чого вони це допустили? Є кілька варіантів. Перше – це, як у них прийнято, боротьба кремлівських «веж» - щоби зараз зняти кілька високопосадовців. Другий варіант – вони справді недооцінили масштабів того, що станеться: думали, що це буде більш локально, і хотіли звинуватити в усьому Україну.

Є такий сталий вираз, характерний для спецслужб завжди функціонує: усі намагаються створити контрольований хаос. Всі пробували в різний час це робити, але жодна з них не змогла його зробити контрольованим. Те саме сталось і тут.

РОЗВІДКА І КОМУНІКАЦІЯ

Для зриву тих чи інших дій (це стандартна практика для багатьох країн) робиться інформаційне попередження. Тобто частково оприлюднюється інформація – щоби люди, які щось планують, зрозуміли, що це вже відомо, і воно не вдасться.

Але ми ніколи не робимо з білого чорне, і з чорного біле. Це те, на чому ми стоїмо. Тобто підміну реальності, як це робить рф, ми ніколи не робимо.

Жодного разу ми не перекрутили інформацію. Тобто просто факт, якого не існує, подати його як правду і довкола нього робити всі свої дії – такого ми ніколи не робимо. А це працює, тому що росія закидає безліч фейків, і на фоні того, що йде правдива інформація від нас, воно деякою мірою має менший ефект.

Якщо б вони з самого початку робили менше таких вкидів, їх би слухали більше насправді, але, слава Богу, вони допустились такої помилки.

УПЛИВ КОМУНІКАЦІЇ НА ПЕРЕБІГ ВІЙНИ

Я за те, що як не можеш зупинити, то треба очолити, це мій підхід. Але є такі питання, які неможливо ані очолити, ані зупинити. Тоді вже треба прийняти, що воно є.

Що б ми з вами тут не робили – ми не зможемо повністю зруйнувати лінію російської пропаганди. Вона все одно буде. У них достатньо для цього як фінансових, так і людських ресурсів у багатьох країнах світу. Це ж йде не тільки з рф, але й від їхніх агентів впливу в інших країнах.

Це величезна машина, з величезною кількістю і медійного ресурсу; [наприклад], «раша тудей» - тільки подивіться скільки офісів і в яких країнах! І це тільки видима частина. А скільки прихованого, скільки йде всього через начебто мистецтво і так далі.

Подивіться російські фільми, які в принципі не пов’язані з війною: майже в кожному є хоч один момент пропаганди ворожнечі. Навіть в комедіях.

ПІДРОЗДІЛИ «ІНФОРМАЦІЙНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ»

У росії є абсолютно небульварне, офіційне поняття - «інформаційна ізоляція». Для цього створені відповідні підрозділи, вони точно є в системі міноборони [рф], працюють у районах бойових дій та у різних гілках влади.

Завдання «інформаційної ізоляції» - зробити, я це називаю, «світ навиворіт»: повністю відрізати населення від правдивої інформації і давати виключно те, що потрібно у певний момент.

Боротись із цим на наших підконтрольних територіях - реально. На непідконтрольних територіях, на жаль, нереально. І це теж буде великою проблемою після їх звільнення. Бо «промивання» мозку йде серйозне.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ СПРОТИВ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ

Це нереально, на жаль, це моя думка. Можливо хтось її не поділяє. Але, знаючи, як працюють підрозділи «інформаційної ізоляції», дивлячись, як вони вже відпрацювали там…

Перше, що вони роблять – це вилучення всієї літератури, підручників тощо. Це називається «руйнування національної ідентичності».

Далі йде перемикання телевізійного мовлення, обмеження інтернету і заміщення їх на свій контент. Усі ці фактори вже здійснені.

Тому, коли людина відірвана від одного історико-культурного та інформаційного кластеру, і він заміщений іншим, то йдуть погані процеси. Не треба цього боятись, бо все це повертається таким самим чином. Але на це потрібен час.

Контрдії росіянам треба робити, але при цьому розуміти, що такого ефекту, як всі мріють, не буде. Людина 24/7 перебуває під впливом тієї пропаганди. І якщо там до неї якийсь невеликий меседж доходить, так – це когось підтримає, що надія є. Але не більше.

Працювати треба, але не слід переоцінювати те, що буде. Це об’єктивна реальність. Коли ви людині просто вимкнули все і дали їй два-три канали, на яких 24/7 – картинка, яку ви хочете показати, вони починають у це вірити.

TELEGRAM

Telegram – усі його читають. Він багато в чому несе руйнівний ефект тут усередині, але завдяки йому можна так само щось доносити до людей на окупованих територіях. Це те, що більш-менш працює.

З точки зору національної безпеки [Telegram] точно є проблемою, хоча я абсолютно проти утисків свободи слова. Але це вже занадто: у нас будь-яка людина може зробити канал, почати на ньому «вєщати» абсолютно усе, що їй заманеться. І прикриватись тим, що це свобода ЗМІ. Це не свобода ЗМІ, це трошки інакше називається.

На мою думку, один з варіантів – це змусити всіх зареєструватися. Офіційно. Ти хочеш бути засобом масової інформації – будь ласка, реєструйся. Нема чого приховувати, якщо ти хочеш доносити до людей, на твій погляд, правду. Це трошки виправить ситуацію.

ПРОТИДІЯ ВОРОЖОМУ КОНТЕНТУ

Ми не зможемо заблокувати все, що вони роблять, це нереально, і той, хто за це береться, просто згає час. Це технічно неможливо, ви не можете просто вимкнути їх. Тобто лишається тільки варіант протидії.

Щодо протидії: тут велику роль буде відігравати консолідація довкола хоч якогось органу, який керує цією діяльністю. До прикладу, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Якщо він володітиме реальною ситуацією, і якщо буде нормальна комунікація між усіма, як то кажуть, учасниками цього процесу, то можна виробити більш-менш єдиний посил.

І це буде працювати.

КОМУНІКАЦІЯ ЩОДО «ІНЦИДЕНТІВ» НА РОСІЇ

Ми ніколи прямо не говоримо: «Дивіться, це зробили ми». На нашому офіційному ресурсі ви такого не знайдете.

Так, коли топили кораблі, то тут зрозуміло: ми публікували кадри з водних дронів. Це елемент пропаганди. Ви маєте мене теж зрозуміти. У всіх інших випадках - якийсь натяк може йти, якісь експерти щось можуть сказати, але жодного разу я не сказав: «Оце зробили ми». Це трошки неправильно і непрофесійно.

Але натяки є – для того, щоби підтримати самих себе, бо за два з половиною роки війни теж людям треба вірити в перемогу, вірити, що це здійсненно.

ВІРА У ПЕРЕМОГУ

Люди мають вірити в перемогу. Перемогти без віри у перемогу – неможливо. Зрозуміло, і зброя, і гроші – все потрібно. Але без віри в перемогу це нереально абсолютно.

Дай людині найсучаснішу зброю, якщо вона не вірить, то просто розвернеться і буде не в той бік рухатись, скажімо так. Віра – це основа.

ЗАВДАННЯ УКРАЇНИ У ГЛОБАЛЬНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

У нас є «гаряча», як то кажуть, тематика - «Крокус сіті», трагедія, яка сталась. Це треба зараз пояснювати, тому що саме зараз рф робить свою масовану атаку на всі переважно західні медіа, пояснюючи західному суспільству, що це якийсь теракт, який організували – цікаво вони кажуть - «західний світ і Україна», і направляють це на західну аудиторію. Це завдання таке, не сильно здійсненне, але вони це пробують зробити.

У те, що західне суспільство там не причетне, в принципі, повірять дуже швидко на Заході, а ось щодо України – тут уже може бути двояке сприйняття. Тому треба розбивати цей наратив.

Друге – це розбиття наративу, що росія величезна країна, яка ніколи нічого не програвала, вона не віддасть те, що колись захопила, і що боротьба з росією – це взагалі якесь нереалістичне завдання; це згаяний час, гроші, ресурси, люди тощо. Це другий основний наратив, який на відміну від першого, ситуативного, є постійним. І його треба теж розбивати.

Неспроможність України перемогти і неспроможність рф програти - це неправда.

Якщо просто подивитись в історію, я не кажу там вже давню, навіть не таку вже давню – є безліч випадків, де те, що зараз називається російською федерацією, програвало дуже болісно. Тож оці два наративи зараз, на мій погляд, є ключовими.

[Питання російських активів та зброї для України] – це все серйозні процеси, які якимось чином трохи будуть залежати від інформаційного фону, але там абсолютно інші важелівпливу.

Не треба на це особливо гаяти час, бо буде так, як воно буде. Буде непогано для нас, скажу вам відверто. Але це не головне. Головне – це [руйнування] наративу, ніби росія не може програти, і з цього ж виходить, що Україна не може перемогти. От у цьому і є весь сенс.

ЧИ ЗМІНИТЬСЯ ЩОСЬ ДЛЯ УКРАЇНИ, ЯКЩО ЗНИКНЕ ПУТІН

Риторичне питання. Швидко точно нічого не зміниться, кажу одразу. Із різкими змінами в рф не може різко змінитись їхнє ставлення до світу, їхнє світосприйняття. Зрозумійте, що вони стали насправді жертвами своєї ж пропаганди. Це відбулось, вони це визнають, скажімо так.

Публічно це ніколи ніде не пройде, але вони максимально «розкачали». Є у них такий вислів, мовою оригіналу - «Мы максимально переоценили свою армию, раскачали и поверили в ее могущество. Максимально недооценили свою экономику. По итогу вышло, что армия у нас, мягко говоря, не очень, а экономика, в принципе, очень даже ничего».

Суспільство прокачане на ненависть до колективного Заходу і України. Навіть якщо зараз з’явиться людина і скаже: «Знаєте, зупиняємось!», навіть якщо все зупинилось - ця ненависть ще багато років буде серйозно впливати на усі рішення, тому що вони будуть виходити з позицій, що йдеться про ворогів.

І, до речі, у нас буде те саме. При тому що у нас це абсолютно не приховується. [Уявімо], все зупинилось, росія вибачилась – хто повірить росії через рік? Це незворотні процеси, які вже пройшли в суспільстві. Для цього потрібні роки та робота.

От Друга світова закінчилась. Зараз же, думаю, мало хто дивиться на німців, як на ворогів. Але пройшов час, і все стало нормально. А в 50-их роках важко було знайти людину, яка б дивилась на ФРН того часу, як на друзів. Але все минає з роками. І це непрості процеси.

ЗВЕРНЕННЯ ДО КОМУНІКАЦІЙНИКІВ

Працюйте, колеги. І, будь ласка, об’єднайтесь уже зрештою, бо від цієї багатовекторності дуже багато проблем. Об’єднайтесь хоча б довкола цього Центру стратегічних комунікацій. Нейтральна структура, ні в кого, на мій погляд, не викликає якихось негативів. Це ж не співпраця зі спецслужбами, не співпраця з іншими органами і так далі.

Давайте разом убезпечимо наше суспільство від тієї руйнівної пропаганди, завдяки якій рф та інші країни (це теж треба не забувати) насильницьки намагаються досягти своєї мети.

Просто об’єднайтесь, це не таке й вже важке завдання. Приходьте. Комунікуйте разом. Зустрічайтеся. Виробляйте якийсь базовий план. Не треба розказувати кому і що робити . Але генеральна лінія має бути – без неї нічого не спрацює.