Білорусь у хронології вибухових заяв
Останні дні були багатими на події, пов’язані з Білоруссю. Окрім візиту самопроголошеного президента лукашенка у Китай, комуністична влада якого активізувалася на світовій політичній арені, відбулася низка знакових моментів.
У середовищі демократичних сил заступник голови Об'єднаного тимчасового кабінету міністрів Білорусі, голова Народного антикризового управління НАУ Павло Латушко наприкінці лютого заявив про свій вихід з Координаційної ради(КР) – недержавного органу, створеного під час масових протестів у Білорусі 2020 року, що ставить за мету демократичний перехід влади від режиму лукашенка.
Заява Павла Латушка пролунала у прямому ефірі Euroradio-Live. Про своє рішення білоруський політик повідомив у ТГ-каналі. А також виклав відео з YouTube.
За його словами, попри вихід з КР, він продовжую боротьбу. А такий крок пояснює ухваленням нового регламенту.
«Проект нового регламенту КР передбачає процедурний підхід, що призведе до виключення з Координаційної ради мене та членів команди НАУ, які працюють на Об'єднаний перехідний кабінет (ОПК) Білорусі. Команда НАУ реалізує стратегію тиску на режим Лукашенка (санкції, кримінальна відповідальність, міжнародна ізоляція). Тому заявляю про свій відхід зараз, оскільки неправильно було би зробити це під час голосування», - написав Павло Латушко.
Білоруський опозиційний політик заявив, що події у КР можуть призвести до відновлення кризи між політичними інституціями. А демсилам Білорусі потрібно не допустити внутрішньої боротьби.
«Зараз у нас є два вороги: режим Лукашенка й окупант – Російська Федерація, - пояснює Павел Латушка. – Якщо ми перейдемо в ситуацію, коли займатимемося внутрішніми суперечками та політичним перетягуванням каната – ми втрачатимемо ресурс і вдаватимемо, що ведемо боротьбу. Але чи будемо ми йти до нашої мети?»
Також до рішення вийти з КР політика підштовхнуло розуміння можливої загрози змінити стратегію демократичних сил і перейти від тиску на режим лукашенка до чергових домовленостей з диктатором і тим самим «повторити той сценарій, що відбувався кожних 5 років».
«Я не можу пробачити Лукашенкові ті злочини, що він скоїв і продовжує чинити. Найголовніше для мене – вільна та незалежна Білорусь», - запевнив Павел Латушка.
Політолог Павел Усов новий регламент Координаційної ради назвав «вибуховим документом», що нагадує малу конституцію демократичної білоруської спільноти з розширеними повноваженнями КР без процедури громадського обговорення.
«Я би рекомендував утриматися від голосування та ухвалення регламенту (якщо це дійсно той документ) у його нинішньому вигляді. Він уже закладає масу протиріч і конфліктів», - написав експерт у своєму ТГ-каналі.
На його думку, концептуальні речі нового регламенту необхідно заздалегідь публічно обговорити, щоби «уникнути непорозумінь, загострень, критики».
Найбільше Павела Усова у проекті положення КР вразили моменти, пов’язані зі спробою сформувати політичну реальність усієї демократичної спільноти. Фактично КР матиме «домінуючу, контрольну, імператорську роль щодо практично всієї демократичної спільноти й організацій».
«Я вважаю, що якщо демократична спільнота настільки просунулася у своїх проектах (що похвально), то було би доцільно спочатку прийняти універсальний, умовно, конституційний акт, що регулює відносини всередині демократичної спільноти, встановлює принципи та механізми діяльності, а також відповідальність. А потім створювати організації з такими великими політичними претензіями», - радить Павел Усов.
Від вибухів політичних у Білорусі перейшли до конвекційних, Причому за півтора десятка кілометрів від центу Мінська. 26 лютого моніторингові пабліки Білорусі опублікували інформацію, що на аеродромі в Мачулищах пролунали вибухи. Згодом стало відомо, що літак ДРЛО А-50У ВКС РФ атакували двома дронами. Організаторами диверсії назвали білоруських партизанів, які після інциденту втекли за кордон.
Пізніше керівник BYPOL Олександр Азаров розповів, що партизани майже 4 місяці готували атаку на літак.
Проте вже у четвер, 2 березня, пропагандистські ЗМІ Білорусі та проросійські ТГ-канали повідомили про політ пошкодженого літака. Наступного дня, 3 березня, лукашенківський ТГ-канал «Пул первого» повідомив і навіть показав кадри буцімто того самого пошкодженого А-50У, що зустрічав у супроводі винищувачів літак лукашенка з Китаю.
Проте білоруське опозиційне видання «Зеркало» того ж дня повідомило, що його журналістка під час телефонної розмови з представниками авіаційно-ремонтного заводу в Таганрозі (рф) видала себе за працівницю аеродрому в Мачулищах і довідалася, що літак з бортовим номером 43 у четвер таки прибув у розташування підприємства. Тож запитань довкола інциденту з літаком після відео з польотами дронів, які приземлялися на його антену та буцім вибухали, виникає ще більше. Відповіді на них, вочевидь, дізнаємося згодом.
За декілька днів до вибуху на аеродромі в Мачулищах автор цих рядків мав нагоду поспілкуватися з особою з оточення Тихановської. Співрозмовник не під запис стверджує, що Київ отримав від самопроголошеного президента лукашенка запевнення, що армія Білорусії не братиме участі у військових діях проти України. Джерело переконує, що Київ не може довіряти лукашенкові, оскільки той є заручником Кремля.
Наявність певних контактів на лінії Київ – Мінськ опосередковано підтвердив і журналіст «Радіо Свобода» у Брюселі Рікард Йозвяк.
«Україна хвилюється, що режим лукашенка та Білорусь загалом братимуть активну участь у цій війні. І з Києва були прохання до Брюсселя: «Будь ласка, поводьтеся з цими двома країнами окремо. Нам ще може знадобитися отримати з Мінська щось, чого ми точно не отримаємо з Москви». Очевидно, що це дуже делікатне питання. Але це правда, що Брюссель також слухає Київ у цьому значенні», - повідомив Юзвяк.
Натомість, ще у січні речник українського МЗС заперечив інформацію, що Україна нібито ініціювала послабленню санкцій щодо режиму лукашенка в Білорусі.
Також за словами людини з оточення Світлани Тихановської, зараз між Києвом і білоруською опозицію тривають перемовини та консультації на рівні експертів, але єдиним ефективним засобом протидії режиму лукашенка є посилення санкцій.
Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Варшаві і країнах ЄС
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар