«Білорусь має залишатися на порядку денному і німецької, і європейської політики», - засновник Мінського Форуму

Ряд зустрічей представників громадських організацій, які відбудуться у Європі до кінця цього року та будуть присвячені білоруським питанням, анонсував на ІІ Форумі демократичних сил Білорусі доктор Райнер Ліндер.

Професор, доктор Райнер Лінднер (Prof. Dr. Rainer Lindner) сьогодні є головою Німецько-українського форуму. Німецькі партнери надають пріоритет роботі з Україною, але розуміють і важливість роботи з Білоруссю.

Пропонуємо вашій увазі промову професора, доктора Райнера Лінднера, ексголови Німецько-білоруського товариства (1997-2019), засновника Мінського Форуму.

- Радий дізнатися, що багато хто з вас, присутніх сьогодні в Берліні, були учасниками Форуму в останні роки. І, звичайно ж, це дуже сумна ситуація, в якій ми знову зустрічаємося.

Війна повернулася до Європи. Це агресія проти вільної країни, і це агресія, яка не відповідає жодному міжнародному праву. І особливо не відповідає гуманності.

Ми знаємо, що тут замішана й Білорусь. І це ще один дуже поганий сигнал, що виходить від офіційного Мінська до міжнародного співтовариства.

І саме тому Європа, і особливо Європейський Союз та Німеччина, наразі вводять санкції проти Білорусі.

В останні 20 років, як ви знаєте, ми намагалися об'єднати тодішніх урядовців, європейських дипломатів, громадянське суспільство та опозицію. Ми намагалися створити якийсь критичний діалог у суспільстві.

Озираючись назад, я не впевнений, чи вдалося мені це. Тому що, як ми бачимо сьогодні, немає діалогу між громадянським суспільством та владою.

Навпаки, у в'язниці сидять люди. Багато хто з них наші друзі. І це, звичайно, також дуже погана ситуація... Те, що ми знаємо, що люди страждають, що люди перебувають під арештом, і багато з них зазнали тортур в останні місяці.

Отже, перш за все, всі мої думки з тими, хто страждає. І мої думки з тими, хто не бачив (особливо молоде покоління) свого майбутнього в країні.

По-друге, до Європи повертається не лише війна. Але це так само погано і для Білорусі. Це кінець модернізації через західні компанії чи західних партнерів.

Як ми бачили тиждень тому, майже 90 західних компаній потрапили під санкції. І це не лише компанії з капіталом, а й певні суспільні структури та організації.

І дуже важко розуміти, що навіть IBB (Міжнародний освітній центр) -символ німецько-білоруського діалогу протягом останніх 30 років – також під санкціями. І так само «Надія», яка є надією для сиріт, для дітей, навіть ця діяльність зараз обмежена чи заборонена.

Я хочу просто висловити свою... не просто свою занепокоєність, а свого роду протест.

Протест проти цього, особливо проти нападок на ці організації, які роками намагалися організувати діалог між нами та Білоруссю. І я не розумію, чому саме цю активність зараз закрито. Говорю це не тільки як член кураторію IBB, але і як представник та засновник процесу Мінського Форуму.

Але на цьому наша діяльність із Німеччини у бік Білорусі не закінчується. Навпаки, ми навіть останні два роки намагалися продовжити роботу з цією платформою. І можу повідомити, що й цього року ми матимемо Мінський Форум.

Вважаю важливим також повідомити, що 21-22 липня буде доповнення у Вільнюсі. Як і торік, повернемося до Вільнюса, щоб спробувати налагодити контакт із нашими білоруськими друзями, а також із представниками західних країн, країн ЄС, організацій.

Потім ми повернемося до Варшави 22-23 вересня. Що знову ж таки, буде ще одним доповненням до Польсько-Білорусько-Німецької активності. І ми знаємо, що багато наших партнерів та колег з Польщі підтримують нас у підготовці цієї конференції. Сподіваюся, що ми також зможемо отримати певні оперативні результати від цих зустрічей.

24 жовтня ми матимемо ще одну зустріч у Брюсселі. І я думаю, що наша нова голова, пані Анна Штейлер дуже добре знає процес. Вона походить з Білорусі.

Ми, звичайно ж, хочемо зв'язатися з білоруськими та європейськими організаціями. І, нарешті, Берлін 1 грудня. Повернутися до німецької столиці  для обговорення Білорусі буде й на користь уряду Німеччини.

І, звичайно ж, ми повинні стежити за тим, щоб Білорусь не надто відставала у порядку денному.

Звичайно, ми знаємо, що зараз є й інші проблеми. А ми із нашими українськими друзями. Я це говорю і як голова Німецько-українського форуму, який є платформою громадянського суспільства для України. Але Білорусь має залишатися на порядку денному і німецької, і європейської політики.

Важливо переконатися, що і в Білорусі люди розуміють, що є альтернативи! Є альтернативні перспективи для країни. І є європейське суспільство, зацікавлене у розвитку економічного, громадянського, політичного розвитку Білорусі.

І нам потрібно, щоб люди знали про це!  

Востаннє я був у Білорусі за тиждень до війни. Так що в середині лютого було навіть страшно бачити військові конвої, які прямували до кордону з Україною.

Саме тоді я дізнався, що багато наших друзів чи наших представників з опозиції або пішли у своєрідну внутрішню імміграцію, або просто залишили країну.

Знову ж таки, це показник того, що місця для організованої діяльності громадянського суспільства поки що немає, або його явно недостатньо. Саме тому ми це робимо, і тому ми продовжуємо працювати з нашими білоруськими партнерами.

Потрібно зробити так, щоб нове покоління не загубилося у країні, а мало майбутнє у Білорусі. Тому я просто хочу переконатися, що ми працюємо тут над тим самим питанням, що Мінський Форум відбудеться і цього року.

І, звичайно, ми також знаходимо двосторонні способи спілкування з вами та нашими партнерами в країні. Щоб не втратити ґрунт і не втратити зміст.

Це головне повідомлення з мого боку сьогодні вранці. Ми багато років вкладали у розвиток цих відносин. У нас є партнери в областях, містах, селах і, звичайно ж, у столиці.

Я думаю, що зараз важливо не втрачати контакт, а разом працювати на майбутнє цієї країни.

Дякую за це обговорення.