БРІКС без Путіна і Сі: саміт в Бразиції засвідчив кризу альянсу країн Глобального Півдня 

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

6-7 липня 2025 р. у Ріо-де-Жанейро під головуванням Бразилії проходив XVII саміт БРІКС. Альянс країн Глобального Півдня БРІКС (Бразилія - Росія - Індія - Китай-Південно-Африканська Республіка) виник у 2006 р. як противага економічному домінуванню Колективного Заходу. Стати його членом можна лише за запрошенням.

Крім згаданих вище країн, нині до БРІКС входять Саудівська Аравія, Ефіопія, Іран, Об'єднані Арабські Емірати, Єгипет та Індонезія. Аргентина у 2024 році від участі у ньому відмовилася. Є ще категорія держав-партнерів. Сьогодні це: Білорусь, Болівія, Таїланд, Малайзія, Узбекистан, Уганда, Казахстан, В'єтнам, Нігерія.

Номінальний ВВП п'яти основних членів БРІКС становить понад $28 трильйонів, тоді як на частку G7 припадає понад $51 трильйон. При цьому, більшість економічної потужності цього об’єднання припадає на Китай, а саме – понад 60% сукупного ВВП країн-членів Організації. Отже, наразі Західний світ на чолі із G7 усе ще зберігає більш потужні позиції, ніж країни Глобального Півдня, інтереси яких намагається просувати БРІКС.

Порядок денний саміту включав питання реформування глобального управління, підтримки миру й безпеки, зміцнення багатосторонності, розвитку штучного інтелекту, зміни клімату та глобальної охорони здоров’я.

Задуманий два десятиліття тому як форум для швидкозростаючих економік, БРІКС сьогодні перетворився у керовану противагу західній цивілізації. При цьому для країн Глобального Півдня Росія та БРІКС позиціонуються начебто як символ боротьби зі Старим світом та його системою колоніальних міжнародних відносин.

Росія намагається відігравати важливу роль у формуванні порядку денного саміту, нав'язуючи свою волю іншим членам групи, поступово перетворюючи її на структуру, яка протистоїть традиційним форматам G7 і СОТ. Тому Європі варто посилювати координацію з партнерами G7, розширювати багатосторонні торговельні альянси та підтримувати реформу глобальних інституцій, щоб не допустити витіснення правил міжнародної торгівлі. Європі критично необхідно інвестувати в технологічне лідерство, щоб зберегти конкурентоспроможність і протидіяти посиленню впливу БРІКС на глобальну економіку.

Насправді саміт БРІКС, який завершився в Ріо-де-Жанейро назвали слабким. І не стільки через те, що на нього не приїхав Путін через загрозу арешту на підставі ордера Міжнародного кримінального суду, а і через неприїзд очільника КНР Сі Цзіньпіня, який до цього приїжджав на всі саміти 12 років поспіль.

БРІКС розділений дедалі чіткіше на антизахідні Росію і Китай та прозахідні Індію і Бразилію, він так і не став реальною організацією. У нього немає ні статуту, ні секретаріату. Ідея спільної валюти БРІКС зупинена. Росія хоче, щоб БРІКС розвивався в реальну організацію, але Китай, Індія цього не хочуть.

«БРІКС істотно перевершує інші об'єднання за паритетом купівельної спроможності, наприклад G7», – наполегливо переконував учасників саміту у своєму відео зверненні Путін. Проте це примітивна маніпуляція.

Цікавий і інший маніпулятивний аспект, який використовує Путін, кажучи про «економічне зростання БРІКС». Адже його левова частка припадає на Китай. Тобто, говорячи, про «міць БРІКС», Путін насамперед має на увазі міць КНР.  Про російську економіку, яка вже не витримує війни в Україні, він, звісно, сором’язливо промовчав.

Окремої згадки вартує ідея «дедоларизації світової економіки»,  яку в Москві виношують вже давно. Дійшло до того, що свого часу РФ запропонувала «створити валюту БРІКС». Ще у грудні 2024 року офіційний представник Кремля Пєсков пояснював її необхідність тим, що «у світі відбувається ерозія довіри до долара і євро, багато країн сумніваються в їхній надійності». Насправді, частка долара у світових резервах тоді становила понад 5%, а у міжнародних розрахунках – близько 50 %, якщо брати міжнародні платежі через SWIFT.

Цікаво, що «ерозію долара» Кремль прив’язав до заяви тоді обраного, але не інавгурованого президента США Д. Трампа. Трамп тоді одразу пригрозив країнам БРІКС високим митом у разі створення власної єдиної валюти, альтернативної долару. Уряд ПАР вже тоді негайно заявив про відсутність планів щодо «валюти БРІКС». У жовтні минулого року на саміті БРІКС у Казані Путін переконував Ділму Русеф – голову Нового банку розвитку (банк БРІКС) в тому, що «перехід на розрахунки в національних валютах дає змогу скоротити геополітичні ризики й підвищити фінансову незалежність країн-учасниць організації».

Розрахунок Путіна був примітивний: йому відчайдушно були потрібні інвестиції країн-членів БРІКС у РФ. Проте Русеф заявила, що «банк не розглядає можливості реалізації нових проєктів у Росії, оскільки діє відповідно до санкцій, установлених на світових ринках фінансів та капіталу». Відтоді для Росії все стало тільки гірше. Тому нова демагогія Лаврова на саміті в Бразилії про «падіння довіри до долара» також вже отримала відповідь із боку Трампа, який попередив, що «будь-яка країна, яка підтримуватиме політику БРІКС зіткнеться з додатковим тарифом у розмірі 10%. Погрозу Трампа миттєво прокоментував Путін. Сказав, що країни БРІКС не загрожують нікому. Так само відреагував і Китай.

У БРІКС не вперше звернули увагу на нерівність у правилах світової торгівлі, необхідність реформування ООН, особливо Ради безпеки. Учасники цього альянсу вимагають, щоб там був ширше представлений Глобальний Південь, зокрема Бразилія та Індія. Жодна з країн-членів досі не засудила РФ за агресію проти України, в ООН вони або підтримують РФ, або утримуються при голосуваннях щодо війни в Україні.

Країни альянсу також повторили намір співпрацювати заради безпеки, а це натяк на перспективу конкурувати з НАТО. США намагаються перехопити цей тренд посиленням своїх союзників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні наприклад, Японії та Філіппінах. А прем'єр КНР Лі Цян закликав "захищати мир і спокій у всьому світі". При цьому, в документі є занепокоєння через "поточну тенденцію критичного збільшення світових військових видатків" на шкоду адекватному фінансуванню країн, що розвиваються. Це прямий випад проти ЄС, Великої Британії, США, і окремо - проти Трампа, котрий вимагає різкого подвоєння членських внесків до НАТО.

Учасники БРІКС засудили атаки на цивільну інфраструктуру в Ірані та на "мирні ядерні об'єкти", котрі під гарантіями ядерної безпеки МАГАТЕ. Позиція ж по Україні наочно продемонструвала "справедливість" нового багатополярного світу в дії. Учасники саміту рішуче засудили атаки на мости і залізничну інфраструктуру, які, на їхню думку, свідомо спрямовані проти мирних жителів Брянської, Курської та Воронезької областей РФ. У документі зазначають, що ці «напади», які сталися 31 травня, а також 1 й 5 червня, призвели до численних жертв серед цивільного населення, включно з дітьми. Однак декларація не вказує прямо, хто в цьому винен. Але нагадаємо, що на початку червня 2025 р. в Росії заявили про два інциденти з обвалом мостів. Перший стався ввечері 31 травня на Брянщині. Там уламки автомобільного мосту впали на пасажирський потяг: загинули 7 людей, ще 69 — постраждали. Другий інцидент стався вже вночі проти 1 червня на Курщині, де вантажний поїзд упав на дорогу. Обидва інциденти спершу кваліфікували як теракт за допомогою підриву. Проте згодом Слідчий комітет Росії  прибрав згадку про підрив зі свого повідомлення. І ось після маніпуляцій Москви виходить згадка про мости в документі саміту, а в інцидентах винна, власне, влада РФ. Вже не кажучи про терористичні ракетні атаки проти цивільної інфраструктури України вже протягом трьох з половиною років, внаслідок чого загинули десятки тисяч мирних українців, включаючи дітей. Та це не дуже хвилювало учасників саміту.

Щодо російсько-української війни, то лідери БРІКС наголосили на потребі «мирного врегулювання конфлікту шляхом діалогу та дипломатії». У цьому контексті вони відзначили африканську «мирну ініціативу» та групу «Друзів миру» . Більше війну в Україні не згадували. Тим часом країни БРІКС засудили напад на Іран, Джамму та Кашмір, а також закликали до створення незалежної Держави Палестина в межах міжнародно визнаних кордонів 1967 року, що включає Сектор Гази та Західний берег річки Йордан зі столицею у Східному Єрусалимі.

Стриманість саміту в Ріо-де-Жанейро контрастує з торішньою зустріччю, організованою Росією в Казані. Бразилія використала саміт для просування реформ глобального управління, а не критики Заходу. Відсутність Путіна і Сі схоже навіть посилила позиції Бразилії як нейтрального модератора у новому багатополярному світі. Російський диктатор не приїхав, бо злякався арешту, а китайський лідер Сі навіть не спробував зробити вигляд, що йому цікаво. Фактично центр уваги на саміті зайняли прозахідні президент Бразилії Лула да Сілва та індійський прем’єр Моді.

Фото - учасники саміту БРІКС у Ріо-де-Жанейро, 6 липня 2025 року / Dado Galdieri / Bloomberg via Getty Images