Фактор БРІКС: риторика путіна про переговори змінилась - огляд політики росії

Ярослав Чорногор

Директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру Рада зовнішньої політики "Українська призма". Кандидат історичних наук. Закінчив історичний та економічний факультети Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Потенційна зміна російської позиції стосовно мирних переговорів, саміт БРІКС в Казані, історичне підняття ключової ставки та припинення роботи російського заводу "Arctic LNG 2", - в рамках Програми російських і білоруських студій Антон Оксентюк та Ярослав Чорногор представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Центробанк рф підняв ключову ставку до 21%

25 жовтня центробанк рф ухвалив рішення підняти ключову ставку до 21%. Це рішення є продовженням вже сталої стратегії влади росії щодо боротьби з інфляцією в країні. Теперішній рівень ключової ставки вже став історичним - максимум за останні 20 років. Окрім того, російські посадовці з центробанку прямо заявляють, що й поточний її рівень не є максимумом. Уже у грудні ключова ставка може зрости до 23%.

Українська призма неодноразово аналізувала економічний аспект подібних рішень центробанку рф, які не дозволяють бізнесу в країні розвиватися. І якщо раніше у публічному просторі не спостерігалося жорсткої негативної реакції на фінансову політику Ельвіри Набіулліної, то цього разу одразу декілька російських політиків та чиновників розкритикували рішення підняти ключову ставку.

Насамперед мова йде про міністра фінансів Антона Силуанова, який прямо заявив, що уряд готував проект російського бюджету на 2025 рік з урахуванням ключової ставки на рівні 15%. У відповідь центробанк сказав, що його рішення також враховувало цифри бюджету на наступний рік.

Фактично ми спостерігаємо дискомунікацію у фінансово-економічному блоці росії. Її підтверджує й загальний антагонізм заступника голови адміністрації президента рф Максима Орєшкіна до фігури Ельвіри Набіулліної. Воднораз на цю мить ніяких ознак того, що голова центробанку зможе втратити власну посаду немає. Це говорить про те, що путін готовий йти на подальше підняття ключової ставки заради боротьби з інфляцією, навіть якщо подібні економічні рішення сильно б’ють по розвитку бізнесу.

Проект “Arctic LNG 2” припиняє свою роботу

Минулого тижня видання Bloomberg опублікувало матеріал щодо поточного стану проекту СПГ-терміналу “Arctic LNG 2”, який перебуває під жорсткими санкціями. Виданню стало відомо, що цей завод майже повністю припинив свою роботу. Основна причина - неможливість для росії продати газ, який переробляють на цьому заводі. 

Наразі завод “Arctic LNG 2” переробляє мінімальний обсяг газу, необхідний для підтримки роботи потужностей, але не експортує його. На цьому фоні у ЗМІ почали з’являтися новини про те, що США продовжать вводити обмеження проти російської сфери СПГ. Наразі мова йде про подальші санкції проти суден, які перевозять російський зріджений природний газ. У цій ситуації у США залишається ще один дієвий метод боротьби з наповненням російського бюджету. Це потенційні аналогічні обмеження щодо ще двох заводів СПГ - "Ямал" і "Портва", які продовжують повноцінно працювати, адже проти них не були введені санкції. Але в цілому ми бачимо, що у США є метод легкої боротьби зі сферою російського скрапленого природного газу.

Результати саміту БРІКС в Казані

Минулого тижня в російському місті Казані пройшов саміт БРІКС. москва протягом тривалого часу намагалася презентувати цю зустріч у форматі великої політичної події світового рівня. Саме так російська пропаганда висвітлювала цю подію, зважаючи на розіслані методички підконтрольним владі ЗМІ.

Чи не одним з основних питань, які були на порядку денному саміту, стала тема створення альтернативи західній фінансовій системі. Мова йде про проект BRICS Bridge, певне об’єднання банків, чиїм завданням є створення альтернативи системі SWIFT, від якої росія майже повністю від’єднана. Для москви подібна перспектива дозволила б чи не повністю нівелювати вплив західних фінансових обмежень та отримати змогу вести торгівлю зі своїми партнерами без страху перед вторинними санкціями.

Але в результаті ми бачимо, що і повноцінні члени цієї організації, і її партнери дуже прохолодно віднеслися до російської ініціативи. У фінальній декларації за підсумками саміту ця система напряму навіть не згадується, є лише слова про “подальше обговорення транскордонної платіжної ініціативи”.

Загалом російська влада намагалась представити кілька фінансово-економічних проектів. Це і примарна “спільна валюта”, яку презентували на саміті в Казані, хоча сам путін прямо заявив, що це питання наразі не розглядається.

Це й система BRICS Pay, яка повинна була стати спільною сферою безконтактних платежів, але в результаті, можливо, почне працювати тільки всередині росії. Ні один з цих проектів не отримав підтримки на саміті.

Ще однієї важливою темою саміту стала спроба росії трансформувати БРІКС у певну організацію - альтернативу поточному міжнародному середовищу. На практиці ж саміт продемонстрував, що абсолютна більшість як членів BRICS, так і новоприбулих “країн-партнерів” не бажають прямо виступати спільним фронтом проти “західного гегемонізму”. У фінальній декларації немає ні єдиної згадки про це, за винятком засудження “односторонніх санкцій”.

У цьому випадку показовою є позиція Індії. Видання Bloomberg за результатами саміту опублікували матеріал, в якому оголосили, що індійська влада ніяким чином не бажає перетворювати BRICS в антизахідну коаліцію проти США. Те саме стосується й Бразилії та ПАР, а також ОАЕ. Особливо Індії не подобається тема відмови від долара, яку так просуває москва. Замість антизахідної риторики гостей саміту більше хвилювала тема безпекової ситуації на Близькому Сході та засудження дій Ізраїлю - точно не те, чого дійсно бажав чути путін у Казані.

Ще до проведення саміту в Казані було відомо, що на ньому буде обговорюватись питання приєднання нових країн до БРІКС. Разом із цим ніякого широкого розширення так і не відбулося. За результатами саміту країни-члени започаткували формат “держав-партнерів”, хоча й без детального пояснення того, що означатиме цей новий формат співпраці. Зустріч у Казані також продемонструвала наявність значних протирічь. Так, Бразилія заблокувала навіть надання статусу країни-партнера BRICS Венесуелі, близького союзника кремля в обличчі режиму Мадуро. Індія ж заблокувала приєднання до BRICS Туреччини через її підтримку Пакистану.

Наразі ми не можемо з точністю розуміти, наскільки активно порушувалось питання російсько-української війни на саміті БРІКС. У фінальній декларації про нашу війну згадується рівно один раз - у форматі слів про “національні позиції у відношенні ситуації в Україні”, необхідності діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН, а також була відзначена пропозицій щодо посередництва та добрих послуг. З дипломатичної мови це означає відсутність спільної позиції.

Цікаво, що у декларації прямо не згадується китайсько-бразильська мирна ініціатива, яку Пекін намагається просунути серед різних держав. Причиною цього є розбіжності між поточною російською позицією щодо мирних переговорів та пунктами китайсько-бразильського “плану” - фактична пропозиція щодо замороження війни по лінії фронту, позиція, яку російська влада дотепер відкидала.

Потенційна зміна позиції кремля щодо мирних переговорів

До моменту саміту БРІКС в Казані позиція кремля стосовно завершення війни залишалась незмінною. Слід ще раз нагадати, що у червні 2024 року путін вперше прямо оголосив про російські умови початку переговорів про завершення війни - анексія усіх територій чотирьох українських областей, відмова України від шляху щодо вступу до НАТО, а також зняття санкцій. І лише після виконання цих умов кремль готовий почати повноцінні переговори, але лише у форматі повернення до так званих “Стамбульських домовленостей”, читай - повноцінне обмеження українського суверенітету. Ми можемо лише припускати, що під час саміту в Казані на росію здійснювався можливим тиск.

Передовсім мова йде про двосторонню зустріч путіна та лідера КНР Сі Цзіньпіня. Останній під час свого візиту на саміт два рази публічно використав неконфронтаційну риторику щодо російсько-української війни. Спершу він згадав про китайсько-бразильську ініціативу, а також про необхідність “деескалації військового конфлікту” та політичного врегулювання. Також Сі Цзіньпін окремо зазначив, що Китай виступає проти залучення третіх країн до війни, фактично на фоні новин про відправлення військ КНДР до росії для їх участі у військових діях.

Ми можемо лише припускати, що під час саміту в Казані на росію здійснювався тиск щодо початку мирних переговорів. Опосередковано про цей факт говорить пресконференція путіна, яку він провів за результатами саміту BRICS. Поміж стандартних звинувачень у розширенні НАТО, неповазі з боку Заходу та інших наративів нас цікавить єдиний момент. Путін ні разу за пресконференцію напряму не згадав про свою червневу радикальну умову початку переговорів про завершення війни (передачу їм територій чотирьох областей). Так, він знову заявив про необхідність “врахування реалій на землі”, ще один стандартний російський наратив. Але його за потреби можна перетворити у можливість припинення вогню по лінії фронту. Щобільше, путін заявив, що росія готова розглядати будь-які варіанти мирних домовленостей, а також про потребу сісти за стіл переговорів. У цій ситуації єдиним реальним індикатором, який покаже, що позиція москви змінилася, будуть подальші заяви російських високопосадовців. Вже відомо, що 7 листопада путін виступить на Валдайському форумі, де він традиційно робить гучні політичні заяви. Якщо ми побачимо, що кремль припинить згадувати умову про передачу їм територій чотирьох областей, ми прямо можемо говорити, що на саміті BRICS на російську владу здійснили достатній тиск.