31 березня закінчуються повноваження Зеленського: як уникнути кризи інституту президентства

АНАЛІТИКА 29.01.2024 Коментарі 0
Для України 2024-й є роком, коли закінчуються повноваження Президента та Верховної Ради України. Закон «Про правовий режим воєнного стану»  містить пряму заборону проводити будь-які вибори під час дії воєнного стану. Йдеться не тільки про неможливість практичного втілення виборчих процедур у час війни, але й про проблему гарантування безпеки громадян. Однак  незважаючи на агресію росії, дотримання норм Основного Закону – це фундамент державності. Зокрема, саме за збереження конституційних прав, що гарантують народу України життя в демократичній європейській державі, йде боротьба з агресором, який сповідує самодержавство як модель держави.

Щодо Володимира Зеленського, то термін його перебування на посаді регламентується статтею 103 Конституції, яка визначає, що президент України обирається строком на п'ять років, і цей термін закінчується 31 березня цього року. Жодних законних підстав продовження повноважень президента України не передбачено, і навіть правовий режим воєнного стану не може бути підставою для продовження терміну перебування гаранта на посаді.

Будь-який указ, підписаний з 1 квітня, буде нелегітимним. І мова тут не лише про внутрішньодержавні документи, але й про міжнародні акти й угоди, адже дотримання норм Конституції є основою для визнання держави як суб’єкта міжнародного права.

То ж як уникнути конституційного колапсу з непередбачуваними наслідками, адже мова йде не про особу Зеленського, а про збереження Держави. Варіантів є кілька.

1. 31 березня Президент складає повноваження, і влада у країні, згідно з Конституцією, переходить до голови парламенту, повноваження якого регламентуються ст. 83 Основного закону.

У цій статті наголошується, що у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного стану. Тобто Верховна Рада згідно з Конституції є легітимною, незважаючи на спецрежим. Крім того, у нашій історії вже є прецедент, коли у 2014 році Олександр Турчинов, як голова Верховної Ради, взяв на себе функцію Президента України та Верховного головнокомандувача.

2. Продовження терміну повноважень президента України до 20 травня 2024 року, тобто до дня інавгурації.

Таке рішення, фактично, не порушить терміну п’яти років. Воднораз такий ситуативний кульбіт Банкової має бути закріплений рішенням Конституційного суду про законність такої пролонгації.

3. Офіційне оголошення війни (чи стану війни), як це зробив Ізраїль у жовтні 2023 року, а не воєнного стану, як це зробила Україна.

Це найбільш неприйнятний варіант для країн Заходу і решти світу, які до сьогодні торгують з російською федерацією. І це зрозуміло. Оголошення війни означає настання в державі не «популістського», а «юридичного» стану війни з усіма правовими наслідками – як внутрішніми, так і зовнішніми (реституція, визнання ветеранів війни тощо). Ототожнення в інформаційному просторі стану війни і воєнного стану в контексті міжнародної кваліфікації російської агресії є всього лиш політичною маніпуляцією. Крім того, розділення цих понять є у статті 106 Конституції України. Та навіть і у цьому випадку немає чіткої позиції Закону щодо продовження повноважень президента.

Котрий варіант обере президент Володимир Зеленський, який за останні два роки став символом боротьби за демократію - ми це побачимо 1 квітня. Сподіваємось, що його рішення не буде поганим першоквітневим жартом.

  Роман ТЕРЛЕЦЬКИЙ, правник, аналітик

Ілюстрація створена з використанням ШІ 

Support the project here:

DONATE

Відгуки

Немає відгуків.

Залишити коментар

Оцінити
Відправити

Copyright © 2017-2024 by ZahidFront. Powered by BDS-studio.com

Підпишіться на ЗІФ у Facebook: