Як Захід будує довгострокову підтримку України

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

У першому півріччі 2025 року Міністерство фінансів України залучило до державного бюджету країни 22 млрд дол. міжнародної підтримки. Бюджетну підтримку Україні в цей період надали країни G7, ЄС, Міжнародний валютний фонд, Японія і Світовий банк. Загалом, від початку повномасштабної війни міжнародні партнери надали Україні понад 137 млрд доларів бюджетної підтримки. Це руйнує російський пропагандистський міф про те, що Захід нібито «втомився від України» і згортає допомогу.

За останні три роки війни європейські країни витрачали на допомогу Україні в середньому 0,12% свого ВВП на рік. Щоб замінити підтримку США, цей показник має зрости до 0,2%. Це означає збільшення європейської допомоги з нинішніх 44 млрд. євро на рік до 80 млрд. євро. Відносно різке зростання асигнувань насамперед знадобилося б з боку Франції, Італії, Іспанії, Німеччини та Великобританії (з 5 млрд. євро до 6,5 млрд. євро). Це – найбільші економіки Європи та світу.

Тим паче, що зараз ситуація з фінансуванням дефіциту бюджету України виглядає керованою. Держбюджет на 2025 рік затверджено з граничним дефіцитом в розмірі 19,4% ВВП, що становить 38 млрд. дол. У 2025 році з покриттям бюджетного дефіциту проблем бути не повинно, оскільки на 38 млрд. дол. є підтверджене міжнародне фінансування за рахунок програми Євросоюзу Ukraine Facility, ERA Mechanism (кредит з погашенням за рахунок доходів від заморожених російських активів), позик МВФ та пільгових кредитів від Японії. Цього року Україна має отримати 55 млрд. дол. міжнародного фінансування. Отже залишок в 17 млрд. дол. може бути зарезервований для бюджету 2026 року. Разом із погодженими 11 млрд. дол. це перекриває потребу в фінансуванні дефіциту бюджету наступного року.

Які перспективи подальшої підтримки України Європою? Під час державного візиту президента Франції Емманюеля Макрона до Великої Британії він заявив, що «європейські країни «ніколи не відмовляться від України». Серед наступних планів європейських лідерів – проведення  10 липня 2025 р. засідання «коаліції рішучих» – неформального об'єднання держав з понад 30 країн, які зобов'язалися підтримати Україну. Президент України Володимир Зеленський братиме участь в роботі коаліції дистанційно, а саме з Італії.

На порядку денному стоїть обговорення питання підтримки боєздатності України та посилення тиску на Росію. Засідання «коаліція рішучих» не проводилися з березня 2025 року через розбіжності Франції та Великобританії щодо військової підтримки Києва з боку США та прагнення заручитись підтримкою Вашингтону у можливому розгортанні західних військ в Україні. Оскільки США скорочують свої зобов'язання перед ЄС у сфері безпеки, у довгостроковій перспективі поглиблена співпраця між Великою Британією та Францією в галузі оборони буде важливою для Європи, зокрема, у контексті війни в Україні.

Велика Британія та Франція – це країни, які мають однакові можливості з точки зору виробництва зброї, ядерного стримування та значний вплив у дипломатичному плані, щоб дійсно продемонструвати свою спільну спроможність у стримуванні російської агресії. Якщо європейці зможуть відповісти на виклик Москви і допомогти Україні протистояти Росії, то Київ продовжить охороняти східні кордони Європи й захищатиме їх від російської загрози ще багато років поспіль.

За умови надходження достатніх міжнародних інвестицій, оборонний сектор України може стати ключовою складовою майбутньої архітектури безпеки Європи. Це допоможе стримати загрозу, яку становить експансіоністська Росія. За останні три роки ЗСУ кардинально розвинулися і вже становлять серйозну перешкоду для імперських амбіцій Путіна.

Виживання України може залежати від здатності Європи підкріпити нинішню проукраїнську риторику конкретними діями. Путін розраховує на послаблення рішучості Заходу, сподіваючись пережити та «перечекати» демократичний світ у допомозі Україні. Будь-які ознаки роз'єднаності або невизначеності в ЄС можуть переконати Путіна, що час на його боці, та зменшити шанси на змістовні мирні переговори.

У Сполучених Штатах підтвердили відновлення військової допомоги Україні після короткої перерви. Про це заявила речниця Державного департаменту США Теммі Брюс: “Ми були і залишаємося найбільшими союзниками України. Нам не байдуже, що відбувається з українцями, і ми прагнемо, аби у них було все необхідне”, — наголосила вона. Крім того, речниця зазначила, що президент США Дональд Трамп “рішуче налаштований” забезпечити Україну всім необхідним для самозахисту, особливо з огляду на масові вбивства та необхідність домогтися припинення вогню.

Між тим, в ніч на 9 липня РФ завдала по Україні удару рекордною за три з половиною роки кількістю безпілотників і ракет. Росія запустила понад 740 дронів-вбивць і ракет за ніч, причому найбільші руйнування зафіксовані в місті Луцьк на заході України, приблизно за 100 кілометрів від польського кордону. Атака змусила польські та союзницькі літаки піднятися в повітря для охорони повітряного простору Польщі. Україна збила більшість безпілотників та всі крилаті ракети «Іскандер», запущені по її території. Але шість новітніх російських аеробалістичних «Кинджалів» пройшли повз систему протиповітряної оборони, оскільки Україна стикається з гострою нестачею американських ракетних комплексів Patriot, необхідних для їхньої зупинки.

Дефіцит Patriot, спричинений збільшенням кількості безпілотників і ракет, які Росія розгорнула проти України влітку, загострився після рішення Пентагону минулого тижня припинити постачання деяких ракет ППО до Києва. Проте президент США Дональд Трамп пообіцяв відновити постачання зброї в Україну. При цьому США готуються представити новий санкційний законопроєкт, який може стати найжорсткішим за останні роки.

Очікується, що 9 липня в Конгресі буде оприлюднений документ, спрямований на системне ослаблення економічної та політичної машини Кремля через нову хвилю обмежень. Ініціатива, яку підтримують представники обох партій, передбачає не лише додаткові обмеження проти російських державних структур, але й запровадження вторинних санкцій проти компаній та країн, що сприяють обходу діючих заборон. Такий підхід має на меті «перекрити кисень» тіньовій мережі фінансування агресії.

Серед імовірних положень законопроєкту: замороження активів державних банків Росії на території США, заборона на експорт технологій подвійного призначення до третіх країн, які реекспортують їх у РФ, обмеження на доступ до SWIFT та доларових операцій для установ, що співпрацюють з Кремлем. На думку автора ініціативи, республіканського сенатора Ліндсі Грема, «санкційний тиск повинен бути тотальним». У Білому домі вже сигналізували про готовність підтримати документ за умови його ефективності. Новий законопроєкт може стати важливим кроком у посиленні глобальної коаліції проти російської агресії, оскільки він не лише спрямований на саму Росію, а й чітко сигналізує міжнародним партнерам: співучасть у фінансуванні війни — також злочин.

А тим часом, ЄС розглядає ідею створення окремого фонду обсягом 100 мільярдів євро для довгострокової допомоги Україні. Цей фінансовий механізм можуть включити до нового семирічного бюджету ЄС, презентація якого очікується наприкінці липня. Якщо пропозицію схвалять держави-члени, виплати мають розпочатися з 2028 року. Питання формування фонду наразі перебуває на стадії обговорення і стане частиною ширших бюджетних перемовин всередині Євросоюзу.

Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надає Євросоюз за рахунок російських активів. Євросоюз уже почав використовувати доходи від заморожених російських активів. Саме ці кошти стали основою для позик G7, з яких ЄС цього року вже виплатив 7 мільярдів євро. Крім того 3,6 мільярда євро вже були або будуть спрямовані на закупівлю оборонного обладнання для України через Європейський фонд миру.

Фото - Зеленський, Стармер і Макрон / Getty Images