Україна стає центром європейських оборонних інновацій: приклади Франції та Латвії

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

Франція розширює співпрацю з Україною в оборонній сфері. Зокрема, йдеться про виробництво систем ППО та ПРО, ракет, ремонт техніки, тестування інновацій, постачання компонентів, розробку нових зразків з урахуванням досвіду війни. Сторони підтверджують готовність у реалізації спільних виробничих проектів з локалізацією в Україні, фінансування спільних проектів, в тому числі через європейські механізми.

Париж здійснює розширення ринків і виробничих можливостей. Для Франції отримання можливості локалізації виробництва або спільного виробництва в Україні знижує витрати, збільшує обсяги та гнучкість. Вже є відповідні приклади, як-от спільне виробництво 155-мм снарядів за ліцензією французької фірми KNDS/Nexter в Україні.

Французькі оборонні компанії та стартапи отримують нові контракти та проекти, це освоєння коштів, можливість вироблення більшого обсягу продукції. Також французькі фірми отримують доступ до українських виробничих ресурсів, трудових та матеріальних, до українського досвіду та розробок.

Співпраця з Україною, яка в умовах війни з РФ є реальним бойовим «полігоном» для багатьох технологій, дає Франції можливість випробовувати, адаптувати, розробляти технології в реальних бойових умовах.

Вигідна франко-українська співпраця в сфері розвитку оборонних технологій та оборонного виробництва забезпечує посилення обороноздатності Європи, знімає частину навантаження на оборонні підприємства з інших європейських країн.

При цьому Україну включено до Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу ЄС. Відбувається зростання автономії ЄС в озброєннях, що наразі стало одним із пріоритетів для європейської безпекової політики. Спільне виробництво техніки та її ремонт, нові технології, створені у співпраці, можуть бути інтегровані в європейські ланцюги постачання, зміцнюючи оборонну промислову базу ЄС. Для Франції та Європи така співпраця є вигідною: вона відкриває нові ринки, зміцнює оборонну промисловість, підвищує інтеграцію та безпеку регіону.

Франція розглядає Україну, яка вимушена вести високо інтенсивну війну з Росією, як місце, де можна отримати швидку відповідь щодо ефективності військових технологій та інновацій. Аналогічним чином французькі компанії зацікавлені у співпраці з українськими виробниками зброї через можливість отримати їх досвід та використати напрацювання, які виправдали себе в умовах війни, що підвищує конкурентоздатність французького озброєння.

Посилення французької оборонної промисловості завдяки співпраці з Україною автоматично посилило її автономію у виробництві озброєнь, що є вкрай актуальним з огляду на нестабільну ситуацію з постачаннями зброї із США.

Створення інжинірингових та виробничих ланцюгів французьких фірм з українськими оборонними підприємствами сприяють зростанню економіки. Це дає можливість французькому бізнесу розвивати нові лінії, наприклад, безпілотники у спільному виробництві, що дає доступ до нових технологій, нових ринків. Проекти з ремонту, виробництва, технологій створюють економічні вигоди: робочі місця, розвиток контактів з підрядниками, інвестиції.

Стратегічно Франція та Європа отримують довгостроковий виграш. Завдяки співпраці з Україною у військово-технічній сфері посилюється їх власна безпека та оборонні спроможності, а посилення України створює з неї надійного союзника, який здатний надати допомогу у разі агресії проти Франції та Європи у цілому.

При цьому телебачення FreeDом повідомляє, що після трьох років повномасштабної війни оборонні доктрини в Східній Європі переживають помітну трансформацію: масивні бронетанкові з’єднання відступають перед моделлю швидкої, технологічної мобільності. Український досвід - масове застосування FPV та морських дронів – дав практичну базу для відпрацювання тактик, логістики та контрзаходів проти гібридних атак. Польща та Литва вже інвестують у системи «дешевого стратегічного стримування» та спільні технологічні центри, бо такі рішення забезпечують швидке розгортання, менші витрати на утримання та більшу стійкість проти масових безпілотних ударів, ніж традиційні важкі сили.

Європа отримує від цього не лише оперативну вигоду, а й індустріальний та політичний ефект: спільні R&D-хаби і виробничі ланцюги створюють нові робочі місця, знижують залежність від сторонніх постачальників і переводять бойові інновації в цивільні продукти. Підвищення готовності східного флангу відбувається не декларативно – воно базується на перевірених у бою рішеннях, що змушують Росію рахуватися з ризиками гібридних ударів і логістичних втрат. Така співпраця перетворює ЄС із пасивного споживача безпеки на співавтора нової системи стримування.

Український бойовий досвід з масовим використанням FPV і морських дронів та автономних систем кардинально скоротив цикл випробувань нових тактик. Технології, що пройшли перевірку в бою, дозволяють швидко тестувати концепції операцій та відпрацювати логістику у реальних умовах, а не в лабораторних симуляціях. Впровадження таких рішень у державні структури знижує невизначеність при ухваленні рішень на рівні штабів і підвищує ймовірність успішного реагування на локальні атаки. Поєднання тактики та недорогих платформ створює ефективний набір інструментів для операцій низької інтенсивності та гібридної протидії. Індустріальна кооперація з Україною відкриває для європейських виробників шлях до створення конкурентоспроможних ланцюгів постачання в дроновому секторі. Об’єднані R&D-хаби та спільні виробничі лінії зменшують залежність від критичних імпортних компонентів і прискорюють масштабування розробок для цивільного та військового ринків. Відпрацьовані в бойових умовах рішення мають комерційний потенціал у секторах охорони кордонів, інфраструктури та екологічного моніторингу.

Довгостроковий ефект – зростання експорту технологій і числа робочих місць у регіонах, які інвестували в інтегровані виробничі проєкти.

Стратегічна логіка дешевих автономних систем базується на масштабуванні та швидкості розгортання, що змушує супротивника діяти в умовах постійної невизначеності. Потужні армійські формування втрачають частину стратегічної ваги там, де рої ударних дронів можуть зруйнувати логістику та завдати точкових уражень із мінімальними витратами.

Система стримування, побудована на чисельних, швидко відновлюваних активах, підвищує ціну потенційної агресії без необхідності величезних бюджетних вливань. Перевага такого підходу - комбінувати оборонні та превентивні можливості, зберігаючи мобільність і економічну ефективність.

Підтримка України одночасно має потужний політичний ефект у вигляді посилення регіональної солідарності та легітимації нових стандартів оборонної співпраці. Москва активно прагне посіяти розбрат між Києвом і європейськими партнерами через інформаційні операції, економічний тиск і цілеспрямоване використання внутрішніх розбіжностей союзників. Скоординовані програми співпраці та прозорі механізми керування проєктами знижують вразливість до таких спроб і підвищують стійкість мережі партнерств.

Дипломатична вигода виражається не лише у символі солідарності, але й у створенні практичного, взаємовигідного інструменту впливу, що ускладнює Москві спроби змінити баланс сил політичними маніпуляціями.

При цьому реалізація моделі «дешевого стримування» не позбавлена ризиків, які вимагають системного менеджменту та нормо творчості. Критичними залишаються питання керування мережею, захисту ланцюгів постачання від підривних дій, а також міжнародно-правові рамки застосування автономних систем у прикордонних та цивільних зонах. Інвестиції в навчання операторів, кіберзахист і спільний контроль експорту забезпечать, щоб переваги технологій не обернулися новими загрозами для партнерів.

Україна та Латвія співпрацюють у спільному виробництві морських, далекобійних та FPV‑дронів, обміні розвідданими. LSM розповів про підписаний між Україною та Латвією Меморандуму, який спрямовує об’єднані зусилля обох країн на розвиток військово-технічної співпраці, спільне виробництво дронів: морських, дальнього радіусу дії та FPV‑дронів. Меморандум передбачає обмін розвідданими, ІТ-розробками в оборонній сфері та створення спільних компаній з виробництва дронів на території Латвії.

Також Латвія передає Україні бронетранспортери, боєприпаси, запасні частини та ремонтне обладнання. Латвійські компанії були вибрані для постачання до України 12 000 дронів. У рамках європейської ініціативи Коаліція Дронів (спрямованої на захист від РФ), ініціаторами якої є Латвія спільно з Великою Британією, зобов’язання загалом склали більше одного мільярда євро, Латвія має напрацювання у програмному забезпеченні, необхідному для дронів, які застосовуються у сучасній війні.

Розвиток технологій та виробництва надасть латвійським компаніям можливість експорту. У загальноєвропейському контексті масове виробництво дронів у Латвії посилить бойові спроможності Європи, яка вимушена готуватися до сучасної війни на тлі загрози з боку Росії, яка володіє широким арсеналом різноманітних дронів. Співпраця України з Латвією створює платформу, яку можуть використовувати і інші країни Європи. Тобто таке виробництво є стратегічною, економічною та технологічною інвестицією для Латвії та Європи. Латвійські компанії отримують контракти, технології, досвід. Латвійська армія - новий клас сучасного озброєння. Європа отримує посилення власної промисловості, розширення виробничих ланцюгів, підвищення безпеки.

 Спільні з Україною проекти дозволяють латвійським компаніям освоювати нові технології (FPV‑дрони, автономні системи) і отримувати досвід, який можна монетизувати на європейському ринку. Таким чином Латвія отримує перевагу в індустрії, яка швидко росте. Наявність сильної оборонно‑промислової бази підсилює обороноздатність Латвії та її роль у НАТО та ЄС.

Завдяки співпраці з Україною відбувається збільшення експортних можливостей латвійських компаній та їх інтеграція в міжнародні ланцюги, латвійські компанії стають постачальниками для міжнародної Коаліції Дронів. Участь у виробництві дронів, які через Україну можуть потрапляти на інші ринки, підвищує конкурентоспроможність латвійської промисловості.

Розвиток латвійського військово-промислового комплексу стає економічним мультиплікатором і запускає ланцюги створення додаткової вартості. Контракти на десятки мільйонів євро означають грошовий потік, робочі місця, розвиток суміжних галузей (електроніка, програмне забезпечення, логістика). Інші країни Європи залучатимуться до реалізації виробництва дронів у Латвії, що створюватиме виробничі та інжинірингові ланцюги, а це сприятиме економічному, продуктивному та соціальному зростанню інших багатьох регіонів ЄС.

Європа отримує беззаперечні безпеково‑стратегічні вигоди. Партнерство з Україною підвищує регіональну стабільність, що є непрямою економічною вигодою через зниження ризиків для території країн Балтії, оскільки зменшується ймовірність російського вторгнення.

Фото - 25 вересня 2025 рокуу Гаазі відбувся перший Європейський форум оборонних інновацій (European Defence Innovation Forum, EDIF). Український дрон “Вампір”/Укрінформ