Трамп у пастці: чому швидкого виходу з війни проти Ірану не буде

Президент США Дональд Трамп опинився у ситуації, де завершення конфлікту залежить не від його волі, а від жорсткої логіки геополітики. Попри заяви про можливість швидкого виходу, війна з Іраном, схоже, завела Трампа у «пастку ескалації»: кожен крок до зниження напруги підвищує ризики, а кожен крок до перемоги — загрожує новою катастрофою.

Про це пише Ігор Семиволос, керівник Центру близькосхідних досліджень: 

"Чи зможе Трамп вийти з війни за декілька тижнів? Проблема не лише в його бажанні - вона полягає у стратегічній пастці, в якій опинився американський президент. Схематично вона виглядає так: Ізраїль та США досягли відчутних операційних результатів, але іранський режим адаптується. Тиск не зламав систему - він її радикалізував. Це класичний ефект «загартування противника».

Тут ми стикаємося з ядерним чинником, який працює як обмежувач виходу. Близько 440 кг збагаченого урану - це не просто цифра. Це аргумент проти будь-якого «заморожування» конфлікту: залишити режим із таким потенціалом означає лише відстрочити більшу загрозу.

Наявна дилема ескалації. Щоб нейтралізувати загрозу → потрібна глибша ескалація. Глибока ескалація → ризик хаотичного розпаду Ірану. Розпад Ірану → не прозахідна стабільність, а тривала нестабільність (аналогія з Іраком чи Лівією очевидна).

Усе це відбувається на тлі закриття Ормузької протоки, що є потенційним тригером уже не регіональної, а глобальної економічної кризи. Ситуацію ускладнює той факт, що всередині Ірану немає прийнятного партнера для перемовин, а партнери по НАТО не готові вв'язуватися в авантюру Трампа та Нетаньягу після року «витирання об них ніг».

Головна проблема на сьогодні - це відсутність того, що стратеги називають off-ramp (шляхом деескалації): немає переговорного партнера, немає коаліційної єдності, немає сценарію «перемоги», який не породжував би нових катастроф. Ситуація структурно нестабільна, і логіка подій штовхає до подальшої ескалації незалежно від бажання сторін.

До цього варто додати ерозію союзницької бази, яка робить будь-яку тривалу кампанію ще вразливішою політично. Разом це нагадує динаміку, яку Барбара Тачман колись описала як «марш дурнів» - коли кожен крок логічно випливає з попереднього, але весь ланцюг веде до катастрофи.

Схоже, Трампу доведеться або змінювати своє ставлення до союзників та України, або продовжувати йти «дорогою дурнів», коли уряд діє всупереч власним інтересам, а курс зберігається попри наростаючі докази провалу".

Перед тим Ігор Семиволос повідомив, що "усе частіше з вуст іранських аналітиків звучить думка, що колишній мер Тегерана та нинішній спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф (колишній командувач Повітряно-космічних сил КВІР та начальник поліції Ірану) може розглядатися як компромісна кандидатура для Трампа.

Ці міркування вони пояснюють тим, що для нього виживання режиму та власна влада важливіші за ідеологічну чистоту. Саме тому він теоретично здатний на транзакційну нормалізацію із Заходом - не з переконань, а з прагматичного розрахунку".

Нагадаємо, що у вівторок, 17 березня, Іран підтвердив, що Ізраїль вночі вбив Алі Ларіджані, одного з найважливіших іранських чиновників. Повідомляється, що Ларіджані, секретар Ради національної безпеки Ірану, був ключовою фігурою режиму після того, як Ізраїль убив а верховного лідера Ірану Алі Хаменеї 28 лютого. Ларіджані був заступником, якого обрав Хаменеї, і багато хто вважав його фактичним лідером Ісламської Республіки після смерті Хаменеї.

Ларіджані, представник істеблішменту, який походив з однієї з провідних духовних родин країни, контролював зусилля Ірану щодо досягнення ядерної угоди зі Сполученими Штатами. Зокрема, він обіймав посаду головного переговірника з ядерних питань з 2005 по 2007 рік, захищаючи те, що Тегеран називає своїм правом збагачувати уран. Одного разу назвав європейські стимули відмовитися від виробництва ядерного палива «обміном перлини на шоколадний батончик».

Також вважається, що Ларіджані особисто керував смертельними репресіями проти антиурядових протестів у січні.

«Ларіджані був одним із перших іранських лідерів, який закликав до насильства у відповідь на законні вимоги іранського народу», – заявило Міністерство фінансів США, оголошуючи про санкції проти нього, - пише Таймс Ізраїлю.

Фото  - Маджид Саіді/Getty Images