Трамп намагається втягнути у війну все НАТО

НАТО чекає «дуже погане» майбутнє, якщо країни Альянсу не підтримають Сполучені Штати у відкритті Ормузької протоки, яку заблокував Іран. Про це заявив президент США Дональд Трамп у інтерв'ю Financial Times.

Також Трамп нагадав про роль американців у допомозі Україні і зазначив, що тепер очікує взаємної підтримки від союзників.

«У нас є така річ, як НАТО, – сказав Трамп. – Ми були дуже добрими. Ми не мусили допомагати їм з Україною. Україна знаходиться за тисячі миль від нас... Але ми допомогли їм. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам. Бо я давно казав, що ми будемо поруч із ними, але вони не будуть поруч із нами. І я не впевнений, що вони будуть поруч».

Американський президент нагадав, що Європа і Китай сильніше залежать від постачання нафти з регіону Перської затоки, ніж США, тому вони мають долучитися до забезпечення безпеки судноплавства.

«Цілком логічно, що ті, хто отримує вигоду від протоки, допоможуть забезпечити, щоб там нічого поганого не сталося», – додав Трамп.

Як відомо, Ормузька протока є стратегічним маршрутом для міжнародної економіки, оскільки через неї забезпечується близько 20% світових поставок нафти. Іран фактично перекрив рух через протоку після того, як понад два тижні тому США та Ізраїль атакували його територію. Унаслідок цього ціни на нафту підскочили до 106 доларів за барель, що приблизно на 45% більше, ніж до початку бойових дій.

І тепер Трамп попередив, що відсутність підтримки союзників може мати серйозні наслідки для Альянсу. «Якщо відповіді не буде або якщо вона буде негативною, я думаю, це буде дуже погано для майбутнього НАТО», – наголосив він.

Водночас очільник Білого дому сумнівається, що союзники відгукнуться на прохання Вашингтона. На прохання уточнити, яка саме допомога йому потрібна, Трамп відповів: «Все, що потрібно». Зокрема він згадав про можливість використання мінних тральщиків, яких, за його словами, у європейських країнах значно більше, ніж у США.

Хто не з Трампом

Цій істерично-ображеній заяві Дональда Трампа передували кілька подій, що й викликали таку реакцію.

Як відомо, свої військові бази для американських сил не одразу надала Велика Британія. І Дональд Трамп уже відказував на британського прем’єра Стармера.

Іспанія заявила, що не вступатиме у війну на Близькому Сході, яку розв’язали Ізраїль зі Штатами. І на додачу ще й забороняє американським військовим використовувати іспанські авіабази.

А на минулому тижні італійська прем’єрка Джорджія Мелоні під час виступу в Сенаті заявила, що Італія не братиме участі у цій війні на Близькому Сході. І взагалі – іранська криза є одним із найскладніших моментів в новітній історії. А розширення конфлікту є частиною ширшої «кризи міжнародного права»

Мелоні зазначила, що Італія співпрацювала з Катаром і Оманом, щоб спробувати запобігти військовому втручанню до його початку. Вона додала, що Італія давно підтримує відкриті лінії зв'язку з Тегераном, провівши минулого року два раунди ядерних переговорів, повідомила агенція Bloomberg.

І хоча італійська прем’єрка розкритикувала методи союзників щодо Ірану, вона залишається непохитною щодо загрози з боку Тегерана. «Ми не можемо дозволити собі режим аятол, які володіють ядерною зброєю, а також ракетним потенціалом, який незабаром може бути здатний завдати прямого удару по Італії та Європі», - цитує Мелоні агентство ANSA.

Слід відзначити: Мелоні повторила, що США не надсилали жодних запитів щодо використання своїх баз в Італії для атак на Іран і що парламент вирішуватиме, чи приймати такі запити, якщо вони надійдуть.

Того ж дня перед парламентом Канади виступав прем’єр Марк Карні. І висловив схожу позицію: «Канада підтримує те, що Ірану необхідно у розвитку ядерної програми й експорті тероризму. Канада не бере участі в наступі США та Ізраїлю й ніколи не приєднається до нього», - наголосив глава уряду.

Чи постане «Ормузька коаліція»?

У суботу Трамп заявив, що не готовий вести переговори про припинення вогню з Іраном. І звернувся до міжнародної спільноти із закликом направити військові кораблі для забезпечення судноплавства в Ормузькій протоці. Він особисто назвав країни, від яких очікує підтримки: це Китай, Франція, Японія, Південна Корея і Велика Британія.

Міністр енергетики Райт підтвердив, що веде переговори з представниками цих держав, однак деталей не розкрив. Утім, реакція союзників поки що стримана: старший чиновник правлячої партії Японії заявив, що відправка японських військових кораблів для супроводу танкерів на Близькому Сході стикається з «серйозними юридичними та конституційними перешкодами».

Тим часом британський прем’єр-міністр Кір Стармер відмовився надсилати військові кораблі для допомоги США у розблокуванні Ормузької протоки попри заклики Дональда Трампа. Франція, Німеччина та Південна Корея також висловлюють небажання направляти свої військові судна, пише The Telegraph.

Схоже, Трампові (якщо він не знайде додаткових важелів впливу на кшталт чергових мит) доведеться разом з Ізраїлем та максимум – країнами Перської затоки розгрібати заварену там кашу. І судячи з його ображеної риторики, він теж це починає розуміти. Хоча й надалі робить вигляд, що він супермолодець, а до нього ніхто нічого путнього не робив.

«Якщо подивитися на те, що я казав роки тому, то я питав, чому ми охороняємо Ормузьку протоку, коли вона насправді потрібна Китаю та багатьом іншим країнам. Чому вони цього не роблять? На мою думку, причина була в слабкому керівництві, чесно кажучи. І я вважаю, що саме в цьому інші країни мають нам допомагати», - заявив Трамп в одному з нещодавніх інтерв’ю. 

Журналіст запитав, скільки саме країн до цього залучені. Американський лідер відповів, що близько семи, однак які саме – Трамп не уточнив. 

«Просто пам’ятайте, що це нам не потрібно, і цим країнам теж не обов’язково. Протягом багатьох років це стало своєрідною звичкою. Ми робили це і робили дуже добре», - зауважив президент США. Схоже, деякі звички з часом можуть виявитися шкідливими…

Скільки це триватиме

Радник президента США Дональда Трампа з економіки Кевін Хассет повідомив, що Пентагон оцінює тривалість нинішньої війни з Іраном у чотири-шість тижнів. У недільному ефірі телеканалу CBS він запевнив, що операція йде з випередженням графіку, повідомляє агентство Bloomberg.

Конфлікт розпочався понад два тижні тому й нині перебуває на третьому тижні активної фази. Втім, Хассет уточнив, що остаточне рішення про завершення війни залишається за Трампом.

Урок для Трампа

На думку журналіста і засновника Інституту світової політики Віктора Шлінчака, Дональд Трамп зараз пожинає плоди свого ставлення до союзників по НАТО, і не тільки. Про це йдеться у його дописі на Facebook.

Спочатку Трамп протягом року пояснює союзникам, які вони ніякі. Каже, що вони невдячні. Каже, що НАТО – «застаріла організація». Виголошує, що у європейців не така демократія. Що вони «користуються американською безпекою». Майже оголошує Німеччину економічним противником, проти якого можна вводити мита і ще й пригрозити виведенням американських військ. З Канадою веде торгові війни і публічні образи на самітах. З Японією та Південною Кореєю проводить переговори у стилі керуючого бізнес-центром: або платите більше за американські війська, або будемо переглядати всю конструкцію безпеки…

І тут приходить година Ч – коли ті ж самі країни, як з’ясувалося, повинні допомагати Вашингтону з питанням безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. І у Вашингтоні щиро дивуються: а чому союзники не біжать допомагати? Справді, чому ж?

Після стількох місяців публічного «виховання» партнерів, тарифних війн і лекцій про те, скільки вони «винні Америці», реакція виявилась… стриманою. Хто б міг подумати!

Звісно, у Європи та Азії є власний інтерес у свободі судноплавства через Ормуз. Якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться, стояти осторонь їм буде не вигідно самим. Але є нюанс.

«Міжнародна політика – це, виявляється, не те, що можна засунути в банальні торги. Ми про це кажемо постійно, маючи на увазі росію і її пропозиції Трампу все «порішати» з Україною і перейти до «бізнесу на трильнони». І тут виявилося, що союзники – це не підрядники, яким можна роками пояснювати їхню другорядність, а потім телефонувати, коли раптом знадобилась допомога», - наголошує Віктор Шлінчак.

Він також звернув увагу, що перші ж бойові епізоди вже показали очевидне: без європейських баз, логістики та повітряних коридорів США проєктувати силу на Близький Схід було б значно складніше. Тобто без тих самих союзників, яких ще вчора переконували, що вони занадто дорого обходяться Америці.

І недарма Джеймс Меттіс колись сказав річ, яка дивно погано вкладається у бізнес-логіку: «Нації з союзниками процвітають. Нації без союзників занепадають».

Тож, на думку Шлінчака, це якраз той випадок, коли рахувати потрібно не тільки гроші. Але чомусь логіка підказує, що навіть цей урок Трамп не засвоїть.