Школи, вивіски, бюлетені: стало відомо, які права угорської меншини будуть розширені

Суттєво розширити права нацменшин у суспільно-політичній сфері та внести ряд змін до закону про середню освіту зобов’язалася Україна щодо угорської національної меншини. Про це домовились українська і угорська сторони та підписали про це відповідний документ.

Він має 20 сторінок і потрапив у розпорядження Радіо Свобода.

Отже, згідно з цими домовленостями, учні класів із навчанням мовами нацменшин зможуть використовувати їх і під час інших форм взаємодії між собою та з учителями.

Заклади, де функціонують класи або групи з навчанням мовою нацменшини, матимуть статус «школи нацменшини». Такі заклади можуть дублювати написи на вивісках та іншу інформацію для загального користування мовою нацменшин. Керівник або заступник керівника такої школи повинен володіти мовою відповідної меншини.

Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини на прохання батьків. Для випускників, які навчалися мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання можуть перекладати відповідною мовою, крім тестів з української мови й історії.

Водночас Україна готова розширити перелік предметів державною мовою в класах, де навчаються представники нацменшин, якщо будуть заяви двох третин батьків у класі.

«Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти», – йдеться наприкінці розділу про освіту. Саме освітній блок був ключовим предметом суперечки між Києвом і Будапештом протягом останніх років.

Наступний блок присвячений суспільно-політичним та культурним правам нацменшин:

• Місцеві органи влади на територіях, де нацменшини складають значну частину населення, можуть вимагати від своїх кадрів знання мови нацменшин чи організовувати відповідні курси. Відповідно, мови меншин можуть використовуватися у спілкуванні з місцевими органами влади.
• Обов’язковими стають консультації з нацменшинами щодо проєктів законів, які стосуються їхнього правового статусу.
• Окрім усної й письмової форм використання своєї мови, представник нацменшин отримує також право користуватися нею в електронній формі.
• Публічні заходи – зустрічі з виборцями чи спортивні конкурси, організовані для нацменшин, – можуть влаштовувати їхньою мовою.
• У населених пунктах із нацменшинами можуть з’явитися вивіски офіційних назв їхніми мовами на будівлях органів місцевого самоврядування, включно з обласними радами й комунальними підприємствами за відповідним рішенням місцевої ради.
• У межах підготовки виборів агітація й роз’яснення порядку голосування дублюватиметься мовами нацменшин. А на місцевих виборах у місцях традиційного проживання нацменшин – і текст виборчого бюлетеня.
• Назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів топоніміки дублюватимуться відповідною мовою.
• Символіка нацменшин може використовуватися на офіційних державних заходах, але не домінувати візуально над українською символікою й не суперечити законодавству України.

Наприкінці травня прем’єр-міністр Угорщини розповів про перебіг переговорів на експертному рівні між Україною й Угорщиною про права національних меншин на території України, назвавши їх обнадійливими.

«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і дуже сподіваємося, що невдовзі зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів», – заявив 29 травня Мадяр у Брюсселі на спільній пресконференції з очільницею Єврокомісії.

3 червня Петер Мадяр заявив про «всеохоплюючі» домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини. Цьому передували кілька тижнів двосторонніх консультацій між Україною та Угорщиною на технічному рівні. За словами прем’єра Угорщини, Київ зобов’язався впровадити узгоджені заходи у свою правову систему найближчим часом.

4 червня голова МЗС України Андрій Сибіга заявив про новий розділ у відносинах з Угорщиною, «побудований на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому». Очільник МЗС не розкривав деталей досягнутих домовленостей, але назвав участь Угорщини «конструктивною».

Не вдавалася в подробиці й прем’єрка Юлія Свириденко. 4 червня вона повідомила в Х, що всі держави-члени ЄС погодилися на відкриття першого кластера «Основи» у переговорах про вступ України до Євросоюзу, принагідно подякувавши головуванню Кіпру в ЄС, що вже розпочало відповідний процес.