Понад 24 години терору: росія здійснила найбільшу в історії цієї війні атаку дронами

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

13-14 травня 2026 року Росія провела масовану комбіновану ракетну та дронову  атаку по території України, що тривала більше як 24 годин. Росія використала 1560 ударних БпЛА в тому числі і реактивні. Крім БпЛА росіяни випустили 56 ракет, з яких 3 аеробалістичних Х-47 «Кинджал», 18 балістичних Іскандер-М/С-400 та 35 крилатих ракет Х-101.

Основний удар припав на місто Київ і залізничну, логістичну, енергетичну та житлову інфраструктуру у 13 областях України. Загалом за добу було вбито 39 загиблих мирних жителів та 110 поранено.

У Києві ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, внаслідок чого було знищено 18 квартир, загинуло 24 мирні мешканці.

Сили протиповітряної оборони України під час спротиву російській атаці збили 1470 російських дронів, 29 крилатих ракет та 12 балістичних ракет.

Під час масованої атаки російський ударний БпЛА незаконно перетнув державний кордон Молдови з боку українського міста Могилева-Подільського, заглибившись у повітряний простір на понад 70 км. Міністерство оборони Молдови підтвердило цей інцидент, зазначивши, що РФ вкотре використовує повітряний простір сусідніх держав для обходу української ППО під час атак на західні регіони України.

Президент України Володимир Зеленський прямо пов’язав обстріл 13-14 травня із намаганням Кремля змінити інформаційний порядок денний та «зіпсувати політичну атмосферу» під час візиту президента США Дональда Трампа до Китаю. Це розцінюється як спроба Москви продемонструвати силу та ігнорування будь-яких мирних ініціатив, які обговорюються на міжнародному рівні.

Масований удар дронами, який став найбільшим за весь час війни, відбувся після періоду перемир’я пов’язаного із святкуванням в РФ 9 травня. Росія використала відсутність українських атак на Москву під час святкового періоду для накопичення ракетного та дронового арсеналу, що вкотре доводить недоречність будь-яких проявів стриманості Києва чи спроб дотримання неформальних «режимів тиші». Вони використовуються Москвою виключно для підготовки нової хвилі терору, спрямованої на знищення житлової та енергетичної інфраструктури України.

Ця атака стала демонстративною відповіддю Кремля на відхилення Україною чергових ультимативних пропозицій про «припинення вогню» на російських умовах. Масованість удару була покликана підірвати стійкість України та змусити суспільство до прийняття компромісів через енергетичний та психологічний терор.

Масштаб атаки свідчить про намір Москви свідомо перетворити терор проти цивільного населення на інструмент сили, намагаючись видати готовність до припинення вогню за гуманітарний жест.

Росія прагне зафіксувати територіальні здобутки та легітимізувати свою агресію. Атака 13-14 травня є демонстрацією того, що політичне керівництво РФ не має реального наміру вести мирні переговори та свідомо відкидає будь-які дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту. Кремль розглядає мову сили як єдиний інструмент своєї зовнішньої політики.

Така ескалація покликана показати світовій спільноті готовність Москви до продовження війни, де будь-які заклики до миру сприймаються нею лише як слабкість, що дає їй привід для масштабного терору проти цивільного населення та критичної інфраструктури України.

Кремль намагається зупинити зростаючу спроможність України завдавати симетричних ударів у відповідь по стратегічних об'єктах на території Росії, як-от нафтопереробні заводи та військові склади. Такі удари останнім часом демонструють високу ефективність.

Перехід Росії до тактики денних обстрілів, що розпочалися вранці 13 травня 2026 і тривали протягом усього робочого дня, свідчить про намір РФ спричинити максимальну шкоду українській економіці. Вибір світлового дня для проведення атаки зумовлений прагненням зупинити роботу промислових підприємств, державних установ, банківського сектору та громадського транспорту та виснажити морально-психологічний стан українського населення, тримаючи мільйони людей в укриттях.

Цілеспрямовані удари по об’єктах поблизу пунктів пропуску на кордоні зі Словаччиною та Угорщиною є спробою Кремля залякати міжнародних перевізників, щоб максимально ускладнити логістичні ланцюжки постачання як військових, так і гуманітарних вантажів. Така стратегія спрямована на руйнування транспортних артерій, що з’єднують Україну з Євросоюзом і несе пряму загрозу безпеці держав-членів НАТО через високий ризик перельоту дронів чи ракет у повітряний простір сусідніх країн або падіння уламків на їхню територію.

Провокуючи подібну напругу безпосередньо на кордоні, Росія не лише намагається ізолювати Україну, а й тестує рішучість ЄС, демонструючи готовність до ескалації через свідомі провокації.

Водночас використання повітряного простору Молдови як транзитного коридору для російських БпЛА є навмисною російською тактикою, що має на меті обхід українських зон ППО та створює безпекові ризики для країн Європи. Заглиблення російського дрона на понад 70 км та його проліт майже через усю територію Молдови від Бєльців до Джурджулешт демонструє не лише нехтування суверенітетом нейтральної держави з боку Росії, а й спробу перевірити реакцію оборонних систем Молдови та сусідніх країн НАТО.

Систематичні атаки на ключові енергетичні вузли, зокрема на заході України в містах Бурштин та Свалява мають на меті не лише спричинити побутові блекаути, а й розірвати синхронізацію української енергосистеми з європейською мережею ENTSO-E. Руйнуючи високовольтні підстанції та інтерконектори, які забезпечують транскордонний обмін електроенергією, РФ прагне заблокувати можливості як для комерційного експорту, так і для критично важливого імпорту та аварійної допомоги з боку ЄС у пікові періоди навантаження української енергосистеми. Така стратегія спрямована на підрив стійкості енергетичного сектору України та створення штучного енергетичного дефіциту.

Незважаючи на абсолютно рекордну кількість використаних росіянами дронів (близько 1560) українська протиповітряна оборона справилася з перенавантаженням та змогла знищити 1470 російських БПЛА. Нагадаємо, що більше півроку тому при нападі на Польщу 20 російських БПЛА через територію Білорусі та України, протиповітряна оборона Польщі та розташована в країні протиракетна система НАТО, включаючи задіяні літаки F-16 та F-35, змогли знищити тільки 5 російських дронів.

Якщо б зараз відбувся напад 1560 російських дронів, а не 20, то ППО і ПРО Польщі та інших європейських країн очевидно не могли б справитися з такою кількістю атакуючих БПЛА, що могло б привести до колапсу європейської оборони. 

Україна продовжує бути щитом для багатьох європейських народів. Українці знищили 800 бойових російських літаків та гелікоптерів, а також 36,5 тисяч танків та бронетранспортерів і 42,5 тисячі гармат, а також 1 мільйон 350 тисяч російських солдат. Якби вони всі маршем пішли по Європі, то жодна країна та навіть об’єднані армії багатьох держав НАТО не могли б їх зупинити. А от українці зупинили і знищили. Європейці не даремно підтримують Україну, і український народ вдячний за це. Але ця підтримки і є захистом для багатьох європейських націй.

Російський парламент кілька днів тому надав дозвіл президенту Росії застосовувати за кордоном збройні сили, якщо він побачить, що там порушуються права російських громадян. Тепер усі держави, де живуть та працюють російські громадяни, можуть бути під ударом Москви. Прихід російської армії там може обернутися збитками в десятки разів більшими, ніж надана допомога Україні.

Фото - у Києві ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, внаслідок чого було знищено 18 квартир, загинуло 24 мирні мешканці. 14 травня 2024 року/ДСНС