Марін Ле Пен «закриють» на чотири роки, і в президенти їй зась

Паризький кримінальний суд засудив колишню очільницю «Національного об'єднання» Марін Ле Пен до чотирьох років ув'язнення, в тому числі двох років позбавлення волі. А також на п'ять років позбавив права займатися політичною діяльністю, що ставить під загрозу її участь у президентських виборах 2027 року.

Таким чином її визнано винною у привласненні державних коштів у справі парламентських помічників «Національного фронту» (тепер НО), повідомило французьке видання Le Monde.

Згідно з рішенням, два роки в’язниці можуть бути замінені носінням електронного браслета. Також Ле Пен має сплатити штраф в розмірі 100 000 євро. Відповідно до клопотання обвинувачення, дискваліфікація щодо політичної діяльності для Ле Пен застосовується негайно після винесення обвинувального вироку, в тому числі в разі апеляції.

Хоча лідерка ультраправих зберігає свій мандат депутата парламенту, Національної асамблеї, однак вона не зможе балотуватися на жодних виборах протягом п'яти років, включно з президентськими виборами 2027 року.

Справу про розкрадання коштів Європарламенту розглядали з 30 вересня 2024 року. Суд визнав Ле Пен та її соратників винними у фіктивному працевлаштуванні помічників: за даними слідства, 20 осіб, які мали працювати в Європарламенті, фактично виконували партійні завдання. Це порушує правила, за якими зарплати помічників фінансуються з бюджету Європарламенту, а не з коштів політичної партії.

Окрім Ле Пен, визнані винними у привласненні державних коштів ще 8 депутатів Європарламенту. Суд оцінив загальний збиток у 2,9 млн євро, які Європейський парламент сплачував людям, що насправді працювали на партію. Саму партію «Національний фронт» (тепер «Національне об'єднання») оштрафовано на 2 млн євро, з яких 1 млн євро - штраф, а 1 млн євро – конфісковані кошти під час розслідування.

Рішення французького суду очікувано викликало реакцію у різноманітних прихильників як ультраправої політики, так і різноманітних проросійських сил.

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан висловив свою солідарність зі злочинницею, написавши в мережі Х: «Je suis Marine!» («Я – Марін»). А також тегнув сторінку французької політикині. Варто зазначити, що вираз «Je suis» після теракту в редакції Charlie Hebdo почав означати солідарність з жертвами тероризму, інколи – протест проти дій, які дехто вважає утиском свободи слова. Тож тут запутінець Орбан учергове виставив себе на сміх. 

Лідер ультраправих у Нідерландах Герт Вілдерс заявив на Х, що він шокований суворим вироком суду. «Я шокований надзвичайно суворим вироком проти. Я підтримую її і вірю в неї на 100% і переконаний, що вона виграє свою апеляцію і стане президентом Франції», - висловив сподівання голова нідерландської популістської Партії за свободу.

Віцепрем'єр-міністр Італії Маттео Сальвіні розкритикував «оголошення війни з боку Брюсселя», яке, за його словами, лежить в основі цього рішення. «Той, хто боїться рішення виборців, часто заспокоюється рішенням судів. У Парижі засудили Марін Ле Пен і хотіли б виключити її з політичного життя. Поганий фільм, який ми також бачимо в інших країнах, таких як Румунія», - заявив лідер італійської ультраправої партії «Ліга Півночі».

Звісно ж, не могла обійти увагою вирок своїй улюблениці й москва. У кремлі побачивши у рішенні суду «наругу над демократією». Про це заявив писок ліліпутіна дмітрій пєсков. За його словами, в європейських країнах «не гребують виходом за рамки демократії під час політичного процесу».

А машка захарова, представниця стайні рашаМЗС імені сумної коняки лаврова, теж хотіла сказати щось розумне, але спромоглася лише на туманну фразу, що вирок Ле Пен демонструє «агонію ліберальної демократії». Тож загалом усе як завжди: зловмисників покарали за фактично розкрадання коштів, а їх «вболівальники» по світу усе перекрутили на політику.