Кремль посилює репресії та цензуру, радикалізує вимоги та юзає БРІКС, - огляд політики росії 

росія продовжує курс на тотальний контроль над інформаційним простором, інтеграцію учасників війни у систему державного управління та посилення ультимативної риторики щодо України. Водночас кремль активізує дипломатичну діяльність через БРІКС, намагаючись просувати альтернативну Заходу економічну та політичну модель, однак дедалі частіше стикається з прагматичними обмеженнями навіть серед партнерів, зокрема Індії та нової влади Угорщини, - в рамках Програми російських і білоруських студій інтернка Валерія Бунак, а також експерти  Антон Оксентюк і Михайло Сінаюк представляють новий щотижневий #аналізагресора, в якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

Продовження кроків російської влади щодо ізоляції інтернету в країні

Серед внутрішньополітичних тенденцій в російському суспільстві надалі простежується повна ізоляція та подальша «чистка» небажаних для влади думок. Окрім блокування соціальних мереж, просування вітчизняних проросійських альтернатив та обмежень доступу до інтернету на території рф, російська влада продовжує посилювати контроль і над онлайн-платформами, які, на її думку, поширюють контент, що «не відповідає цінностям росії».

Зокрема, відповідну заяву зробив так званий «губернатор» тимчасово окупованого міста Севастополь Михайло Развожаєв, який також займає посаду голови державної ради рф з питань “культури та традиційних духовно-моральних цінностей”. Він заявив, що будь-який громадянин може звернутись до міністерства культури рф зі скаргою на контент, який, на його думку, суперечить «традиційним цінностям». Після чого спеціальна рада має право запросити оцінку відповідного матеріалу представниками наукових та культурних установ, а роскомнадзор, у разі виявлення ознак «дискредитації цінностей», отримуватиме право вимагати обмеження доступу до такого контенту.

Нагадаємо також, що з 1 березня 2026 року на російських онлайн-сервісах було офіційно заборонено поширювати аудіоматеріали, які, на думку влади, «дискредитують російські традиційні цінності». Це стало черговим кроком у посиленні політики обмеження свободи слова та встановленні абсолютного контролю над інформаційним простором з його тотальною цензурою.

Щобільше, практика «подання скарг» на контент має очевидні паралелі з практикою доносів, що була характерною для тоталітарної системи сталінського періоду. Фактично держава пропонує громадянам «доносити» на контент, який суперечить офіційним цінностям, тим самим стимулюючи механізм суспільного контролю та взаємного нагляду.

Звільнення губернаторів двох російських прифронтових областей

13 травня губернатори Бєлгородської та Брянської областей Вʼячеслав Гладков і Олександр Богомаз оголосили про відставку «за власним бажанням». Обидва регіони мають критичне значення для кремля через безпосередню близькість до кордону з Україною. Регіони періодично перебувають під обстрілами українських БПЛА та блекаутами в обох областях. Путін прийняв заяви про відставку та призначив виконувачів обов’язків керівників регіонів. Формально відставки були добровільними, без претензій до екс-губернаторів. Однак у російській практиці подібні рішення є абсолютної прерогативою кремлівського очільника та мають власний політичний контекст, особливо в прикордонних областях, які перебувають у зоні особливих ризиків.

Ще у 2025 році команда Богомаза була замішана в корупційних скандалах, пов’язаних з будівництвом оборонних укріплень у прикордонних регіонах рф. Було затримано віце-губернатора Миколу Симоненка та керівника управління капітального будівництва Євгена Журу, яких підозрюють у розкраданні коштів, виділених на фортифікаційні споруди. За оцінками, загальний обсяг може сягати кількох мільярдів рублів. Замість Богомазова путін призначив в.о губернатора Брянської області Єгора Ковальчука, який раніше очолював уряд так званої «лнр» та був учасником кремлівської «школи губернаторів». Залучення управлінців з тимчасово окупованих територій демонструє стирання меж управління власне російських регіонів та окупованих територій України та інтеграцію учасників війни проти України в систему влади рф.

Щодо Бєлгородської області, то особливо показовим є призначенням в.о. губернатора Олександра Шуваєва. Учасник програми «время героев» щодо введення російський військових в бюрократичний апарат, генерал-майор, нагороджений званням “героя рф” за участь у війні проти України, Шуваєв також брав участь у війнах росії проти Грузії та Сирії. Кремль фактично формує нові, лояльно налаштовані кадри зі значним військовим досвідом, які будуть особливо корисні в контексті прикордонних регіонів.

ʼЕксперти Української призми вже неодноразово акцентували увагу на тому, що подібна політика та бажання особисто путіна залучати учасників війни на керівні посади в російських регіонах та на федеральному рівні потенційно зіткнеться з виникненням конфліктів між новою військовою “елітою” та традиційним бюрократичним апаратом. Крім цього, у кремлі не полюбляють сюрпризи. Оскільки вибори мають відбутись 20 вересня, москві значно зручніше заздалегідь призначити керівництво регіонів, яке згодом отримує формальну “підтримку народу на “виборах”. Така практика є доволі характерною для кремля, оскільки дозволяє мінімізувати ризики появи на регіональному рівні політично небажаних кандидатів або неконтрольованої конкуренції. 

Чергова радикалізація позиції кремля щодо мирних переговорів

Заяви російської влади протягом останнього тижня ще раз дали зрозуміти, що росія продовжує дотримуватись жорсткої переговорної риторики: для переходу до повноформатних мирних переговорів Україна має вивести війська з тимчасово окупованих територій, які рф вважає «своїми регіонами».

Таку заяву зробив путінський речник Дмітрій Пєсков під час брифінгу 13 травня, посилаючись на заяву путіна, озвучену в червні 2024 року на зустрічі з керівництвом мзс рф, де були сформульовані ультимативні умови для можливого припинення вогню. Суть полягає у тому, що під час тієї зустрічі путін зажадав від України отримання чотирьох українських областей – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської, тоді як протягом останніх місяців кремль намагався так чи інакше апелювати лише до Донецької області, таким чином продаючи це як певний формат послаблення власних ультимативних вимог. Таким чином ми спостерігаємо повернення позиції москви в її найбільш радикальну форму. Окремо Пєсков  наголосив, що можливі майбутні переговори будуть «неминуче дуже складними», фактично вкотре сигналізуючи про небажання москви відходити від уже озвучених вимог до України.

Водночас кремль продовжує сигналізувати про можливість економічного «перезавантаження» відносин із США за певних умов. Під час брифінгу Пєсков підкреслив потенційні перспективи нормалізації економічних відносин, зокрема через «взаємовигідні проєкти». Кремль розглядає можливості співпраці зі Сполученими Штатами у сфері інвестицій, енергетики та великих інфраструктурних активів, які, за словами Пєскова «здатні принести користь компаніям обох сторін».

Однак такі сценарії відображають характерну російську логіку обʼєднання різних переговорних треків. Москва підкреслює, що будь-яке відновлення торговельно-економічної співпраці зі Сполученими Штатами можливе виключно за умови або зміни підходу Вашингтона до питання війни в України, або досягнення так званого «українського врегулювання» на умовах, які повністю влаштовують росію. Важливо, що таким чином ми вперше чуємо від кремля публічне визнання власної переговорної стратегії з адміністрацією Дональда Трампа, а саме спробу відтіснити тему мирних переговорів на другий план, замість цього зосередившись на “двосторонніх економічних проектах”.

Участь Лаврова у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн-членів БРІКС

У Нью-Делі відбулось засідання Ради міністрів закордонних справ БРІКС, яке відзначилося значною активізацією дипломатичних контактів з ьоку кремля. Так, міністр закордонних справ рф Сергій Лавров провів переговори з міністром закордонних справ Таїланду Сіхасаком Пхуангкеткеу, які були значною мірою зосереджені на розширенні торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва між країнами. Окрему увагу було приділено зміцненню договірно-правової бази двосторонніх звʼязків, що вказує на прагнення москви інституціоналізувати довгострокові відносини з партнерами поза західним блоком.

Лавров зустрівся з міністром закордонних справ Єгипту Бадром Абдель Аті. На зустрічі обидві сторони публічно підкреслили позитивний характер двосторонніх відносин, що мало також символічне значення в контексті демонстрації публічної близькості країн. Єгипетський міністр зазначив: «У наших двосторонніх відносинах усе йде просто чудово».

Також відбулась зустріч з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі. Попередня зустріч Лаврова з Аракчі відбулась 27 квітня, під час якої іранська сторона підкреслила, що розглядає відносини з московою як стратегічне партнерство «на найвищому рівні».

Лавров також провів перемовини з міністром закордонних справ Бразилії Мауро Вієйрою, під час яких сторони обговорили ситуацію в зоні Перської затоки та у Латинській Америці. Загалом згадується про традиційно дружню та довірчу атмосферу переговорів, а також подальше поглиблення стратегічного партнерства країн.

У російському політичному дискурсі БРІКС незмінно та доволі очевидно продовжує розглядатися як ключова «конструктивна альтернатива» західним інституціям із можливістю формування мереж звʼязків із країнами Азії, Африки та Глобального Півдня.

Ключовим напрямком співпраці є формування незалежної фінансової та економічної інфраструктури цієї організації. росія активно просуває ініціативи транскордонних платежів, створення зернової біржі БРІКС, інвестиційної платформи та структури з перестрахування для ризиків, пов’язаних з торгівлею, наголошуючи, що згадані сфери раніше були повністю монополізовані західними інститутами. Водночас акцент робиться на важливості розвитку розрахунків у національних валютах замість долара та євро. Подібна риторика чітко демонструє прагнення кремля представити БРІКС як платформу для захисту від економічного та політичного домінування Заходу.

Межі індійського прагматизму

Крім вже згаданих контактів Лаврова під час Ради міністрів закордонних справ БРІКС особливої уваги заслуговує подальша спроба москви поглибити російсько-індійський діалог. У вступному слові Сергій Лавров наголосив на подальшому зміцненні стратегічного партнерства з Індією, підкресливши регулярність зустрічей та стабільність політичного діалогу. Крім того, окрему увагу було приділено економічному виміру співпраці. Зазначається, що товарообіг між країнами наразі наближається до 60 млрд доларів, а стратегічною ціллю є його зростання до 100 млрд доларів до 2030 року. Паралельно Індія продовжує нарощувати закупівлі російської нафти до рекордних обсягів у період до закінчення дії американських санкційних послаблень.

Водночас останні повідомлення свідчать про обережність підходів Нью-Делі до співпраці з москвою. Індія відмовляється від закупівель російського скрапленого газу, який перебуває під санкціями США. За даними Bloomberg, додатково Індія розглядає сценарій диверсифікації імпорту нафти та зниження залежності від Перської затоки. Зазначається, що BPCL (індійська нафтогазова компанія) почала вивчати короткострокові контракти постачання азербайджанських та африканських сортів нафти. Така ситуація демонструє, що Нью-Делі намагається знайти баланс між потребами внутрішнього ринку країни, ризиками, пов’язаними із санкційною політикою США, зберігаючи при цьому прагматичний підхід до співпраці із москвою.

Зміна риторики Угорщини щодо російської агресії проти України

Іншою показовою новиною стала перша практична демонстрація того, що кремль втратив політичну прихильність Будапешту після втрати влади Віктором Орбаном. Так, 13 травня нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан публічно засудила масову атаку рф проти України, під час якої російські безпілотники атакували об’єкти на Закарпатті. Вона заявила про «глибоке засудження» ударів та зазначила, що ситуацію буде обговорено на засіданні угорського уряду. Крім того, премʼєр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив про готовність надати допомогу постраждалим внаслідок дронової атака на Закарпаття. Вже наступного дня до угорського МЗС було викликано посла рф Євгенія Станіславова.

У відповідь російський посол намагався пояснити дії рф як такі, що не мають «ескалаційного» характера та спрямовані виключно проти обʼєктів енергетичної та транспортної інфраструктури України. За повідомленням російського посольства, угорській стороні було доведено позицію міноборони рф про те, що удари стали нібито «відповіддю» на атаки українських БПЛА по території росії. Одночасно москва вкотре наголосила на власних «принципових підходах врегулювання українського конфлікту».

Сама поява такої дипломатичної заяви з боку Будапешта вже змінює попередню політику угорського керівництва щодо російської агресії. Таким чином ми на практиці спостерігаємо за тим, як москва вже втратила політичне “прикриття” та схильність, яку демонстрував колишній прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

До того ж на цьому політичному полі ситуація для кремля потенційно буде лише погіршуватись. Так, кілька днів тому кандидат на посаду міністра економіки та енергетики Угорщини Іштван Капітани на парламентських слуханнях зробив доволі очікувану заяву в контексті російського проекту АЕС “Пакш-2”. За його словами, новий уряд збирається переглянути фінансування та реалізацію проекту, ціна якого вважається набагато завищеною. При цьому самі росіяни вже демонстрували прагнення зберегти даний проект, що в першу чергу випливає з традиційної політичної стратегії кремля стосовно будівництва російських АЕС – прив’язування відповідних країн до російських технологій, обслуговування та ядерного палива.