Країни Люблінського трикутника повинні виробити спільні дії для захисту білоруських добровольців, - Євген Магда

Світ і, зокрема, сусіди Білорусі, насамперед країни Люблінського трикутника – Польща, Литва, Україна – повинні виробити спільні дії, щоби цього не повторилося. Таку ідею політолог і директор Інституту світової політики Євген Магда висловив у коментарі Центру білоруських комунікацій (ЦБК) після нещодавнього затримання білоруського добровольця Василя Веремейчика у В’єтнамі.  

«Це дуже важкий урок. Насправді найменше хочеться в чомусь звинувачувати самого Василя Веремейчика, адже він воював за Україну, і навіть отримав важке поранення в боях. Але зараз шукати винуватих непродуктивно. Я розумію, що лукашенко та його режим захочуть показати, як вони називають, «справу», засудити Веремейчика, можливо, навіть до смертної кари.

І світ, зокрема, сусіди Білорусі, насамперед країни Люблінського трикутника – який останнім часом якось непомітний, чи не так? – Польща, Литва, Україна повинні виробити спільні дії, щоби цього не повторилося.

Іншими словами, потрібно змінити процедури. Крім того, в Литві змінилася влада, і для цього зараз є всі шанси», - сказав експерт ЦБК.

Євген Магда закликав виробити спільний протокол дій, що запобігатимуть подібним випадкам. Для цього пропонує залучити до роботи білоруських волонтерів та правозахисників з інших держав. Адже випадок Веремейчика не є унікальним. Наприклад, нещодавно у Венесуелі схопили двох колумбійців, які служили у Збройних Силах України. Їх екстрадували до росії.

Авторитарні країни, навіть якщо й хиблять у чомусь, то ніколи їх не визнають. Демократії також можуть помилятися, але повинні їх виправляти.

З’ясувати причини того, що сталося з Василем Веремейчиком, спробував литовський національний мовник LRT. Журналісти поспілкувалися з багатьма людьми, які так чи інакше причетні до долі білоруського добровольця.

Чоловік опинився у В’єтнамі після того, як у травні минулого року Литва визнала його як такого, хто «загрожує національній безпеці». Білорус дізнався про рішення литовського департаменту міграції, коли перебував у Грузії. Звідти знову намагався потрапити в Євросоюз. Безуспішно.

Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте пояснила, що Веремейчикові заборонив перебувати у Литві Департамент державної безпеки (ДДБ). А там заявили, що діяли правильно.

«Згідно з обґрунтованою оцінкою ДДБ, перебування зазначеної особи в Литві загрожувало би національній безпеці. Також не можна виключити, що зовнішні запити на ескалацію цієї історії можуть бути черговою інформаційною операцією, спрямованою проти Литви», - повідомили у відомстві.

Василь Веремейчик закінчив військову академію в Білорусі. Служив у білоруській армії за контрактом. 2016 року звільнився і влаштувався працювати в ІТ-сферу. 2020 року брав участь в акціях протесту проти диктатора лукашенка та фальсифікації результатів президентських виборів. Тоді його затримали за підозрою в підпалі автомобілів силовиків – доказів не виявили та після 10 днів арешту відпустили.

Одразу після цього Василь поїхав до Львова в Україну, яка на той час дозволяла білорусам прибувати без віз. Згодом до нього приїхала дружина з дочкою.

У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну Веремейчик вступив до полку імені Кастуся Калиновського.

За словами його дружини Євгенії, з якою спілкувався LRT, рішення чоловіка піти на війну її не здивувало.

«Я зовсім не сумнівався, що Василь саме так і вчинить. Тому що з 2014 року, коли розпочалася війна [на Сході України], він говорив про те, що відчуває, що він як офіцер має бути там. Він із 2014 року повторював, що якщо росіяни колись дійдуть до Києва, то він там точно буде. Власне, так і сталося», - пригадала Євгенія Веремейчик.

Василь брав участь у боях за Бучу, воював у Херсонській і Луганській областях, а під час боїв у Миколаївській області, у квітні 2022 року, його важко поранили – того дня зі сімох добровольців, які воювали разом із Веремейчиком, уціліли лише двоє.

Василь воював в Україні до осені 2022 року, після чого вирішив переїхати до родини у Вільнюс, де на той час перебували його дружина та донька.

У Литві подав документи на право посвідки на проживання за процедурою возз’єднання сім’ї. Під час анкетування вказав про свою службу в білоруській армії та перебування в полку Калиновського.

У травні 2023 року білорус поїхав у справах до Грузії, де й дізнався про рішення міграційної служби Литви. На певний час залишився у Сакартвело і спробував отримати політичний притулок у Польщі. Там йому запропонували провести деякий час у пункті тимчасового утримання біженців. Проте, за словами, дружини Євгенії, Василь відмовився.

Її слова підтвердив і керівник білоруського благодійного фонду BYSOL Андрій Стрижак.

Також Веремейчику заборонили повертатися в Україну після нібито конфлікту з командуванням полку імені Калиновського. Про це LRT повідомили чинні нинішні та колишні члени підрозділу.

«Це вже не перший випадок, коли командири полку звертаються до української влади із проханням внести колишнього бійця в «чорний список» і заборонити йому в'їзд в Україну. Білоруський добровольчий загін зараз перебуває на стадії реорганізації через внутрішній розкол», - пише литовське видання.

У полку публічно заперечили, що Василь покинув полк через конфлікти, а керівництво лобіювало заборону його в’їзду в Україну.

Після прохання про в'їзд до Польщі Василь намагався повернутися до Грузії, але, за словами дружини, там йому відмовили. Євгенія припускає, що причиною цього став політичний проросійський курс влади у Грузії.

Останнім, доленосним рішенням, яке вдалося реалізувати Василеві Веремейчику, стала поїздка до В'єтнаму, де у нього були друзі.

Востаннє Василь спілкувався з донькою 14 листопада – у день затримання. За словами дружини, це було одне слово – депортація. Відтоді зв’язок із ним обірвався..

На головному фото – Василь Веремейчик у телестудії LRT знімався у благодійному проєкті «Радаром» під час першої річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну /                       Ю. Стацявічюс / LRT

Також читайте: Веремейчик як передчуття