Поляки обирають, кого обрати президентом

У Польщі стартувала виборча кампанія президента країни. Вона може змінити політичний ландшафт у регіоні та можливих позачергових виборів до парламенту. Українсько-польські відносини й українці в Польщі будуть одними із провідних тем чергових польських виборів.

Відразу після дня Незалежності Польщі спікер парламенту Шимон Головня оголосив, що планує балотуватися на посаду президента, як незалежний та безпартійний кандидат (варто підкреслити, що до парламенту Головня потрапив, будучі лідером партії «Польща 2050», яка є частиною правлячої коаліції). Конфедерація оголосила своїм кандидатом Славоміра Менцена (лідер партії «Нова надія», яка входить у виборчу коаліцію «Конфедерація»). Ймовірним кандидатом може бути засновник YouTube каналу Kanał Zero та популярний журналіст Кшиштоф Становський. Проте головна інтрига виборів – це кандидати від правлячої партії «Громадянська Платформа» (ГП). Переможця визначать через систему партійних правиборів між Рафалом Тшасковським (чинний мер Варшави) та Радославом Сікорським (міністр закордонних справ). «Право і Справедливість» (ПіС) – найбільша опозиційна партія – обиратиме свого кандидата з огляду на одноосібне рішення Ярослава Качинського. Варто підкреслити, що серед імовірних номінантів від ПіС відсутнє прізвище Матеуша Моравецького, оскільки є ймовірність його кримінального переслідування. Найбільш імовірними партійними кандидатами від ПіС є Пшимислав Чарнек, Маріуш Блащак або Карол Навроцький, проте можливим є позапартійний кандидат, але пов'язаний із партією Качинського (генерал Раймунд Анджийчак, Яцек Сіевіера).

У будь-якому разі, всі без виключення політичні коментатори та політики вважають, що вирішальну роль у виборах президента відграватимуть виборці «Конфедерації» та «Польських селян». Відповідно, у другому турі кандидат від ПіС або ГП має переконати саме виборців згаданих партій (обидві партії є правими, відповідно – теми відносин з Україною, війни і стосунків на лінії ЄС і НАТО будуть ключовими).

ПіС обиратиме свого кандидата з огляду на рішення ГП, що у значній мірі спрощує їм рішення, оскільки обидва кандидата мають чіткий профіль і під час партійних правиборів задемонструють стратегію і тактику власної виборчої кампанії у 2025 році. На сьогодні у всіх політичних опитуваннях кандидат від ГП у протистоянні з кандидатом від ПіС перемагає. Проте будь-який соціолог підвередить, що опитування щодо голосування за партійного кандидата та реальні вибори у другому турі – різні речі. Потрібно пам’ятати, що 2020 року Анджей Дуда (51%) виграв у Рафала Тшасковського (48%). Однак, 2023 року ПіС перемогла на виборах до парламенту, але не спромоглася сформувати уряду.

Імовірно, номінантом ГП буде Радослав Сікорський – політолог, журналіст і міністр закордонних справ уряду Туска та колишній міністр оборони в уряді Качинського. Він уміє демонструвати самостійність і рішучість, яка підкріплена значним досвідом у міжнародній політиці. Свідченням того, що пан Сікорський є кандидатом, який може бути загрозою для власної партії, є медійні атаки на його дружину Анну Апельбаум і нагадування, що його син служить в армії США. Для ГП виграш президентських виборів 2025 має бути підтвердженням поразки ПіС.

З іншого боку, виграш Дональда Трампа значно підвищив роль чинного президента Анджея Дуди (який фактично відокремився від Ярослава Качинського). Newsweek Polska стверджував, що Анджей Дуда розраховував у випадку виграшу Трампа на міжнародну кар’єру або на фінансування власної політично-медіальної платформи. Відповідно, ПіС та Дуда можуть діяти синхронно, зробивши ставку на одного спільного кандидата або діяти паралельно принаймні до другого туру.

Останні соціологічні дослідження для Super Express засвідчили, що «ефект Трампа» і втомленість від чинної влади працює. За ПіС готові голосувати 34%, за ГП та її сателітів – 32%, «Конфедерацію» підтримує 15%, «Третій шлях» («Польські селяни» та «Польща 2025») – 7%, «Лівих» – 5%

Євгеній Білоножко, журналіст ЗІФу у Польщі і країнах ЄС

Ілюстрація – wszystkoconajwazniejsze.pl