Китаю дуже потрібна війна у Європі, або Несемося у Третю світову

За всіма прогнозами масове застосування вже наявних технологій ШІ та повсюдний перехід на роботів-працівників, роботизований транспорт тощо призведуть щонайменше до подвоєння американської економіки, нівелюють перевагу у кількості населення майже в усіх сферах (включно з військом) та зацементують домінуючу роль американців до наступної хвилі інновацій.

Ціна питання колосальна, і наступне вікно можливостей буде лише в космосі.

Що може цьому завадити?

1. Вторгнення на Тайвань. Американці не встигнуть евакуювати тайванську промисловість і самих тайванців (щонайменше 270 тисяч працівників та їхні сім’ї). У разі вторгнення США втрачають доступ до критично важливих напівпровідників, технологій, інфраструктури та фахівців – фактично до всієї 2-нм індустрії.

2. Блокування логістики рідкісноземельних та інших матеріалів, які подекуди до 90% контролюються Китаєм.

Китай, очевидно, прийняв стратегічний виклик і готується до наступного кроку: суттєво наростив озброєння, підготував особовий склад, масовано інвестував у сировинні бази в Африці та не лише там.

Втім, лобове вторгнення на Тайвань за умов концентрованої участі США – це гарантована кривава баня з обох боків. Тож участь США треба істотно зменшити.

Як це зробити?

У разі війни росії з НАТО США опиняться «на шпагаті»: вони не зможуть мобілізувати достатньо ресурсів (передусім боєприпасів), щоб ефективно вести війну високої інтенсивності одразу на двох фронтах. Для цього їм потрібен час на переозброєння та підготовку – щонайменше два роки.

Подібна ситуація й у Європі, а в найбільш вразливих країнах ЄС (Естонія, Латвія, Литва, Польща) є досить серйозні проблеми з мобілізацією та фортифікацією, які можуть бути вирішені не раніше 2028 року.

Отже, моя перша теза: Китаю дуже вигідна й потрібна війна в Європі, попри всі реляції про економіку та бізнес, адже ставка – більше, ніж ринок, більше, ніж Тайвань. Ставка – домінування в наступному технологічному укладі.

Якщо вдасться ще й 5-му та 6-му флотам США додати клопоту – взагалі джекпот.

У цьому сенсі Ізраїлю навіть близько не світить досягти бодай якогось миру, скільки б резолюцій ООН не ухвалювали й скільки б хамасівців не ліквідовували.

Друга теза: вікно можливостей для вторгнення зачиняється у 2028 році. Це зумовлено фортифікацією, мобілізацією та переозброєнням Європи й Тайваню, а також стратегічними змінами у США.

Третя теза: остання провокація в Польщі свідчить, що ворог уже перевіряє доктрини, ланцюг командування, а також сили й засоби. Це була важлива інформація, яку точно взяли до уваги.

Отже, маємо вирішальні 2026–2027 роки, протягом яких Україна кров’ю купуватиме час Європі, США та Тайваню, а далі, найімовірніше, нестимемося у Третю світову, адже за такої диспозиції домовитися просто неможливо.

Євген Найштетік, експерт з медтехнологій, волонтер, сторінка у FB