Кремль не зумів нав’язати свою версію війни в Україні Китаю та Індії: підсумки саміту ШОС-2025

Олександр Левченко

Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)

1 вересня завершився саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), яка була заснована 2001 року за ініціативою Росії на базі «Шанхайської п’ятірки»: Китай, Росія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан плюс Узбекистан. Пізніше туди вступили Індія та Пакистан (2017), Іран (2023), Білорусь (2024). Туреччина — держава-спостерігач з 2021 року.

Китай поступово перебрав лідерство у РФ: інституційно — з розміщенням секретаріату в Пекіні, політично-фінансово — після 2022 року, коли Росія ослабла через санкції та ізоляцію. Натомість Китай просуває створення банку розвитку ШОС і широку економічну повістку.

Основні цілі ШОС: зміцнення безпеки, економічна та культурна співпраця, боротьба з тероризмом і екстремізмом.

Цьогорічна тема саміту була: «Збереження духу Шанхаю: ШОС у дії». Саміт ШОС, у якому взяли участь понад 20 лідерів країн, проходив у китайському місті Тяньцзині, і його результатом стала підсумкова декларація. Цей документ не містить згадок про війну РФ проти України, що показує, з одного боку, відсторонення Глобального Півдня від проблеми, а з іншого, - невдачу Кремля у спробі сформувати своє бачення війни.

Саміт ШОС продемонстрував стратегічний зсув у бік створення альтернативної світової системи. Це ініціатива відходу від західного домінування, зосередивши увагу на мультиполярному світовому порядку, в якому Китай, Росія та інші країни вносять спільну альтернативу США.

Також декларується створення інструментів обхідної фінансової системи: обговорення нового банку розвитку ШОС, запуск платформи для енергетичної співпраці, а також фінансування у сфері ШI і супутникових технологій, які виходять за межі домінування долара. Декларується протидія «булінгу Заходу» та просування справжнього мультилатералізму. Сі закликає до підтримки ООН як основного глобального форуму. Присутність Путіна й Моді підкреслює прагнення створити потужну протидію США, діючи у форматі координації авторитарних країн та протидії існуючим західним структурам.

Саміт ШОС заклав підвалини для послаблення американського домінування через створення альтернативних фінансових структур, розвиток технологічного співробітництва без участі США і формування нового мультиполярного порядку. Це виклик для США як у сфері безпеки, так і у глобальній гегемонії. При цьому КНР впевнено демонструє, що є лідером авторитарного альянсу, який ставить під питання існуючий глобальний порядок та пропонує свою альтернативу, яка може стати привабливою для значної частини світу, що применшить вплив США.

У монетарному плані передбачається зменшення залежності від долара і фінансових інструментів Заходу.

За результатами саміту задекларований новостворюваний ШI-центр і дослідницькі ініціативи сформують альтернативну технологічну екосистему.

Зміцнення антизахідного альянсу, може послабити США в ООН та світових організаціях. Розрахунок на те, що жорстка санкційна політика привʼяже Індію до Західного світу не виправдав себе, навпаки відбувся ситуаційний альянс Індії та КНР, який потребує уваги та вироблення Вашингтоном нової стратегії щодо Індії, яка має глибокі протиріччя з КНР і тому цей союз може не стати тривалим.

Дії США, спрямовані на відрив РФ від КНР шляхом пропозиції широкої економічної співпраці не були ефективними, Москва формує тісні відносини з Пекіном, що збільшує потенціал обох країн і дозволяє їм кидати виклик США. Активна участь у саміті ШОС президента РФ Путіна показує, що необхідні жорсткі підходи до Росії як до агресора, а також країни, що у взаємодії з КНР вибудовує новий світовий порядок, спрямований проти США.

Очільник РФ у своєму виступі на саміті повторив тези, які висловлював раніше. За словами Путіна, позиція Росії «полягає в тому, що безпека однієї країни не може гарантуватися через шкоду безпеці іншої». При цьому російський президент навіть не зрозумів, що якраз РФ вимагає для себе якихось гарантій безпеки за рахунок шкоди безпеці Україні.

Він заявив, що Москва «високо цінує зусилля» Китаю, Індії та інших «партнерів», які покликані сприяти врегулюванню війни в Україні. А нещодавню російсько-американську зустріч на Алясці назвав такою, що відкриває дорогу до миру в Україні, не згадавши, що очевидно на умовах Москви. Путін укотре повторив наративи про необхідність усунути «першопричини» війни, при цьому не розуміючи, що головною першопричиною він є сам.

Глава Кремля обговорив врегулювання російсько-української війни з прем'єр-міністром Індії Нарендрою Моді та з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. І Моді, й Ердоган перед поїздкою на саміт до Китаю мали телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.

«Індія і Росія підтримують одна одну навіть у важкий час і стоять пліч-о-пліч. Наша тісна співпраця важлива не лише для народів обох країн, а й для міжнародного миру, стабільності та процвітання», – заявив Моді, який також сказав, що схвалює нещодавні кроки, спрямовані на врегулювання війни в Україні. "Ми сподіваємося, що всі сторони діятимуть конструктивно. Необхідно знайти спосіб якнайшвидше покласти край конфлікту і досягти міцного миру", – сказав прем’єр Індії.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав до миру в Україні,  виступаючи на саміті Шанхайської організації співробітництва. "В Україні давно настав час для припинення вогню, яке приведе до справедливого, всеосяжного та сталого миру – відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій ООН", – наголосив Гутерреш. Виступаючи на саміті, генеральний секретар ООН також відзначив, що світ потребує спільних дій для подолання таких викликів, як зміна клімату, цифрова безпека та нерівномірність розвитку.

2 вересня Сі Цзіньпінь та Володимир Путін провели у Пекіні двосторонні переговори. Глава Кремля подякував Сі за теплий прийом, і заявив, що відносини між Москвою  та Пекіном перебувають на "безпрецедентно високому рівні". Він також згадав радянсько-китайське "братерство по зброї" часів Другої світової війни, підкресливши довіру та взаємну підтримку між двома країнами.

Своєю чергою Сі Цзіньпін назвав Путіна "старим другом" і заявив, що Китай готовий співпрацювати з Росією задля розвитку, підтримки міжнародної справедливості та створення "справедливої та розумної системи глобального управління". На переговорах лідери не озвучили прямих заяв щодо війни в Україні, хоча зустріч розглядається як демонстрація солідарності Москви та Пекіна на тлі тиску Заходу.

Країни підписали давно бажану для Москви угоду про будівництво масштабного трубопроводу для постачання природного газу до КНР через Монголію. Зокрема, російський "Газпром" оголосив про підписання угоди про будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2". Цей трубопровід, який щорічно постачатиме 50 млрд кубометрів газу із західної Росії до північного Китаю, може компенсувати майже половину експорту газу в Європу, втраченого Росією з початку війни проти України, пише CNN.

Водночас, як повідомляла Financial Times, раніше Москва та Пекін не могли домовитися про будівництво газопроводу, оскільки Китай вимагав продавати сировину за цінами, близькими до внутрішньо російських. The Wall Street Journal написала, що Пекін знову зацікавився проєктом після військового конфлікту Ірану та Ізраїлю 2025 року. Угода передбачає 30-річний контракт на поставку газу, а ціна поставок буде нижчою, ніж у Європі.

У підсумку результатів саміту ШОС, Кремль не зміг нав'язати свою позицію щодо війни в Україні Китаю, Індії та іншим країнам-учасницям заходу. Москві не вдалося використати саміт для посилення дипломатичного тиску на Україну та її партнерів.

Київ наголошує, що без досягнення справедливого миру неможливо говорити про стійкий глобальний розвиток, міжнародну безпеку і рівноправну торговельну співпрацю в будь-якому міжнародному форматі.

Росія намагається свою участь у саміті зобразити, як повернення Путіна з міжнародної ізоляції. Проте китайські та західні ЗМІ вказують, що статус російського диктатора значно скромніший — він залишився «шанований гість», водночас дійсно значущими подіями стали приїзд делегацій Індії та Туреччини.

Фото від Синьхуа