Ціна на нафту впала на тлі заяв Трампа про можливе завершення конфлікту в Ірані

Ціна нафти марки Brent, основний орієнтир світових цін на нафту, впала більш ніж на 5 відсотків у неділю, 25 травня,  оскільки президент США Дональд Трамп подав обнадійливі сигнали щодо перспектив остаточного припинення конфлікту.

Про це пише Аljazeera.

За даними видання, станом на 04:00 за Гринвічем липневі ф'ючерси на нафту Brent становили 97,94 долара за барель, що приблизно на 9 % менше, ніж місяць тому, але все ще більш ніж на третину більше, ніж до початку війни.

Японський фондовий індекс Nikkei 225 зріс більш ніж на 3 відсотки під час ранкових торгів, досягнувши історичного максимуму після закриття на рекордному піку в п'ятницю.

Головно це реакція фондових ринків на то що у неділю, 25 травня,  Трамп у соцмережах заявив, що переговори з Тегераном йдуть «упорядковано та конструктивно», але доручив чиновникам «не поспішати з угодою».

«Обидві сторони повинні не поспішати та зробити все правильно. Помилок бути не може!» — написав Трамп на Truth Social.

Зауваження Трампа прозвучали після того, як у суботу він дав надію на прорив, оголосивши, що угода була «значною мірою узгоджена», умови якої включають відновлення Ормузької протоки.

«Фундаментально, немає жодних змін у основній картині, коли 10-11 мільйонів барелів сирої нафти на день продовжують закриватися щодня, коли Ормузька протока залишається закритою», – сказав Al Jazeera Джун Гох, старший аналітик ринку нафти компанії Sparta в Сінгапурі.

«Однак, ринки очікують на появу 100 мільйонів барелів сирої нафти із суден, що сіли на мілину, щойно угода буде укладена».

«За оцінками «Спарти», для повернення до статус-кво, включаючи час для відновлення виробництва та нафтопереробних заводів, потрібно ще близько трьох-шести місяців», – сказав Гох.

Додамо, що Іран фактично блокував протоку з початку війни 28 лютого, порушивши приблизно одну п'яту світової торгівлі нафтою. Водночас США запровадили власну блокаду іранських портів з середини квітня, що ще більше порушило комерційне судноплавство цим водним шляхом.

У своїй публікації «Truth Social» у неділю Трамп заявив, що блокада США залишатиметься «в повній силі, доки не буде досягнуто, засвідчено та підписано угоду».

Тим часом державний секретар США Марко Рубіо сьогодні, 25 травня, заявив, що Сполучені Штати або укладуть міцну угоду з Іраном, або почнуть протистояти країні «іншим способом».

«Ми думали, що вчора ввечері, можливо, сьогодні, у нас можуть бути якісь новини. Я б не надавав цьому надто великого значення», – сказав Рубіо в аеропорту Нью-Делі,  маючи на увазі потенційну угоду про припинення війни між США та Ізраїлем проти Ірану.

При цьому речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї, виступаючи на прес-конференції в Тегерані в понеділок 25 травня, заявив, що Іран та США «дійшли висновку щодо значної частини тем обговорення», але попередив, що «це не означає, що підписання угоди неминуче».

Нагадаємо, що Вашингтон і Тегеран дотримуються припинення вогню з 8 квітня, тоді як посередники наполягають на досягненні врегулювання шляхом переговорів, хоча Іран продовжує блокувати Ормузьку протоку для більшості суден, а США блокували порти Ірану.

Посередником у переговорах між США та Іраном виступає Пакистан. Відтак недавно у деяких повідомленнях ЗМІ й аналітичних публікаціях почали говорити про «Ісламабадську декларацію»  - під такою назвою може фігурувати попередня угода про тимчасове перемир’я або деескалацію між США та Іраном.

Водночас директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що так звана «Ісламабадська декларація» між США та Іраном  радше нагадує не сформований дипломатичний документ, а політичну фата-моргану: «Хотів написати щось про так звану «Ісламабадську декларацію», яку планують підписати Іран та США, а потім вирішив, що не буду поспішати. Суть не в тому, що це реальний крок до деескалації і США, скоріше за все, погоджуються із цим напрямком через сильний тиск регіональних арабських союзників. Проблема в тому, що вона ще виглядає «фата-морганою»: з одного боку, є розуміння, що подальша ескалація не призведе до досягнення початкових цілей війни, а з іншого - варто визнати, немає реального контуру угоди, яка б задовольняла ключових регіональних гравців одночасно - Ізраїль, Саудівська Аравія та Єгипет мають дуже різні ієрархії пріоритетів зараз.

Ну і окрема історія - майбутнє так званих «Авраамських угод»: цей формат у попередньому вигляді закритий. МБС після жовтня 2023-го висловився досить однозначно: нормалізація без чіткого треку до палестинської державності знята з порядку денного. І це не просто риторика на публіку - це реальне відображення того, що відбулося з внутрішньою легітимністю режиму. Навіть авторитарні монархії Затоки мусять рахуватися з настроями вулиці, коли йдеться про такий символічно заряджений контекст.

Але до цього додався ще один важливий елемент, якого не було раніше. До жовтня 2023-го формувався наратив, що Ізраїль може бути якорем стабільності проти іранської дуги. Зараз цей наратив зруйнований. Дії в Газі, а потім і в Лівані, дві війни з Іраном зробили Ізраїль у сприйнятті арабських столиць непередбачуваним актором, який генерує нестабільність незалежно від іранської поведінки. Це і є, мaбуть, найглибший провал американської політики - не тактичний, а архітектурний. Вся конструкція «регіональна інтеграція Ізраїлю як стабілізуючий фактор» виявилася нежиттєздатною при першому серйозному стресі. І це проблема не лише уряду Нетаньягу, а будь-якого майбутнього ізраїльського уряду. Стигма вже прив'язана до держави, а не до політика. І жодні вибори в Ізраїлі цього не змінять.

І тут ми знову повертаємося до декларації: навіть якщо США та Іран щось підпишуть, незрозуміло, на якому фундаменті будувати нову регіональну архітектуру, коли ключовий американський союзник став частиною проблеми".

На завершення додамо, що сьогодні стало відомо, що танкери зі скрапленим природним газом та супертанкер з іракською сирою нафтою вийшли з Ормузької протоки і прямують до Пакистану та Китаю після майже трьох місяців вимушеного простою про це повідомило Reuters. 

Фото - Ормузька протока заблокована Іраном від 28 лютого/Reuters