Нафта продовжує дорожчати: переговори між США та Іраном зайшли в ядерний глухий кут

Ринок нафти відреагував зростанням після того, як Тегеран вирішив не вивозити з країни запаси майже збройового урану. Заяви Трампа про «фінальну стадію» перемовин поки не виправдали оптимізму трейдерів.

Про це йдеться у матеріалах Bloomberg та Reuters.

Світовий енергетичний ринок продовжує перебувати у стані високої турбулентності. У четвер, 21 травня, ціна нафти еталонної марки Brent коливалася в межах 107,77 долара за барель. Хоча напередодні ринок продемонстрував стрімке падіння на 5,6% через заяви президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном перебувають на «фінальній стадії», проте новий геополітичний поворот знову штовхнув котирування вгору.

Поштовхом до чергового подорожчання сировини стало повідомлення про те, що Верховний лідер Ірану видав секретну директиву залишити в країні запаси урану, збагаченого майже до військового (збройового) рівня. Цей крок став головним каменем спотикання у мирному процесі.

Як повідомляє видання Reuters, іранське керівництво пішло на цей крок через серйозні побоювання, що вивезення ядерного палива за межі держави може зробити Іран беззахисним перед потенційними військовими ударами з боку США та Ізраїлю. Наразі офіційний Тегеран готує відповідь на останні пропозиції Вашингтона. 

«Насправді жодна зі сторін не бажає йти на якісь суттєві поступки. Ринок інтерпретує цю директиву однозначно: ні, угоду не буде укладено найближчим часом», — заявила в інтерв'ю Bloomberg TV Амріта Сен, співзасновниця та директорка з досліджень консалтингової компанії Energy Aspects.

Отже, нафтовий ринок коливається між суперечливими новинами. З одного боку, трейдери намагаються закласти у ціну можливість деескалації, яка б дозволила Ірану знову відкрити Ормузьку протоку та розблокувати мільйони барелів нафти, що застрягли у Перській затоці. З іншого, реальність залишається іншою: від початку війни наприкінці лютого ціни на нафту вже злетіли більш ніж на 40%.

Навіть у разі раптового підписання миру швидкого відновлення не відбудеться. Головний виконавчий директор Національної нафтової компанії Абу-Дабі (ADNOC) Султан Аль-Джабер попередив, що закриття Ормузької протоки стало найважчим перебоєм у постачанні за всю історію спостережень. За його оцінками, навіть якщо конфлікт припиниться негайно, нафтові потоки з Близького Сходу повністю не відновляться щонайменше до 2027 року.

Водночас, за даними Goldman Sachs Group Inc., світові запаси сирої нафти та нафтопродуктів цього місяця скорочуються рекордними темпами - через затяжну війну.

Міністерство енергиі США підтверджує: американські комерційні та стратегічні резерви нафти зафіксували найбільше падіння в історії. Війна в Ірані спровокувала колосальний попит на американську сировину — США наростили експорт до рекордних показників, намагаючись закрити дефіцит на європейському та азійському ринках.

При цьому Дональд Трамп продовжує тиснути на Тегеран, заявляючи, що або угоду буде підписано, або США «зроблять деякі речі, які будуть трохи неприємними».

Тим часом європейський бізнес намагається адаптуватися. Попри паніку на біржах, великі споживачі палива зберігають спокій. Зокрема, європейський лоукостер EasyJet Plc запевнив, що наразі не відчуває проблем із постачанням авіагасу і гарантує виконання всіх запланованих літніх рейсів у повному обсязі. Проте загальний тренд залишається тривожним: допоки Ормузька протока заблокована, а діалог США та Ірану перебуває у глухому куті, дешевої нафти світовій економіці чекати не варто.

Фото - Ормузька протока/ua.depositphotos.com