росія втрачає вплив на Південному Кавказі: кейс Азербайджану

Олександр Левченко
Посол України в Хорватії та Боснії і Герцоговині (2010-2017 рр.)
Азербайджан готує позови до міжнародних судових інстанцій проти Росії. Про це повідомив президент Азербайджану Ільхам Алієв у зв'язку з катастрофою літака Embraer авіакомпанії «Азербайджанські авіалінії» (AZAL), який прямував із Баку до Грозного і був обстріляний із землі, після чого впав неподалік від каспійського порту Актау в Казахстані 25 грудня 2024 року. Внаслідок аварії загинуло 38 людей.
За оцінкою І. Алієва, обставини авіатрощі «ясні, як божий день», однак за сім останніх місяців Азербайджан не отримав жодної змістовної відповіді щодо інциденту з літаком від російської сторони. Генеральний прокурор Азербайджану регулярно надсилає запити голові Слідчого Комітету РФ, але у відповідь чує лише те, що слідство триває. Офіційний Баку назвав цю позицію Москви контрпродуктивною.
Алієв нагадав, що розслідування катастрофи малайзійського Боїнгу у 2014 році тривало понад 10 років. За його словами, Азербайджан теж готовий чекати стільки, скільки потрібно: «Ми готові чекати десять років, але справедливість має перемогти!».
Також І. Алієв наголосив на тому, що керівництву Азербайджана достеменно відомо про те, що сталося з літаком, і що російські офіційні особи також були цілком обізнані щодо того, що сталося. Відтак, за словами І. Алієва, постає питання: «чому росіяни не роблять того, що зробила би будь-яка країна-сусід у такій ситуації?»
Алієв наголосив, що Азербайджан вимагає визнання росіянами провини, покарання тих, хто збив літак, виплати компенсації сім'ям постраждалих і відшкодування збитків компанії AZAL за втрату повітряного судна.
Крім того, 19 липня 2025 р. президент Азербайджану закликав громадян України ніколи «не погоджуватися з окупацією». Про це Ільхам Алієв заявив на ІІІ Шушинському глобальному медіа форумі, відповідаючи на запитання українського журналіста.
Він нагадав, що Баку вдалося домогтися відновлення контролю над Нагірним Карабахом завдяки не поступкам, а рішучим діям. На думку азербайджанського лідера, цей досвід буде корисним для України. Він наголосив, що з порожньою скарбницею, мільйонами біженців керівництву країни вдалося стабілізувати ситуацію і відродити державу. “Поступово ми почали вставати, відроджуватися і думали тільки про одне, як повернути окуповану територію. Розуміли, що буде важко”, — сказав президент Азербайджану.
Ільхам Алієв довів до істерики російських Z-пропагандистів коли на згаданому медіа форумі прийняв у подарунок шеврони підрозділів ЗСУ від української журналістки Олени Курбанової. «Дякую вам велике. Дякую вам за те, що ви робите. Продовжуйте так надалі», - сказав І.Алієв.
На тлі різкого загострення відносин із Москвою офіційний Баку зайняв чітку позицію. Президент Азербайджану Ільхам Алієв порівняв ситуацію з азербайджанським літаком, що зазнав катастрофи, зі збитим малайзійським «Боїнгом» над тимчасово окупованою росіянами Донеччиною, і зажадав від Росії вибачень і компенсацій. У зв'язку з цим російські військові кореспонденти та прокремлівські блогери почали вимагали припинити імпорт сільськогосподарської продукції з Азербайджану та підготуватися до швидкого воєнного конфлікту та вдарити ракетами «Орєшник» по центру Баку.
Між тим, істерія російських пропагандистів після заяви І.Алієва на підтримку України лише демонструє слабкість Москви. Вона вже втратила Вірменію, Центральну Азію, зникає вплив на Близькому Сході і все більше Москва втрачає південний Кавказ. Попри погрози з боку Росії розв’язати конфлікт з Азербайджаном, у Кремля немає сил на другий фронт. Після початку повномасштабної війни проти України вплив Москви у регіоні південного Кавказу настільки ослаб, що навіть колишні союзники поводяться незалежно. І власне вже не є союзниками.
При цьому Азербайджан взагалі давно вийшов з орбіти Кремля. Росія зараз практично не має будь-яких важелів тиску на Баку - ані економічних, ані військових. Росія більше не здатна навіть на гібридний тиск без шкоди для самої себе.
Заборона на імпорт азербайджанських фруктів та овочів вдарить в першу чергу по ринку самої Росії. Поки Путін грає в нову імперську гру, ціни на продукти у РФ підуть ще вище. Прості люди вочевидь програють. До того ж за роки західних санкцій в Росії вже відвикли від якісних фруктів та овочів, а у Азербайджану цього добра дуже багато. Російських енергоносіїв Азербайджан не потребує. Військових ресурсів для атаки Азербайджану Кремль виділити не здатний. Окрім цього, за спиною Баку та президента Ільхама Алієва стоїть Туреччина. А зіпсувати стосунки з турецьким лідером Реджепом Ердоганом для росіян зараз рівноцінно самогубству.
Вже багато років на пострадянському просторі можна спостерігати один і той самий сценарій. Коли на початку 2000 років М.Саакашвілі став президентом Грузії відбувся відхід від Росії, Тбілісі став торувати шлях до НАТО і росіяни відразу розв’язують війну. Тільки Україна заявляє про відхід від Росії, вступ до Євросоюзу і НАТО, у підсумку спеціальна військова операція Москви проти Києва. Обрання Н.Пашиняна президентом Вірменії, початок різноманітних самостійних кроків, заяви про вихід з ОДКБ, зближення з НАТО – відразу відверті погрози Москви за такий курс Єревану. Тепер і Азербайджан йде тим самим шляхом. Москві нема чим відповідати на самостійність Баку, відсутні значні політичні та економічні важелі для впливу на позицію Азербайджану. Можливості Росії діяти в рамках звичної накатаної схеми «відключимо газ», «відключимо світло» щодо енергетично самодостатнього Баку не спрацюють. А інших робочих варіантів реагування в Кремлі не мають. Російські погрози військового характеру не виглядають досить переконливими. Швидше за все, Росія буде змушена погодитися з новими геополітичними реаліями в регіоні Південного Кавказу.
Путін все більше втрачає контакти з реальністю. Зараз у РФ йде своєрідний трансфер влади. Складається враження, що Путін, як фігура, через яку домовлялися різні “вежі Кремля”, різні політичні сили, що годуються з різних напрямків, вже не грає такої важливої ролі. На тлі вторгнення в Україну посилилися ті представники силовиків, які підтримують “z-патріотизм”. А силовики ніколи не здатні інтелектуально вести зовнішню політику. Якщо в Росії вони остаточно візьмуть владу, то Росія однозначно не зможе домовитися з Азербайджаном, без сумнівів вона втратить увесь Південний Кавказ, і всі перспективні стратегічні проєкти в регіоні будуть здійснюватися без неї.
Підтвердженням цьому став проведений на території Азербайджану, у визволеному після багаторічної окупації Нагірно-Карабаському місті Ханкенді 17-й Саміт Організації економічного співробітництва. Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв зустрів та привітав глав держав та урядів, керівників делегацій, зокрема, президентів Узбекистану, Ісламської Республіки Іран, Киргизької Республіки, Туреччини, прем'єр-міністрів Казахстану, Пакистану, Таджикистану, заступників прем'єр-міністрів Афганістану та Туркменістану. Майже з усіма главами делегацій президент Азербайджану провів предметні двосторонні переговори.
Проведення саміту саме в Ханкенді — місті, яке раніше було епіцентром вірмено-азербайджанського конфлікту, — мало символічне значення. Це перший міжнародний саміт, який пройшов у регіоні після повного відновлення контролю Азербайджану над Карабахом у 2023 році. Присутні висловили підтримку територіальній цілісності Азербайджану та наголосили на значенні миру, стабільності та економічного зростання на Південному Кавказі. Основними темами саміту були: поглиблення внутрішньої торгівлі між країнами ОЕС, розвиток транспортних коридорів, включаючи Транскаспійський маршрут та "Зангезурський коридор", енергетичне співробітництво та інвестиції в "зелену трансформацію", підтримка малих та середніх підприємств (МСП) у регіоні.
Незважаючи на домовленість Москви з Тегераном провести військові маневри флотів у Каспійському морі ближчими днями, Баку спокійно і виважено продовжує свою збалансовану зовнішню політику.
Фото - Ільхам Алієв /Getty Images
Відгуки
Немає відгуків.
Залишити коментар