путін веде росію до бідності, дикості та нової війни

Завершення "епопеї" із "кандидатами" у президенти, інтерв’ю путіна Такеру Карлсону й економічний "удар у спину" з боку Китаю – в рамках Програми російських і білоруських студій експерти "Української призми" Ярослав Чорногор та Антон Оксентюк днями представили новий щотижневий #аналізагресорав якому вони розбирають актуальні новини внутрішньої та зовнішньої політики росії.

1. Вибори без вибору: у бюлетенях росіяни побачать 4 кандидатури

У росії завершилася “епопея” із визначенням кандидатів у президенти на наступні президентські “вибори”. Як і зазначала Українська призма, російська влада пішла шляхом створення бюрократичних проблем для "антивоєнного" кандидата Бориса Надєждіна. Російська цвк заявила, що кількість помилок у поданих ним підписах за висування становило більше ніж 5%, тим самим не дозволила Надєждіну брати участь у президентських виборах. Таким чином, у бюлетенях росіяни побачать 4 кандидатури – владімір путін, Владислав Даванков (новые люди – партия роста), Леонід Слуцький (лдпр) та Ніколай Харітонов (кпрф). Усі три кандидати не представляють для російського диктатора ніяких реальних медійних проблем, вони є політично слабкими або ж контрольованими політиками. З початку виборчої кампанії Українська призма зазначала, що кожна з чотирьох системних партій висуне такого кандидата, чия риторика у ключовому питанні війни не зможе перекрити путінські наративи. Таким чином ми спостерігаємо, що кандидати від кпрф та лдпр фактично не ведуть передвиборчої кампанії, у них відсутній навіть натяк на критику чинного президента. Ситуація із Даванковим дещо інша. Бувши представником повністю контрольованої владою "ліберальної" партії, яка при цьому не йде всупереч питанням зовнішньої політики кремля, він може неконтрольовано створити дискомфорт для путінського внутрішньополітичного блоку. Через те, що Надєждін у процесі власного висування об’єднав навколо себе велику частину російського опозиційного електорату, його потенційна підтримка Даванкова на виборах може спровокувати конфлікт.

Різноманітні джерела протягом останніх місяців повідомляли, що перед кремлем стоїть завдання досягти для путіна цифри голосів у 80%, а також необхідності, щоб жоден інший кандидат не набрав більше ніж 10%. Якщо велика частина опозиційного електорату підтримає "ліберального" Даванкова, це аналогічно створить дискомфорт, адже означатиме, що значна кількість громадян досі дотримується ліберальних поглядів, що є проблемною зоною для публічної політики кремля.

Окрім цього, повідомляють і про те, що Даванков уже пропонує Надєждіну певний формат "співпраці". Наразі невідомо, наскільки цей потенційний крок погоджений із кремлем. Найімовірніше, що подібна самостійна ініціатива "ліберального" кандидата буде нівельована.

2. путіну потрібне "перемир'я", щоби підготувати армію до наступного етапу війни

Провладне російське видання "коммерсант" повідомило, що путін до виборів може виступити із посланням до федеральних зборів.

Послання президента росії до федеральних зборів – щорічна політична подія, на якій російський диктатор представляє власне бачення того, в якому напрямку буде рухатись держава у найближчій перспективі, окреслюючи основні внутрішньополітичні, економічні та зовнішньополітичні наративи.

Подібний сценарій є доволі реалістичним, з огляду на те, що за останні декілька років ця подія традиційно відбувається на у перші місяці кожного року. Можна з точністю сказати, що цьогорічне "послання" буде мати більш значний характер. Перш за все, путін використає його як елемент власної передвиборчої кампанії. За минулі роки велика орієнтація "послань" приділялась соціально-економічним питанням, що створювало ілюзію того, що російський президент приділяє велику увагу добробуту росіян.

Цього року до уваги необхідно буде взяти путінську передвиборчу стратегію. Українська призма аналізувала дії та заяви путіна за останні місяці та прийшла до висновку, що кремлівська стратегія велику увагу приділятиме "воєнним", "мілітаристичним" і "консервативним" наративам. При цьому останній елемент тепер домінує. Тому, на перший погляд, можна було б очікувати, що наступне "послання" буде базуватись на цих трьох напрямках.

Разом із цим слід розуміти, що на сьогодні російська влада взяла за завдання просувати тему потенційних "переговорів" і "перемир’я". Під час останнього інтерв’ю путіна американському журналістові Такеру Карлсону на цьому питанні відкрито наголошено. Українська призма зазначає, що кремль бажає потенційно використати елемент можливого "перемир'я", як шлях, що дозволить росії отримати час для підготовки власної армії до наступного етапу війни. Таким чином під час "послання" слід очікувати повторення путіним цього наративу. Він потенційно може закріпити цю позицію. Існує можливість, що він також публічно оголосить про межі його "поступок". Це питання аналогічним чином почало просуватись в інформаційному просторі.

Так, минулого місяця видання Bloomberg писало, що путін через посередників повідомив Сполученим Штатам, що росія готова обговорювати "питання безпеки України" та можливу відмову від наполягання на нейтралітеті України та опозиції щодо її потенційного вступу до НАТО. Подібна риторика була б радикальною зміною позиції кремля, який побудував усю публічну стратегію навколо питання нашого членства в Альянсі. Після інтерв’ю Карлсон заявив, що не під запис путін сказав йому про готовність піти "на компроміси" у питанні переговорів.

Усі ці факти дають нам можливість припустити, що під час "послання" путін зосередиться на трьох питанням – соціально-економічна складова (збільшення різноманітних виплат напередодні виборів), "політично-консервативна" та зовнішньополітична (просування ідеї "переговорів" і публічне окреслення "поступок").

3. Як всихається російський нафтопереробний ринок

За останній час росія зіткнулася із низкою економічних проблем. Окрім питання санкцій стосовно російської економіки, які за останні місяці, через посилення контролю з боку США за виконанням обмежень, почали давати реальний результат, кремль вимушений боротись із внутрішніми проблемами.

Так, стало відомо про зниження рівня нафтоперероблення на 135 000 барелів порівняно з груднем 2023 року після останніх атак українських безпілотників на НПЗ "новатэк" та "роснефть". При цьому останні дані є застарілими, адже після цього сталась низка нових атак на інші російські НПЗ.

Слід також брати до уваги й планові ремонтні роботи на цих підприємствах, які традиційно розпочинаються у березні. Усі ці фактори негативно впливатимуть на російський нафтопереробний ринок та об’єми.

Загалом з початку січня були успішно атаковані 5 різних російських НПЗ.

1. Заява про "готовність до переговорів"– єдиний небезпечний наслідок провального інтерв'ю

Російський президент путін дав інтерв'ю американському журналісту Такеру Карлсону. Подібна подія могла потенційно стати величезною перемогою для кремлівської пропаганди та серйозно вплинути на ставлення американських громадян до України через те, що Карлсон має велику аудиторію. Натомість ми побачили, як ця подія не принесла абсолютно ніяких досягнень для російської влади. Карлсон хотів почути від путіна відкриту демонстрацію його підтримки консервативним ідеям. Натомість сам російський диктатор прагнув від цього інтерв'ю зовсім іншого. Він одразу розпочав своєрідну історичну "лекцію" про те, навіщо росія напала на Україну, присвятив 25 хвилин розмови своїй версії інтерпретації історії росії та України. Кожен його "факт" мав на меті заперечити існування не тільки української держави, але й самої української нації.

Інша частина інтерв'ю була присвячена тому, що путін "ображений" на весь Захід, який не дозволив йому бути на рівних з ним. При цьому він мав би залишатись авторитарним лідером. Він знову повторював багаторічну мантру про агресивний блок НАТО, про те, що західні лідери надурили росію, пообіцявши "не розширювати Альянс на схід". У результаті ми побачили не лише відсутність зацікавленості до того, що наговорив путін, але й незгоду з вибраною ним стратегією висловлення власної позиції. Навіть самі представники російського пропагандистського сектору відкрито пишуть, що для них краще би було говорити про консерватизм і протистояння лівим ідеям, а не про історію і скарги на Захід.

Разом із цим путін висловив і те, до чого необхідно привернути увагу. Так, російський диктатор знову відкрито заявив про "готовність до переговорів". Цей фактор є єдиним небезпечним наслідком цього інтерв'ю.

2. Вірменія планомірно продовжує дистанціюватись від росії

Українська призма останні місяці спостерігає, як просувається процес, коли Вірменія планомірно продовжує дистанціюватись від росії. Досі вірменська влада діяла доволі обережно, її заяви та дії лише опосередковано демонстрували поступовий відхід від багаторічної тісної політичної, економічної та військової кооперації з росією. До лютого 2024 року відкритої публічної конфронтації не було. За останні 2 тижні ми вперше спостерігали помітну зміну риторики. Перш за все прем’єр-міністр Вірменії заявив, що його держава не є союзником росії в питанні війни з Україною. Ми вже мали змогу спостерігати, що вірменське керівництво позитивно налаштоване стосовно підтримки нашої позиції. Так, восени 2023 року секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян взяв участь у саміті щодо української "формули миру".

На двосторонньому ж рівні Вірменія вперше відкрито оголосила, що вона більше не може покладатися на росію в питанні безпеки. Подібна риторика була присутня й раніше, але у форматі натяків та заяв про кооперацію у сфері безпеки з іншими державами, у першу чергу мова йде про Францію.

Хоча після цього було заявлено, що "Вірменія не повертається спиною до росії, а лише диверсифікує відносини з партнерами". Ця ремарка є лише формальністю, через те, що вірменський прем’єр також натякнув на питання виходу з ОДКБ.

"У Вірменії тривають певні дискусії щодо того, чи відповідає стратегія, заснована на альянсі, довгостроковим інтересам країни", - Пашинян

Іще одним кроком стала відповідь прем’єрміністра Пашиняна на питання стосовно того, чи буде заарештований путін у разі його приїзду до Вірменії через те, що його країна офіційно приєдналась до Міжнародного кримінального суду. Він не  відповів прямо та заявив, що це не його прерогатива "приймати подібне рішення". На останнє  негативно відреагували у кремлі. Таким чином ми продовжуємо спостерігати поступовий відхід Вірменії від росії.

3. Головний для російського імпорту банк Китаю повідомив клієнтам про припинення операцій з Росією

Ми продовжуємо спостерігати за тим, як посилення контролю щодо санкцій проти росії з боку США  продовжує демонструвати ефективність. За останні тижні російська влада зіткнулася із низкою проблем, передовсім це стосується банківського сектору. Держави, які раніше сприяли нівелюванню санкцій, сьогодні починають відмовлятись від співпраці з російськими компаніями. Минулого тижня ця практика поширилась і на Китай. Так, стало відомо, що головний для російського імпорту банк в КНР – Chouzhou Commercial Bank повідомив клієнтам про припинення операцій з росією. Це стало відомо від самих росіян через провладне видання "ведомости".

Повідомляється, що це стосується не лише цього банку, але й інших. Вже на наступний день після публікації матеріалу відбулась розмова між путіним та Сі Цзіньпіном. Офіційно заявлені лише загальні слова про "тісну кооперацію" та необхідність спільної протидії іноземному втручанню. Цілком ймовірно, що питання фінансових обмежень були одним з предметів їхньої розмови. 

Фото з відкритих джерел